ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
29 листопада 2011 р. Справа № 5010/2069/2011-15/113
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.
при секретарі судового засідання Червак Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК", вул. Василя Симоненка, 1, м. Івано-Франківськ, 76006,
до відповідача: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004,
про визнання права власності на самочинне будівництво,
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1 - представник, довіреність №133 від 24.10.2011 року,
від відповідача представники не з'явилися,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТК" звернулося в суд з позовною заявою до Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на будинок телефонної станції АТС-7, площею 18,5 м2, по вулиці О.Довженка, 26А у м. Івано-Франківську.
Позовні вимоги мотивовані необхідністю визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК" на будинок телефонної станції АТС-7, площею 18,5 м2, по вул. О. Довженка 26А у м. Івано-Франківську.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.11.2011 року.
Ухвалами суду від 10.11.2011 року та від 22.11.2011 року відкладено розгляд справи відповідно на 22.11.2011 року та на 29.11.2011 року.
Представник позивача, в судовому засіданні 29.11.2011 року, позовні вимоги підтвердив у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що будівництво будинку телефонної станції АТС-7 по вул. Довженка, поруч житлового будинку № 26 у м. Івано-Франківську розпочато та закінчено до отримання дозволу на виконання будівельних робіт, до відведення земельної ділянки для цієї мети, а тому таке будівництво є самочинним у розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України. Зазначив, що технічний стан збудованої будівлі телефонної станції АТС-7 відповідає вимогам, визначеним будівельними, архітектурними, санітарними, пожежними та екологічними нормами і правилами, здійснене будівництво прав та інтересів інших осіб не порушує. Позивачу надана у користування земельна ділянка, на якій розташована будівля телефонної станції АТС-7 для мети влаштування телефонної станції АТС-7. Просить задовольнити позов та судові витрати покласти на позивача.
Представник відповідача, в судове засідання 29.11.2011 року, повторно не з'явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.
Згідно відзиву на позовну заяву № 1567/09-15/ від 09.11.2011 року (вх. № 9430/2011-свх. від 10.11.2011 року), відповідач вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК" є безпідставними та не підлягають до задоволення зважаючи на те, що позивач здійснив будівництво об'єкта нерухомості без належних дозволів і належно затвердженого проекту. Зазначає, що згідно положень ч.ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використанні в процесі цього будівництва (створення майна); в разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності та або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва. Відповідач вважає, що на час виникнення спірних правовідносин та даний час на земельній ділянці по вул. О.Довженка № 26 розміщується житловий будинок і тому ділянка відведена під житлове будівництво, а не належить до земель зв'язку. Зміна цільового призначення земельної ділянки у встановленому законом порядку не здійснена. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач не надав суду доказів, які б підтверджували факт укладення Договору оренди земельної ділянки.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні та невиконання вимог ухвал суду, від останнього до суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
07.06.2011 року рішенням Івано-Франківської міської ради № 223-Х Товариству з обмеженою відповідальністю "ТТК" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0020 га по вул. О.Довженко, 26 за рахунок земель міської ради. Земельну ділянку площею 0,0020 га вирішено передати в оренду терміном на три роки, для влаштування телефонної станції АТС-7.
23.02.2011 року між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди землі № 54, відповідно до якого позивачу надано в оренду земельну ділянку площею 0,0020 га для забудови рампи житлового будинку з метою влаштування телефонної станції АТС-7, яка знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. О.Довженка, 26.
Судом встановлено, що позивачем споруджено будівлю телефонної станції АТС-7, про що складено та підписано Акт технічної приймальної комісії прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта, затвердженого наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК" № 8А від 04.03.2003 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закон України "Про планування і забудову територій" забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств; будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.
Згідно ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".
За приписами ст.ст. 24, 28, 29 Закон України "Про планування і забудову територій" будівництво об'єктів містобудування здійснюється за погодженням з відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, згідно розробленої, погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації на будівництво, після одержання дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.
В порушення наведених вимог позивачем здійснено будівництво будинку телефонної станції АТС-7 по вул. О. Довженка, поруч житлового будинку № 26 у м. Івано-Франківську до укладення договору оренди землі, без отримання дозвільних містобудівних документів.
Технічні характеристики будівлі наведені в технічному паспорті, складеному ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" 10.10.2006 року, відповідно до даних якого площа будівлі становить 18,5 м2.
Позивач звернувся до суду у зв'язку із здійсненням будівництва без належних дозволів і належно затвердженого проекту. Позовними вимогами є визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі статті 376 ЦК України і не стосуються прийняття нерухомого майна до експлуатації.
Щодо відсутності порушення прав інших осіб, суд бере до уваги те, що позивачем збудовано будинок телефонної станції АТС-7 на земельній ділянці, наданій відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "ТТК" з метою для влаштування телефонної станції АТС-7, що підтверджується договором оренди землі № 54 від 23.02.2011 року, погодженим Головним архітектором міста генпланом, погодженим Головним архітектором міста планом фасаду, висновком Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області № 05-39/38 від 10.01.2011 року, висновком Івано-Франківської міської СЕС № 292 від 30.12.2010 року, висновком Управління архітектури і містобудування № 2/3-3/853 від 20.12.2010 року, висновком Управління культури Івано-Франківської ОДА № 82 від 30.12.2010 року.
Суд також бере до уваги те, що відповідач не заперечив відсутності порушення прав інших осіб будівництвом будинку телефонної станції АТС-7 на вул. О. Довженка поруч житлового будинку № 26. Доказів, що б свідчили про порушення прав інших осіб будівництвом будинку телефонної станції АТС-7 по вул. О. Довженка, поруч житлового будинку № 26 відповідач суду не надав, про існування таких суд не повідомив.
Технічний стан збудованої будівлі телефонної станції АТС-7 відповідає вимогам, визначеним будівельними, архітектурними, санітарними, пожежними та екологічними нормами і правилами. Додержання норм і правил у збудованій будівлі телефонної станції АТС-7 підтверджується Висновком № 38/09-11 експертного дослідження, виконаного судовим будівельно-технічним експертом Стельмаховичем Є.В.
Поштова адреса будинку телефонної станції АТС-7 по вулиці О.Довженка у м. Івано-Франківську згідно довідки Архітектурно-планувального бюро Управління архітектури і містобудування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14.11.2011 року № 543/01-08/24в -вулиця О. Довженка, 26 А.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема бути визнання права. В силу норми ст. 261 Цивільного кодексу України право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Приписами ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як передбачено ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. У випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК України); за особою-власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 321, 328, 376, 392 Цивільного кодексу України, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК" до Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво задовольнити.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТК", вул. Василя Симоненка, 1, м. Івано-Франківськ, 76006, (ідентифікаційний код 20530616) право власності на нежитлове приміщення телефонної станції АТС-7, площею 18.5 м2, по вулиці О.Довженка, 26А у м. Івано-Франківську, зазначено у технічному паспорті Літерою "А", поверх I, приміщення № 1.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Деделюк Б. В.
Повне рішення складено 02.12.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Козло П. М. 02.12.11