ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28 листопада 2011 р. Справа № 5010/1981/2011-28/101
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.
При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1, 03142
до відповідача: Приватного підприємства "Прикарпат-Фудс"
вул. Галицька, 201А, м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення заборгованості в сумі 3018 грн. 98 коп., з яких:
3000 грн. 00 коп. основний борг;
18 грн.98 коп. 3% річних
Представники сторін в судове засідання не з'явилися
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Прикарпат-Фудс" про стягнення заборгованості в сумі 3018 грн. 98 коп., з яких: 3000 грн. 00 коп. основний борг, 18 грн. 98 коп. 3% річних.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 2007-11 про надання консультаційних послуг від 20.07.11, у зв”язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 3000 грн. 00 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 18 грн. 98 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 31.10.11.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.11, в зв”язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 28.11.11.
28.11.11 представники сторін в судове засідання не з"явилися.
Як вбачається з тексту прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд розглянути справу без його участі за наявними у справі доказами.
Відповідач в судове засідання жодного разу не з»явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не надіслав; хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 11.10.11 (вих.№ 18104-18105) та від 31.10.11 (вих.№ 19415-19416); отримання вищезазначених ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 2, 24).
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 28.11.11 не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами в межах строку встановленого ст. 69 ГПК України. .
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об”єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.07.11 між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір № 2007-11 про надання консультаційних послуг (далі -Договір) (а.с. 18-19).
В розділі 1 Договору сторони погодили, що замовник доручає, а виконавець бере на себе обов»язки щодо надання професійних консультаційних послуг з питань міжнародної програми «органічне виробництво».
У відповідності до умов Договору, виконавець -фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав замовнику -ПП «Прикарпат-фудс» послуги з питань впровадження, розвитку та оптимізації органічної програми на підприємстві на суму 10000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи та підписаним сторонами актом № 2907-11 наданих послуг від 29.07.11 (а.с. 17). Вищезазначений факт є належним та достатнім доказом виконання позивачем його зобов”язань за договором.
Порядок розрахунків визначений розділом 2 Договору.
Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що оплата послуг здійснюється на підставі актів про надання послуг та рахунків шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця і проводиться протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту про надання послуг.
Всупереч умов договору, замовник прийняті на себе договірні зобов”язання належним чином не виконав; лише частково оплатив надані виконавцем послуги в розмірі 7000 грн. (а.с.13,14), оплату решти боргу в сумі 3000 грн. 00 коп. відповідач не здійснив.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов”язань.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 3000 грн. коп. за надані послуги відповідачем на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, часткової оплати відповідачем заборгованості за надані консультаційні послуги в сумі 7000 грн. 00 коп., у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 3000 грн. 00 коп. заборгованості підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу у розмірі 3000 грн. відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов”язання за договором № 2007-11 про надання консультаційних послуг від 20.07.11.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов”язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем 3 % річних в сумі 18 грн. 98 коп. - розрахунок позивача (а.с. 4) є арифметично вірним. Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов”язання за договором № 2007-11 про надання консультаційних послуг від 20.07.11 відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення 18грн. 98 коп. 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню. Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Приватного підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Прикарпат-Фудс" про стягнення заборгованості в сумі 3018 грн. 98 коп., з яких: 3000 грн. 00 коп. основний борг, 18 грн. 98 коп. 3% річних задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Прикарпат-Фудс" (вул. Галицька, 201А, м. Івано-Франківськ, 76018; код 32361515) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 03142 ; ід. код НОМЕР_1) -3000 (три тисячі)грн. 00 коп. основного боргу, 18 (вісімнадцять)грн. 98 коп. 3% річних, 102 (сто дві)грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість)грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.П. Кавлак
Повне рішення складено 05.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Кавлак І. П. 05.12.11