ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06 грудня 2011 р. Справа № 5010/2146/2011-12/48
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Михалевич А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області, вул. І.Франка, 4,м.Івано-Франківськ,76000
до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, Івано-Франківська область,77720
про знесення самочинно збудованого торгового павільйону по вул.Шевченка, 158 в с. Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2, (довіреність №7/9/05-3/74 від 21.09.11р. - головний спеціаліст)
Від відповідача: не з"явився .
встановив, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого торгового павільйону по вул.Шевченка, 158 в с. Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області .
Позовні вимоги мотивовано тим , що вказаний торговий павільйон встановлено відповідачем з порушенням будівельних норм та правил , зокрема п.3.22 ДБН 360-92 ** "Планування і забудова міських та сільських поселень" . За таких обставин позивач вважає , що спірний об"єкт підлягає знесенню на підставі ст.376 Цивільного кодексу України .
Ухвалою суду від 01.11.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.11.11.
У зв"язку з неявкою представників сторін в судове засідання ухвалою суду від 22.11.11 розгляд справи відкладено на 06.12.11 .
В судовому засіданні 06.12.11 представник позивача підтримав заявлений позов з підстав , викладених в позовній заяві .
Відповідач в судове засідання не з"явився , однак направив суду відзив на позовну заяву (вх.№9750/2011свх від 21.11.11р.), у якому проти позову заперечив , вказавши на те , що є неналежним відповідачем у справі , оскільки є орендарем торгового павільйону згідно договору оренди від 10.01.10 . Крім того , у відзиві на позов просив розглядати справу за його відсутності .
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами , запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи відповідно до приписів ст.43 ГПК України , суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
12.03.10 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області надійшло звернення громадянина ОСОБА_3 про спорудження торгового павільйону по вул.Шевченка, 158 в с. Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області з порушенням містобудівних норм. Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією заяви ОСОБА_3(а.с.8).
В ході проведення позивачем перевірки фактів , викладених у вказаній заяві , Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області виявлено самочинне будівництво торгового павільйону , про що складено протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудування від 29.03.10 , підписаний відповідачем без зауважень та заперечень ( а.с.12).
За виявлене правопорушення у сфері містобудування відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності та постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області №481 від 31.03.10 на відповідача накладено штраф у розмірі 170 грн. (а.с.10) , який , як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні , відповідачем оплачено .
Крім того , приписом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області від 29.03.10 зобов"язано відповідача усунути виявлене правопорушення (а.с. 11) . Даний припис вручено відповідачу під розписку .
У зв"язку з невиконанням відповідачем зазначеного припису позивачем 28.05.10 на адресу Глибоківської сільської ради направлено листа №Г-1/76 щодо вирішення питання самочинного будівництва у судовому порядку .
На підставі пояснень представника позивача в судовому засіданні з посиланням на відповідні докази ( листи Відділу регіонального розвитку , містобудування та архітектури Богородчанської районної державної адміністрації №47/01-3 від 03.11.10 та №215/01-2 від 05.10.11, та Глибоківської сільської ради №138 від 05.10.11) судом встановлено , що правоустановчі документи на торговий павільйон не виготовлялися , об"єкт розміщено на неприватизованій земельній ділянці , яка надана у користування дружині відповідача - ОСОБА_5 рішенням сесії Глибоківської сільської ради від 01.02.02 , з порушенням п.3.22 ДБН 360-92 ** "Планування і забудови міських та сільських поселень".
У зв"язку з неусуненням відповідачем вищезазначеного правопорушення у сфері містобудування та бездіяльністю Глибоківської сільської ради позивач , як орган державної влади , керуючись ст.376 Цивільного кодексу України , звернувся до суду з позовом щодо знесення самочинного будівництва .
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 22 Закону України “Про основи містобудування” передбачено, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.
Статтею 30-1 Закону України “Про планування і забудову територій”, передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються: проектна документація на будівництво об'єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (якщо об'єкт застрахований).
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.
Згідно зі статтею 29 Закону України “Про планування і забудову територій” дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт є правопорушенням у сфері містобудування, вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (штраф).
За статтею 375 Цивільного кодексу України право власника на забудову земельної ділянки передбачає його право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, закриті водойми, здійснювати перебудову, дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам, набувати право власності на зведене ним нерухоме майно; водночас право власника на забудову здійснюється за умови додержання ним архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних, інших норм та правил, а також використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
За визначенням, що міститься у статті 1 Закону України "Про будівельні норми", будівельні норми -це затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Згідно п.3.22 Наказу Держкоммістобудування від 17.04.1992 N 44 " Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92** "" у районах садибної забудови при потребі, крім вуличної мережі (розділ 7), слід формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їхньої проїжджої частини з однією смугою руху приймається 3,5 м, з двома - 5,5 м. На односмугових проїздах передбачаються роз'їзди (п. 3.11). Довжина тупикових проїздів повинна бути не більше 150 м. Проїжджа частина тупикових проїздів повинна закінчуватися кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками для розвороту розмірами 12 м х 12 м кожна. До итлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин.
