ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01 грудня 2011 р. справа № 5010/2216/2011-22/83
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.
при секретарі судового засідання Атаманчук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Оцнеба Да Імедіс Гора", пр.Агмашенебелі, 136, м. Тбілісі, Грузія, представник в Україні - адвокат ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 58002,
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_2, 77100,
про визнання недійсним договору купівлі-продажу верстата деревообробного стрічкового "Akemsan" від 20.08.2009р. і стягнення вартості вказаного майна у розмірі 54638,39грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: представник ОСОБА_5, довіреність №2348 від 17.11.11р.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оцнеба Да Імедіс Гора" звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу верстата деревообробного стрічкового "Akemsan" від 20.08.2009р. і витребування з незаконного володіння відповідача даного майна.
Заявою від 10.11.2011р. позивач змінив предмету позову і замість вимоги про витребування спірного майна просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ТзОВ "Оцнеба Да Імедіс Гора" вартість верстата деревообробного стрічкового "Akemsan" у розмірі 54638,39грн. Ухвалою від 10.11.2011р. дана заява прийнята судом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду Чернівецької області від 28.09.2009р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р., задоволено позов ТзОВ "Оцнеба Да Імедіс Гора" до ТзОВ “Чікмадлипа” про витребування верстата деревообробного стрічкового "Akemsan" вартістю 54638,39грн. Вказує на неможливість виконання даного рішення суду, оскільки ТзОВ “Чікмадлипа”, яке на даний час ліквідоване, продало дане майно відповідачу згідно договору купівлі-продажу від 20.08.2009р. Вважає, що даний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1,ч.2, ч.5 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки продавець не набув права власності на спірне майно і не мав повноважень на його відчуження, що встановлено згаданим рішенням суду. Вказує на те, що, не будучи власником майна, ТзОВ “Чікмадлипа” відчужило його з порушенням вимог ст.ст.316-321 ЦК України. На думку позивача, оскаржуваний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Оскільки під час розгляду справи позивачу стало відомо, що відповідач не володіє спірним майном, а відчужив його ТзОВ “Меридіан-25” на підставі договору купівлі-продажу від 20.01.2010р., просить стягнути з відповідача вартість даного майна в сумі 54638,39грн. В цій частині позовні вимоги обгрунтовує положеннями ч.3 ст.386 ЦК України, ст.ст.1212,1213 ЦК України.
Відповідач заявлений позов не визнав, навів фактичні обставини укладення оскаржуваного договору і зазначив, що ним було оплачено повну вартість деревообробного верстата в сумі 34000грн., про свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів. Вказує на те, що даний станок не був укомплектований, а тому його було продано ТзОВ “Меридіан-25” згідно договору купівлі-продажу від 20.01.2010р., умови якого сторонами виконані повністю. Вважає, що результати позапланової перевірки ДПІ Сторожинецького району, яка не виявила фактів отримання ТзОВ “Чікмадлипа” будь-яких доходів від продажу обладнання, свідчать про те, що дане товариство приховали доходи від продажу верстата. Відповідно до ст.ст.338,339,389 ЦК України вважає себе добросовісним набувачем, на якого не може покладатись відповідальність за дії продавця.
Згідно ст.77 ГПК України в судовому засіданні 17.11.2011р. оголошувалась перерва до 01.12.2011р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.
Між ТзОВ "Оцнеба Да Імедіс Гора", як продавцем, та ТзОВ “Чікмадлипа”, як покупцем, 12.04.2008р. був укладений договір, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця товари вартістю 200000 доларів США, перелік, кількість та ціна яких мають бути вказані в інвойсах. На виконання умов даного договору 03.07.2008р. ТзОВ “Чікмадлипа” отримало у позивача в розібраному стані бувший у використанні верстат деревообробний стрічковий "Akemsan", вартістю 7000 доларів США, що по курсу НБУ становило 54638,39грн. При вирішенні справи №6/100 рішенням господарського суду Чернівецької області від 28.09.2009р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р., було задоволено позов ТзОВ "Оцнеба Да Імедіс Гора" до ТзОВ “Чікмадлипа” про витребування верстата деревообробного стрічкового "Akemsan" вартістю 54638,39грн. і встановлено, що станом на 20.08.2009р. не настали обставини, за яких право власності на вказаний верстат мало перейти до покупця, а тому ТзОВ “Чікмадлипа” не стало власником обладнання.
За даними ЄДРЮОФОП 16.11.2009р. проведена державна реєстрація припинення ТзОВ “Чікмадлипа” в результаті ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язана з реорганізацією.
