ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
< УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >
08 грудня 2011 р. 3420/11 Справа № 5010/2119/2011-8/73
Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді < Довідник >, судді Шіляк М. А. , судді < суддя учасник колегії > , при секретарі судового засідання Атаманчук І. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,
АДРЕСА_1,76018
до відповідача: Івано-Франківської міської ради,
вул. Грушевського,21,м.Івано-Франківськ,76000,
про визнання права власності на нежитлові приміщення комерційного призначення загальною площею 36,6 м2
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність № б/н від 24.10.11р.).
Від відповідача: ОСОБА_5 - спеціаліст першої категорії юридичного відділу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, (довіреність №2085/01-17/64-в від 31.12.10р.).
до Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення комерційного призначення загальною площею 36,6 м2, що розташоване за адресою АДРЕСА_2.
Ухвалою від 28.10.11 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.11.11. Ухвалою суду від 15.11.11р. розгляд справи відкладено до 08.12.11р.
Представник позивача заявлені позовні вимоги мотивує тим, що згідно договору купівлі-продажу торгового павільйону від 05.08.2008р. позивач придбав приміщення торгового павільйону, яке використовує для здійснення підприємницької діяльності. Зазначає, що для обслуговування даного приміщення між ним та Івано-Франківською міською радою було укладено договір оренди землі від 28.08.2011р. Вказує на те, що дане будівництво є самочинним, однак згідно ч.3, ч.5 ст. 376 ЦК України за ним може бути визнане право власності на нього, оскільки земельна ділянка в установленому порядку надана під уже збудоване нерухоме майно і дане будівництво не порушує прав інших осіб. Відсутність порушення прав інших осіб підтверджує експертним висновком №35 від 18.11.2011р., в якому вказано, що дані нежитлові приміщення відповідають санітарним, будівельним та протипожежним нормам. Позивач подав докази вартості та технічних характеристик нежитлових приміщень.
Відповідач -Івано-Франківська міська рада позов не визнала, посилаючись на те, що будівництво здійснювалось з порушенням встановленого порядку.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.
Згідно договору купівлі-продажу від 05.08.2008р. позивач придбав торговий павільйон АДРЕСА_2.
На підставі рішення Івано-Франківської міської ради від 14.04.2009р. між Івано-Франківською міською радою, як орендодавцем, та підприємцем ОСОБА_3, як орендарем, 28.08.2009р.був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0026га, відповідно до плану (схеми) розташування, який є невід'ємною частиною договору, терміном на три роки. В п.3 даного договору вказано, що на земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна -торговий павільйон. Договір оренди зареєстрований у Івано-Франківському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК при Держкомземі України 28.10.2009р. за №040929400449. Передача земельної ділянки здійснена за актом прийому-передачі від 28.10.2009р.
На час зведення вказаного торгового павільйону в ч.1 ст.23 Закон України “Про планування і забудову територій” було визначено, що забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств; будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Відповідно ст.9 Закону України “Про архітектурну діяльність” будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій". За приписами ст.ст.24,28,29 Закон України “Про планування і забудову територій” будівництво об'єктів містобудування здійснюється за погодженням з відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, згідно розробленої, погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації на будівництво, після одержання дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
В даному випадку вказане будівництво було здійснене без дотримання встановленого порядку, а тому є самочинним.
Згідно ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Проте в ч.3, ч.5 ст.376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно договору оренди від 28.08.2009р. вказана земельна ділянка була надана в користування під уже збудовані нежитлові приміщення торгового павільйону.
Оскільки даний об'єкт використовується для здійснення підприємницької діяльності, то відсутність порушення прав інших осіб пов'язана з дотриманням будівельних норм і правил. Висновком будівельно-технічного дослідження ТзОВ “Ека-Захід” №35 від 18.11.2011р. підтверджено те, що будівля збудована в 2001 році, загальна площа приміщень 36,6 кв.м., що нежитлові приміщення, позначені в технічному паспорті літ.А, загальною площею 36,6 кв.м., які знаходяться на АДРЕСА_2, відповідають санітарним, будівельним та протипожежним нормам. Технічні характеристики будівлі наведені в технічному паспорті, виготовленому Івано-Франківським ОБТІ 27.08.2011р.
Відповідачем не вказано конкретних обставин щодо наявності порушення прав інших осіб, порушення державних будівельних норм і правил чи інших вимог законодавства, а також не подано доказів на їх підтвердження. За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Слід також зазначити, що ст.331 ЦК України, відповідно до якої набуття права власності на новостворене нерухоме майно здійснюється з моменту завершення будівництва та прийняття його до експлуатації, а також інші норми чинного законодавства України щодо порядку здійснення будівництва не підлягають застосуванню до спірних правовідношень, так як положення ст.376 ЦК України передбачають обставини, за яких може бути визнано право власності на об'єкт нерухомого майна, зведеного з порушенням встановленого порядку, а тому дані норми є спеціальними.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню
Згідно ст.49 ГПК України судові витрати слід залишити за позивачем, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43, 49, ст. 82, -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.
Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,76018, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нежитлове приміщення комерційного призначення, загальною площею 36,6 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_2.
Судові витрати залишити за позивачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, (АДРЕСА_1,76018, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя < Довідник >
Суддя Шіляк М. А.
Суддя < суддя учасник колегії >
Повне рішення складено 13.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Шіляк М. А. 13.12.11