ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >
13 грудня 2011 р. 3483/11
Справа № 5010/2258/2011-2/138
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "Анеда", пр. Радянський, 54Б, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400
до відповідача: Приватного підприємства "Лідер VТМ" вул. Кобринських, 49, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300
про стягнення коштів у сумі 11 093,97 грн., з яких: 6608,95 грн. - пеня; 3205,87 грн.- інфляційні втрати;1279,15 грн. - 3% річних
представники сторін не з"явилися.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№3748 від 02.11.11 про стягнення з відповідача 11 093,97 грн. заборгованості, в тому числі 6608,95 грн. - пеня за період прострочки з 07.04.11 по 20.10.11; 3205,87 грн. - інфляційні втрати за березень-вересень 2011; 1279,15 грн. - 3% річних за період з 07.04.11 по 20.10.11.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою від 24.11.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.50).
Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак, направив суду телеграму вх.№10595/2011-с вх від 13.12.2011р. в якій просив розглядати справу у відсутності представника та клопотання вх.№10607/2011-с вх від 13.12.2011р., яким просив долучити до матеріалів справи документи в підтвердження того, що рішення суду від 07.06.2011р. по справі №5010/946/2011-17/39 не виконане.
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом
встановлено:
Між сторонами у даній справі укладено договір поставки №07 від 06.09.10 р. Відповідно до п.1.1 даного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар (полістирол), а відповідач в свою чергу - прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними в специфікації, яка є яка є невід'ємною частиною договору.
Як вбачається із специфікації №1 до договору, кількість полістеролу, що підлягала передачі становить 20000 кг на загальну суму 312000 грн.
Відповідно до специфікації оплата за товар повинна здійснюватись в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 50% на суму 156000 грн. 00 коп., залишок суми на 156000 грн.00 коп. оплачується з відстроченням платежу на 10 календарних днів з моменту передачі товару відповідачу.
Враховуючи, що відповідач здійснив оплату частинами, а саме: 10.09.10 р. сплачено 2000 грн.; 17.09.10 р. сплачено 154000 грн.; 01.10.10 р. сплачено 56000 грн.; 25.10.10 р. сплачено 15000 грн.; 26.11.10 р. сплачено 6000 грн., заборгованість станом на 07.06.11 р. борг становила 79000 грн.
Рішенням господарського суду від 07.06.11 по справі №5010/946/2011-17/39 стягнуто з відповідача 79000 грн. основного боргу (сімдесят дев"ять тисяч гривень), 6602 грн. 55 коп. пені (шість тисяч шістсот дві гривні 55 копійок), 2907 грн. 17 коп. (дві тисячі дев"ятсот сім гривень 17 копійок) інфляційних втрат, 1277 грн. 91 коп. річних (одну тисячу двісті сімдесят сім гривень 91 копійку), 897 грн. 88 коп. (вісімсот дев"яносто сім гривень 88 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вищевказаного рішення, яке набрало законної сили, були видано наказ №1563 від 23.08.11.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Постановою ВДВС Снятинського районного управління юстиції від 05.10.11 (а.с.29) відкрито виконавче провадження по вищевказаному наказу.
Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 3205,87 грн. інфляційних та 1279,15 грн. - 3% річних, оскільки відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач направив відповідачу вимогу від 25.10.11 (а.с.42-43) про сплату вказаних сум, однак останній залишив її без відповіді та задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Щодо стягнення 6608,95 грн. пені за період прострочки з 07.04.11 по 20.10.11 слід зазначити наступне:
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 8.4 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати вартості одержаного товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. З врахуванням норми ч.6 ст.232 ГК України позивач отримав право нараховувати пеню за період прострочки з 01.10.10 по 01.04.11 (договір поставки №07 від 06.09.10), а він нарахував пеню з 07.04.11 по 20.10.11, що є неправомірним, а тому в стягненні 6608,95 грн. пені належить відмовити.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на те, що діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення, відкриття виконавчого провадження, а також враховуючи, що відповідач належним чином не виконав своє зобов"язання щодо оплати заборгованості за передану продукцію, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3205,87 грн. інфляційних та 1279,15 грн. - 3% річних обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 44,85 грн. державного мита та 95,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст.15-16, 530, 546, 549, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 35, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов приватного підприємства "Анеда" до приватного підприємства "Лідер VTM" про стягнення 11 093,97 грн. заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Лідер VTM", вул. Кобринських, 49, м.Снятин, Івано-Франківська область,78300 (ідентифікаційний код 31979590) на користь приватного підприємства "Анеда", пр.Радянський, 54 "Б", м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400 (ідентифікаційний код 36221736) - 3205 (три тисячі двісті п"ять) грн. 87 коп. інфляційних, 1279 (одну тисячу двісті сімдесят дев"ять) грн. 15 коп. - 3% річних, 44 (сорок чотири) грн. 85 коп. витрат по сплаті державного мита та 95 (дев"яносто п"ять) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В стягненні 6608,95 грн. пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Круглова О. М.
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______помічник судді Шунтов О. М. 13.12.11