Рішення від 15.11.2011 по справі 13/377

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

Справа № 13/37715.11.11

За позовом Приватного підприємство "Зевс"

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_2. -дов № б/н від 08.07.2011 р.

від відповідача не з'явився

в судовому засіданні 15.11.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Зевс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 9 384,34 грн.

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у зв'язку з несплатою відповідачем поставленого позивачем товару за Договором поставки № К 2412 від 12.12.2008 року.

19.09.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/377.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2008 року між Приватним підприємством "Зевс" (надалі -позивач, постачальник) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки алкогольних напоїв № К 2412 від 12.12.2008 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався приймати і оплачувати такий товар.

Пунктам 4.2, 4.3 Договору сторони передбачили строки та порядок розрахунків, згідно якого покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або іншим засобом, який не суперечить діючому законодавству. Строк оплати за отриманий товар - протягом 14 календарних днів з моменту його отримання.

На виконання умов Договору, за замовленнями відповідача позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар, а саме: алкогольні напої на загальну суму 8 531,22 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (належним чином засвідчені копії накладних долучені до матеріалів справи).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 8 531,22 грн.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, враховуючи викладене та зважаючи на те, що факт поставки позивачем товару відповідачу документально підтверджено, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлений, але неоплачений відповідачем товар в розмірі 8 531,22 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов'язання.

Пунктом 7.5 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати більш, ніж 30 календарних днів, покупець зобов'язується додатково до суми заборгованості сплатити постачальнику штраф в розмірі 10% суми боргу.

Позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 853,12 грн.

З розрахунком розміру штрафу, наданим позивачем суд погоджується та вважає його обґрунтованим, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 8 531,22 грн. суми основного боргу 853,12 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Приватного підприємство "Зевс" (83047, м. Донецьк, вул.. Елеваторна, 1-а, код ЄДРПОУ 31578034) 8 531 (вісім тисяч п'ятсот тридцять одна),22 грн. суми основного боргу 853 (п'ятсот вісімдесят три),12 грн. штрафу, 102 (сто дві),00 грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 21.11.2011

Попередній документ
19883879
Наступний документ
19883881
Інформація про рішення:
№ рішення: 19883880
№ справи: 13/377
Дата рішення: 15.11.2011
Дата публікації: 19.12.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (28.07.2003)
Дата надходження: 03.07.2003
Предмет позову: 3163