ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01 грудня 2011 р. Справа № 5010/1867/2011-1/33
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В.
при секретарі судового засідання Лозі В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державне територіально - галузеве об'єднання
«Львівська залізниця»
79000, вул. Гоголя, 1, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про стягнення з відповідача 1664 грн. 72 коп. основного боргу, 128 грн. 70 коп. - пені, 50 грн.62 коп.- 3% річних, 156 грн. 67 коп. - інфляційних втрат
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність НЮ - 975 від 18.11.2011 року;
від відповідача: представники не з'явилися.
Державним територіально -галузевим об'єднанням «Львівська залізниця»подано позов до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1664 грн. 72 коп. основного боргу, 128 грн. 70 коп. - пені, 50 грн.62 коп.- 3% річних, 156 грн. 67 коп. - інфляційних втрат
Ухвалою від 20.09.11 судом порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 04.10.2011 року та зобов'язано позивача подати суду - оригінали доданих до позовної заяви документів, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог для огляду в судовому засіданні; оригінали доказів в підтвердження факту надання послуг водопостачання по договору № 3 від 10.02.10 за період з червня по вересень 2010 року із зазначенням фактичних обсягів відпущеної води та діючих тарифів на послуги з постачання та водовідведення, а також належним чином завірені їх копії для долучення до матеріалів справи; оригінали доказів надіслання відповідачу претензії від 01.07.11 № 713-10/1822, а також належним чином завірені їх копії для долучення до матеріалів справи; розширений та обґрунтований розрахунок нарахованих на суму основної заборгованості інфляційних втрат із чіткою вказівкою періодів та сум нарахувань; відповідача - надати суду в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України на час розгляду справи та відзив на позов і всі документи, що підтверджують факти викладені в ньому.
Розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами від 04.11.11, 01.11.11, 15.11.2011 року у зв'язку неявкою у судові засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду в частині надання необхідних доказів.
Ухвалою суду від 15.11.2011 року, за клопотанням представника позивача (вх. № 9593/2011), в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору на 15 днів.
25.11.2011 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача (вх. 10013/2011с) про витребування у відповідача оригіналу договору від 10.02.2010 № 3 на відпуск і споживання води із залізничного водопроводу для огляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні 01.12.2011 року представник позивача клопотання (вх.10013/2011свх) та заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування заявленої вимоги як на докази позивач посилається на договір №3 від 10.02.2010 року, рахунки від 24.06.2011 року №506, від 26.07.2010 року № 596, від 25.08.2010 №690, від 28.09.2010 №783 (а.с.10-13), претензію від 01.07.2011 року № 713-10/1822 (а.с.14-15), листи № 139 від 06.10.2011 року, № 872 від 06.04.2011 року(а.с.41-43), акти зняття показників лічильників від 22.06.10, від 23.07.10, від 25.08.2010 року (а.с.47-49), рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2011 року у справі № 5010/211/2011-22/4 (а.с.72-73).
Представник відповідача в судове засідання 01.12.2011 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судових засідань, про що свідчать відмітки відділу документального забезпечення Господарського суду Івано-Франківської області на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі, ухвал про відкладення розгляду справи та зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень.
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.
Розглянувши заявлене представником позивача клопотання про витребування у відповідача оригіналу договору від 10.02.2010 № 3 на відпуск і споживання води із залізничного водопроводу для огляду в судовому засіданні, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Згідно приписів ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору, викладений як єдиний документ, надається у двох примірниках другій стороні, яка, одержавши проект, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 цієї статті, тобто підписує договір і скріплює його печаткою, та повертає один примірник договору другій стороні у 20-денний строк.
Таким чином, у кожної із сторін у результаті досягнення згоди з усіх істотних умов договору та його підписання залишається свій оригінальний примірник договору.
Враховуючи представлення позивачем для огляду в судовому засіданні оригіналу договору №3 від 10.02.2010 року, суд не вбачає потреби у його витребуванні у відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суддя вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Як на підставу для звернення до суду за захистом порушеного права позивач посилається на невиконання умов договору №3 від 10.02.2010 року в частині оплати відповідачем наданих йому послуг з постачання та водовідведення на суму 1664 грн. 72 коп.
Так, згідно п. 1 даного Договору державне територіально -галузеве об'єднанням «Львівська залізниця»(постачальник) зобов'язувалось забезпечувати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (споживача) водою в межах встановленого ліміту. Облік води, що відпускається, здійснюється за водолічильником, а у випадку його відсутності - рахунковим способом.
За спожиту воду Споживач щомісяця сплачує рахунки постачальника не пізніше 15 числа наступного місяця (п.2.3. Договору).
Оглянувши у судовому засіданні наданий представником позивача оригінал договору №3 від 10.02.2010 року (а.с.74-75), судом встановлено, що сторонами у даному договорі є “Державне територіально -галузеве об'єднання “Львівська залізниця”” та “Приватний підприємець ОСОБА_1.”; позов заявлено до підприємця ОСОБА_1; договір №3 від 10.02.2010 року не підписаний.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно з п. 3 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
За таких умов, не підписаний однією із сторін договір №3 від 10.02.2010 року, є неукладеним, а отже - таким що, не може породжувати для сторін юридичних наслідків. Такий висновок узгоджується з практикою Вищого господарського суду України (постанова від 18.06.2008 року у справі № 45/208).
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач, як на доказ також посилається на рахунки від 24.06.2011 року №506, від 26.07.2010 року № 596, від 25.08.2010 №690, від 28.09.2010 №783 (а.с.12-13).
Дослідивши подані рахунки, судом встановлено, що вони містять найменування наданих послуг, обсяги фактично відпущеної води, тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення та суму, яка підлягає сплаті за відповідний місяць.
Надання послуг з водопостачання та водовідведення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630.
Згідно п. 20 вказаних Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
Таким чином, представлені суду рахунки від 24.06.2011 року №506, від 26.07.2010 року № 596, від 25.08.2010 №690, від 28.09.2010 №783 не відповідають вимогам законодавства, що до них ставляться.
Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів в підтвердження надіслання відповідачу даних рахунків.
Щодо актів зняття показників лічильників від 22.06.10, від 23.07.10, від 25.08.2010 року (а.с.47-49), якими визначені обсяги фактично відпущеної води у червені-серпні 2010 року, то вони складеніпредставником позивача одноособово, акт від 22.06.2010 року не підписаний усіма членами комісії, а тому дані докази не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 1 664 грн. 72 коп. основного боргу із заявлених ним підстав.
Інших обґрунтувань своїх вимог позивачем суду не надано.
Зважаючи на те, що факт прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 3 від 10.02.2010 позивачем не доведено, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 128 грн. 70 коп. пені, 50 грн.62 коп.- 3% річних, 156 грн. 67 коп. інфляційних втрат
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові Державного територіально -галузевого об'єднання «Львівська залізниця»м. Львів до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Яремче про стягнення з відповідача 1664 грн. 72 коп. основного боргу, 128 грн. 70 коп. - пені, 50 грн.62 коп.- 3% річних, 156 грн. 67 коп. - інфляційних втрат - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Соботник В. В.
Повне рішення складено 05.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Сліпенчук Н.А. 05.12.11