Рішення від 17.11.2011 по справі 13/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

Справа № 13/41017.11.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Дон"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагросервіс"

2. Корпорації "Украгропропромбіржа"

про визнання договору-заявки недійсним

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

від позивача не з'явився

від відповідача 1 ОСОБА_1.дов б/н від 15.03.11

від відповідача 2 ОСОБА_1.дов б/н від 27.09.11

в судовому засіданні 17.11.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору-заявки.

11.10.11 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 01.11.11.

31.10.2011 року через канцелярію до суду від Президента Корпорації «Украгропромбіржа»ОСОБА_2. надійшли письмові пояснення по справі.

Відповідачі направили відзиви в яких заперечили проти позову.

01.11.2011 року представники позивача в судове засідання не з'явились, поважних причин неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надано.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, ухвалою суду від 01.11.2011 року розгляд справи відкладено на 17.11.2011 року.

17.11.2011 року в судове засідання з'явився представник відповідачів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про призначення судової експертизи.

Судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання позивача через необґрунтованість.

В ході розгляду справи представник відповідачів заперечив проти позову та наполягав на відмові у задоволенні позову, посилаючись на те, що укладена між сторонами угода від 07.04.2010 року скріплена печатками та підписана уповноваженими представниками сторін, а саме: зі сторони відповідача-2 -президентом Корпорації «Украгропромбіржа» ОСОБА_2., що діяв на той час діяв у відповідності до наданих йому повноважень Статутом корпорації.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідачів ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідачів, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Дон", Товариством з обмеженою відповідальністю "Промагросервіс" та Корпорацією "Украгропропромбіржа" було укладено договір-заявку для учасників на відкритих майданчиках (надалі -Договір).

Як зазначає позивач, у відповідній графі Договору, де зі сторони відповідача-2 - Корпорації "Украгропропромбіржа" повинен бути підпис президента Корпорації - ОСОБА_2., Договір зі сторони відповідача-2 підписаний не уповноваженою посадовою особою.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника відповідачів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним зазначеного Договору, виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 7 постанови від 06.11.2009 року № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, просить визнати Договір недійсним, посилаючись на те, що зазначений спірний Договір зі сторони відповідача-2 -Корпорації «Украгропромбіржа», замість президента Корпорації «Украгропромбіржа»- ОСОБА_2. підписано не уповноваженою на підписання Договору особою.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно п. 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами, іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В ході розгляду справи 31.10.2011 року ОСОБА_2 були надані письмові пояснення по справі, в яких особа зазначає, що керуючись повноваженнями, наданими Корпорації «Украгропромбіржа»Міністерством аграрної політики, та у відповідності до повноважень, наданих ОСОБА_2., як президенту Статутом Корпорації в період організації та проходження виставки «Агро-2010», ОСОБА_2. особисто було підписано всі договори, стороною в яких була Корпорація «Украгропромбіржа», зокрема і Договір-заявку для учасників на відкритих майданчиках від 07.04.20100 року.

Отже, як стверджує ОСОБА_2., який на час укладення спірного Договору був Президентом Корпорації, наполягання позивача на тому, що Договір-заявка для учасників на відкритих майданчиках від 07.04.20100 року підписано не уповноваженою на те особою Розпорядника виставки, а саме не Президентом Корпорації «Украгропромбіржа»ОСОБА_2. є хибними, оскільки на оспорюваному Договорі стоїть підпис ОСОБА_2., як Президента Корпорації «Украгропромбіржа».

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи позивачем, на підтвердження факту підписання спірного Договору не уповноваженою на те посадовою особою не було надано висновку спеціаліста почеркознавця чи будь-яких інших належних та допустимих доказів.

З наведеного вбачається, що спірний Договір-заявка для учасників на відкритих майданчиках від 07.04.20100 року укладений з дотриманням вимог чинного законодавства України, підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін, а тому підстави для визнання зазначеного Договору недійсним у відповідності до ст. 215 ЦК України відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 23.11.2011

Попередній документ
19883854
Наступний документ
19883856
Інформація про рішення:
№ рішення: 19883855
№ справи: 13/410
Дата рішення: 17.11.2011
Дата публікації: 19.12.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.08.2003)
Дата надходження: 09.07.2003
Предмет позову: 6271
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЛИХОВИД БОРИС ІВАНОВИЧ
відповідач (боржник):
Підприємець Очкаленко А.М. м.Суми
позивач (заявник):
ПП "Баядера"