Між ТзОВ “Чікмадлипа”, як продавцем, та підприємцем ОСОБА_4, як покупцем, 20.08.2009р. було укладено договір купівлі-продажу, за яким продавець продає, а покупець купує верстат деревообробний з стрічковою пилою "Akemsan", 1997 року випуску, в розібраному стані за ціною 34000грн. Відповідачем представлена накладна №1 від 20.08.2009р. на відпуск даного товару, податкова накладна №1 від 20.08.2009р., квитанції до прибуткових касових ордерів №01 від 30.10.2009р. на суму 9050грн., №02 від 02.11.2009р. на суму 9050грн., №03 від 05.11.2009р. на суму 7000грн., №04 від 06.11.2009р. на суму 8900грн., що підтверджують здійснення оплати за отриманий товар. Відповідачем також подано договір №11/-270 від 01.07.2008р. на виконання робіт з сертифікації продукції на замовленням ТзОВ “Чікмадлипа” та лист ДП “Івано-Франківськстандартметрологія” №11-01/2340 від 01.07.2008р., адресований начальнику митного поста Чернівці, про видачу вказаного обладнання ТзОВ “Чікмадлипа” для проведення монтажу та сертифікації.
З договору купівлі-продажу від 20.01.2010р. вбачається, що підприємець ОСОБА_4 продав вказане обладнання ТзОВ “Мередіан-25” за ціною 35000грн. Відповідачем представлена накладна на відпуск даного товару ТзОВ “Мередіан-25” та прибуткові касові ордери №1 від 20.01.2010р. на суму 8700грн., №2 від 20.01.2010р. на суму 9650грн., №3 від 03.02.2010р. на суму 7400грн., №4 від 11.02.2010р. на суму 9250грн.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що в ст.203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. До них відносяться, зокрема, наступні вимоги: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 ЦК України), особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.317,319 ЦК України право розпорядження майном належить власникові. Відповідачем не подано доказів того, що ТзОВ “Чікмадлипа” на час укладення спірного договору набуло право власності на згаданий деревообробний верстат. В той час, як рішенням господарського суду Чернівецької області від 28.09.2009р. у справі №6/100, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р., встановлено те, що ТзОВ “Чікмадлипа” не стало власником обладнання і зобов'язано дане обладнання повернути позивачу.
За таких обставин зміст договору, який становлять його умови (ч.1 ст.628 ЦК України), суперечить наведеним нормам ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним згідно ч.1 ст.215 ЦК України.
Доказів наявності обставин, передбачених ч.2, ч.5 ст.203 ЦК України, позивачем не подано.
Тому позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.08.2009р., укладеного між ТзОВ "Чікмадлипа" та підприємцем ОСОБА_4, підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги про стягнення вартості вказаного майна у розмірі 54638,39грн., то правові підстави для її задоволення відсутні. За приписами ч.2 ст.216 ЦК України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Позивачем доказів вини відповідача у вчинені оскаржуваного правочину не подано. Посилання на положення ст.1212,1213 ЦК України не можуть бути взяті до уваги, оскільки дані норми передбачають повернення безпідставно набутого майна в натурі і щодо спірних правовідношень кореспондуються з таким способом захисту порушеного права як витребування майна власником із чужого незаконного володіння. Позивачем така вимога до відповідача не заявлена.
При вирішенні спору судом враховується правова позиція Верховного суду України, викладена в узагальненні “Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними “, згідно якої в разі вчинення одного правочину і можливості повернення майна шляхом застосування реституції ефективним способом захисту є визнання правочину недійсним; якщо ж набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом. Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Проте в цьому випадку немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді.
Як передбачено ч.1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. А тому позивач не позбавлений можливості обрати такий спосіб захисту порушеного права, передбачений ст.16 ЦК України, як визнання правочину недійсним. Проте в даному випадку питання про стягнення вартості майна може вирішуватись при вирішенні віндикаційного позову.
Враховуючи викладене, позов ТзОВ "Оцнеба Да Імедіс Гора" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу верстата деревообробного стрічкового "Akemsan" від 20.08.2009р. і стягнення вартості вказаного майна у розмірі 54638,39грн. підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача відповідно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст.43,49, ст. 82 - ст.85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Частково задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Оцнеба Да Імедіс Гора" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу верстата деревообробного стрічкового "Akemsan" від 20.08.2009р. і стягнення вартості вказаного майна у розмірі 54638,39грн.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу верстата деревообробного стрічкового "Akemsan" від 20.08.2009р., укладений між ТзОВ "Чікмадлипа" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4.
Відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Оцнеба Да Імедіс Гора" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення вартості верстата деревообробного стрічкового "Akemsan" у розмірі 54638,39грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, 77100, номер НОМЕР_1) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оцнеба Да Імедіс Гора" (пр.Агмашенебелі, 136, м. Тбілісі, Грузія) 85 (вісімдесять п'ять) грн. сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Малєєва О. В.
Повне рішення складено 06.12.11
виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Малєєва О. В. 06.12.11