ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >
13 грудня 2011 р. 3484/11 Справа № 5010/2015/2011-5/98
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх
при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства "Станіславбудремонт",
вул. Бельведерська, 27, м. Івано-Франківськ, 76000;
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_3,
АДРЕСА_1, 78500;
про стягнення заборгованості в сумі 29958,63 грн., з яких: 18000,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 5544,00 грн. інфляційних збитків, 1350,00 грн. - 3 % річних та 5064,63 грн. пені
за участю представників сторін:
від позивача: Ільків В.М. - директор, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 24.11.2005р. Івано-Франківським РВ УМВС;
від відповідача: не з'явилися;
Приватне підприємство "Станіславбудремонт" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_3 заборгованості в сумі 29 958, 63 грн., з яких: 18 000, 00 грн. основного боргу за поставлений товар, 5 544, 00 грн. інфляційних збитків, 1 350, 00 грн. - 3 % річних та 5 064, 63 грн. - пені.
Ухвалою суду від 17.10.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 08.11.2011 року.
Ухвалою суду від 08.11.2011 року розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 13.12.2011 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав (з урахуванням перерахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних, зокрема пеня становить 2 532, 32 грн., інфляційні втрати - 2 452, 50 грн., 3 % річних - 810, 00 грн.).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не направив, вимоги суду, вказані в ухвалі від 08.11.2011 року не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Приватне підприємство "Станіславбудремонт" та Приватний підприємець ОСОБА_3 домовились про поставку товару. Зокрема, відповідач зобов'язався поставити товар (пиломатеріал - точений брус), а позивач - оплатити його вартість. Сторони домовились про 100 % передоплату за товар.
Позивач, в якості попередньої оплати за товар сплатив відповідачу кошти в сумі 18 000, 00 грн., про що свідчать платіжні доручення: № 85 від 08.10.2008 року на суму 9 000, 00 грн. та № 80 від 25.09.2008 року на суму 9 000, 00 грн.
Відповідач товар не поставив.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів за невиконані роботи (претензію № 7 від 29.03.2010 року отримано відповідачем 30.03.2010 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення). Відповідач відповіді на претензію не подав, кошти не повернув.
За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано 5 544, 00 грн. - інфляційних втрат та 1 350, 00 грн. - 3 % річних ( за період з листопада 2008 року по червень 2011 року). Згідно здійсненого позивачем перерахунку інфляційні втрати становлять 2 452, 50 грн. за період: квітень 2010 року - вересень 2011 року, 3% річних - 810, 00 грн. - за період з 01.04.2010 року по 01.10.2011 року.
Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В даному випадку строком повернення коштів слід вважати 07.04.2010 року, тобто день, що настав після спливу 7 днів з моменту отримання претензії.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, вимога позивача про повернення коштів в сумі 18 000, 00 грн. є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано 5 544, 00 грн. - інфляційних втрат та 1 350, 00 грн. - 3 % річних ( за період з листопада 2008 року по червень 2011 року). Суд, ухвалою від 08.11.2011 року зобов'язав позивача здійснити перерахунок суми позову, виходячи з дати заявлення вимоги. Згідно здійсненого позивачем перерахунку інфляційні втрати становлять 2 452, 50 грн. за період: квітень 2010 року - вересень 2011 року, 3% річних - 810, 00 грн. - за період з 01.04.2010 року по 01.10.2011 року.
Судом перевірено правильність їх нарахування та встановлено, що позивачем невірно визначено останній день сплати боргу в добровільному порядку. Обрахування інфляційних та річних позивачем розпочато з 01.04.2010 року, в той час коли останній день сплати - 07.04.2010 року. Згідно розрахунку здійсненого судом 3% річних становлять 803, 34 грн., за період з 07.04.2010 року по 01.10.2011 року; інфляційні втрати - 2 196, 00 грн. за періоди: серпень 2010 року - червень 2011 року, вересень 2011 року. Інфляційні втрати не нараховувались за періоди : квітень 2010 року - липень 2010 року та липень 2011 року -серпень 2011 року судом не враховано, оскільки в цей період мала місце дефляція. (розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснений судом долучено до матеріалів справи).
Таким чином, підлягають стягненню з відповідача 3% річних в сумі 803, 34 грн. та інфляційні втрати в сумі 2 196, 00 грн.
В задоволенні вимоги про стягнення пені суд вважає за правильне відмовити, з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 зазначеної статті).
Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України вказує на те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Нормою ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В даному випадку мають місце позадоговірні відносини сторін, тобто договір не укладався. Повернення коштів позивач вимагає не на підставі договору, а на підставі претензії. Розмір та порядок стягнення пені не обумовлений договором, так як того вимагають норми Закону, відповідно у суду відсутні підстави для стягнення пені.
Що стосується стягнення витрат на оплату послуг адвоката суд вказує наступне.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати правої сторони відшкодовуються за рахунок винної.
Згідно статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
За змістом статей 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.
Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом наводиться у статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, зокрема, адвокатом може бути громадянин України, з вищою юридичною освітою, стажем роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, який склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Статтею 12 цього ж Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
На підтвердження суми понесених витрат по оплаті послуг на правову допомогу позивачем надано: угоду про надання правової допомоги від 20.08.2011 року, квитанція № 049543 від 20.08.2011 року на суму 350, 00 грн.
Сплачені позивачем кошти за надані юридичні послуги відноситься до складу судових витрат, відповідно підлягають стягненню з відповідача.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України cудові витрати по справі слід покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 2, 12 Закону України “Про адвокатуру”, ст. ст. 526, 530, 546, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 44, 48, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Приватного підприємства "Станіславбудремонт" до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 29 958, 63 грн., з яких: 18 000, 00 грн. основного боргу за поставлений товар, 5 544, 00 грн. - інфляційних збитків, 1 350, 00 грн. - 3 % річних та 5 064, 63 грн. - пені - задоволити частково.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 78500 (реєстраційний номер НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства "Станіславбудремонт", вул. Бельведерська, 27, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 32873289) - 18 000, 00 грн. (вісімнадцять тисяч грн. 00 коп.) - заборгованості, 803, 34 грн. (вісімсот три грн. 34 коп.) - 3 % річних, 2 196, 00 грн. (дві тисячі сто дев'яносто шість грн. 00 коп.) - інфляційних втрат, 209, 99 грн. (двісті дев'ять грн. 99 коп.) - державного мита, 236, 00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 350, 00 грн. (триста п'ятдесят грн. 00 коп.) - витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення пені в сумі 5 064, 63 грн. (п'ять тисяч шістдесят чотири грн. 63 коп.), 3 348, 00 грн. (три тисячі триста сорок вісім грн. 00 коп.) - інфляційних втрат, 546, 66 грн. (п'ятсот сорок шість грн. 66 коп.) - 3 % річних - в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Г.З.Цюх
Повне рішення складено 14.12.2011 року
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
_____________________ Л.Р.Ломей 14.12.11