На підставі наявних у справі фотодоказів (а.с.20-22) та листів Відділу регіонального розвитку , містобудування та архітектури Богородчанської районної державної адміністрації №47/01-3 від 03.11.10 та №215/01-2 від 05.10.11 судом встановлено факт порушення відповідачем зазначених будівельних норм та встановлення торгового павільйону без проектної документації . Докази на підтвердження права власності (користування) відповідача на земельну ділянку по вул.Шевченка, 158 в с. Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області , на якій зведено торговий павільйон , а також будівельна документація , у суду відсутні. Листом Глибоківської сільської ради №138 від 05.10.11 ( а.с.17) підтверджується , що спірну земельну ділянку площею 0,02 га надано у користування дружині відповідача - ОСОБА_5 рішенням сесії Глибоківської сільської ради від 01.02.02. Цим же листом підтверджується , що рішенням сесії Глибоківської сільскої ради №922 від 29.08.10 відповідачу надано дозвіл на відведення даної земельної ділянки під торговий павільйон .
Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються: 1) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, 2) без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, 3) з істотними порушеннями будівельних норм чи правил.
За частиною 7 статті 376 Цивільного кодексу України, якою обґрунтовано позов, у разі: 1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, 2) істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Системний аналіз вищенаведеної норми Закону дає підстави для висновку суду про те , що кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Самочинне будівництво являє собою правопорушення, що полягає у недотриманні норм земельного законодавства, що регулює надання земельної ділянки під будівництво, або містобудівних норм, що регулюють проектування й будівництво. Тому особа, що здійснила самочинне будівництво, не є законним власником.
З огляду на здійснення будівництва без проектної документації , з порушенням будівельних норм та без отримання дозволу в установленому порядку , виключається правомірність введення даного об'єкта в експлуатацію; враховуючи відсутність дозволу та проекту на будівельні роботи неможливо встановити відповідність здійснених будівельних робіт будівельному проекту та дотримання будівельних норм та правил, що відповідало б суспільним інтересам та не порушувало б прав інших осіб; експлуатація спірного об'єкту за наведених обставин може бути небезпечною та призвести до порушення суспільних інтересів та прав третіх осіб. Таким чином , відсутність проектної документації не дає можливість встановити відповідність збудованого об'єкту затвердженому проекту чи дотримання будівельних норм та правил, а відтак і необхідність чи можливість їх перебудови.
Крім того , відповідач не довів суду підстав для визнання самочинно збудованого об'єкта законним. Посилання відповідача у відзиві на позов на укладення між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 договору оренди спірного торгового павільйону від 10.01.10 не приймається судом до уваги, оскільки ці твердження спростовуються наступними діями відповідача: підписанням протоколу про адміністративне правопорушення від 29.03.10 без жодних зауважень та заперечень з поясненням "зобов"язуюся виготовити проектну документацію" , підписанням припису щодо усунення порушень у сфері містобудування та сплатою штрафу за вказане правопорушення .
За змістом частин 2 , 7 статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Згідно частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Матеріалами справи підтверджується факт видачі відповідачем припису у відповідності до вказаної правової норми та його невиконання відповідачем .
Таким чином , враховуючи факти здійснення відповідачем самочинного будівництва, порушення ним будівельних норм та правил при встановленні торгового павільйону , невиконання ним припису уповноваженого органу щодо усунення правопорушення у сфері містобудування , суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. При цьому суд прийняв до уваги правову позицію Верховного Суду України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва (постанова ВСУ від 12.02.2008 у справі №11/30-07) та Вищого господарського суду України (Постанова ВГСУ від 24.05.2011 № 18/192-10) .
Судові витрати у відповідності до ст.49 ГПК України покласти на відповідача. Керуючись ст.8 , 124 Конституції України , ст.ст.375 , 376 Цивільного кодексу України , ст. 22 Закону України “Про основи містобудування” , ст.30-1 Закону України “Про планування і забудову територій”, ст.49 , 75 , ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області до Приватного підприємця ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого торгового павільйону по вул.Шевченка, 158 в с. Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області задовольнити.
Зобов"язати приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ) знести самочинно збудований торговий павільйон по вул.Шевченка, 158 в с. Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області .
Витрати , пов"язані із знесенням об"єкта будівництва покласти на приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ) .
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ) 941 грн.(дев"ятсот сорок одну гривню) судового збору до Державного бюджету України (рахунок 31214206700002 УДК м. Івано-Франківськ , ЄДРПОУ одержувача 20568100 МФО 836014 , код ЄДРПОУ суду 03499939 , код класифікації доходів бюджету 22030001) .
Наказ видати після набрання рішенням законної сили .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Матуляк П. Я.
Повне рішення складено 09.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Легінь О. В. 09.12.11