ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22 листопада 2011 р. Справа № 5010/2078/2011-5/108
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З.
при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви
за позовом: Управління освіти Коломийської міської ради,
вул. Кобринського,10, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200;
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2,
АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 12 251, 25 гривень
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 методист з правової роботи, юрист інформаційно-методичного центру управління освіти, доручення № 511/01-19/05 від 20.07.2011р., паспорт серії НОМЕР_1 виданий 29.05.1997р. Коломийським РВ УМВС в Івано-Франківській області;
від відповідача: ОСОБА_2- приватний підприємець, Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_2 від 21.01.2009р., паспорт серії НОМЕР_3 виданий 22.01.1998р. Коломийським РВ УМВС в Івано-Франківській області;
Управління освіти Коломийської міської ради звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 12 251, 25 гривень.
Ухвалою суду від 26.10.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 22.11.2011 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог посилається на акт ревізії фінансової господарської діяльності Управління освіти Коломийської міської ради за період з 01.05.2009 року по 30.04.2011 року № 920-21/12 від 05.07.2011 року, який складений в результаті планової ревізії Коломийським районним регіональним контрольно-ревізійним відділом. Вказаним актом встановлено завищення цін відповідачем при постачанні продуктів позивачу, а саме "яйця" в асортименті проти цін, встановлених в договорі, укладеного за результатами тендеру.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та подав відзив на позовну заяву від 21.11.2011 року. Заперечуючи проти позову вказує на те, що постачання здійснювалось за цінами, що були узгоджені з позивачем відповідно п.4.3 договору № 11-а на закупівлю та постачання продуктів харчування в заклади освіти міста у 2010 році. В підтвердження погодження цін представив суду протоколи засідання тендерного комітету Управління освіти Коломийської міської ради щодо змін цін на продукти харчування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази, беручи до уваги норми чинного законодавства та ст. 6 Конвенції з прав людини суд вважає за необхідне взяти до уваги наступне.
01.02.2010 року в управлінні освіти Коломийської міської ради проведено відкриті торги по закупівлі продуктів харчування за скороченою процедурою. Переможцем по лоту № 9 "Яйця" визнано приватного підприємця Колодюка Михайла Петровича.
16.02.2010 року між управлінням освіти Коломийської міської ради та приватним підприємцем Колодюк Михайлом Петровичем укладено договір № 11-а на закупівлю та постачання продуктів харчування.
Відповідно до п.1.1 договору постачальник (відповідач) зобов'язується постачати продукцію, а замовник (позивач) приймати її і здійснювати оплату продукції в асортименті, кількості у термін і за цінами, зазначеними у доданій до договору специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (додаток №1).
Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна вартість товару, який повинен поставлятись складає 102 339, 10 грн.
Постачальник вправі змінювати ціну на продукцію, що постачається, ціни від 5% до 10 % з причин підвищення цін на продовольчому ринку, про що мають свідчити відповідні довідки з органів статистики, Державної інспекції контролю за цінами в Івано-Франківській області та Івано-Франківської торгово-промислової палати. Зміну цін виконавець зобов'язаний письмово узгодити з замовником шляхом подачі нової специфікації до діючого договору (п. 4.3 договору).
На виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар (яйця) в кількості 85 799 штук, згідно накладних на загальну суму 65 827, 25 грн. Факт оплати за товар (яйця) підтверджують відмітки на договорі (відтиск печатки з вказівкою на дату та суму здійсненої проплати). Довідка Управління освіти Коломийської міської ради № 893/01-16/07 від 21.11.2011 року підтверджує вище зазначене.
Коломийським районним регіональним контрольно-ревізійним відділом Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області була проведена планова ревізія фінансової господарської діяльності Управління освіти Коломийської міської ради за період з 01.05.2009 року по 30.04.2011 року. За наслідками ревізії складено акт № 920-21/12 від 05.07.2011 року, яким встановлено факт порушення відповідачем п.84 постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 921 та ст. 632 Цивільного кодексу України щодо завищення цін, у зв'язку з постачанням продуктів харчування по цінах, вищих від цін, передбачених укладеними договорами, чим завдано шкоди (збитків) управлінню освіти Коломийської міської ради.
Прокурор м. Коломиї звернувся до Коломийського міського голови з поданням № 63-1261вих-11 від 16.08.2011 року про усунення порушень Закону України "Про здійснення державних закупівель", п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України та іншого законодавства за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності управління освіти Коломийської міської ради, причин та умов, що їм сприяють. У поданні зобов'язав начальника управління освіти вжити заходів цивільно-правового характеру щодо відшкодування зайво використаних бюджетних коштів в сумі 84 627, 03 грн., які були використані на оплату вартості продуктів харчування по цінах, що перевищують договірні.
Позивач, 20.07.2011 року звернувся до відповідача з претензією №521/01-16/07 про відшкодування збитків в сумі 12 251, 25 грн. Відповідач відповіді на претензію не надав, збитки не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Договір № 11-а на закупівлю та постачання продуктів харчування від 16.02.2010 року укладено сторонами з дотриманням вимог ст. 31 Закону України "Про здійснення державних закупівель", який вказує на те, що у день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. Під час здійснення закупівель за скороченою процедурою з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції у строк не раніше ніж через п'ять днів з дня публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, але не пізніше ніж через 14 днів з дня акцепту.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Підвищення цін на товар суд вважає правомірним вказуючи при цьому на п. 4.3 договору, яким визначено, що постачальник має право змінювати ціну на продукцію, що постачається, ціни від 5% до 10% з причин підвищення цін на продовольчому ринку, про що мають свідчити відповідні довідки з органів статистики, Державної інспекції контролю за цінами в Івано-Франківській області та Івано-Франківської торгово-промислової палати.
Протоколи засідання тендерного комітету Управління освіти Коломийської міської ради щодо змін цін на продукти харчування № 1 від 18.02.20110 року, № 2 від 20.04.2010 року, № 3 від 04.05.2010 року, № 3(а) від 01.09.2010 року. № 4 від 10.09.2010 року, №5 від 01.12.2010 року, підтверджують той факт, що постачальникам продуктів харчування, в тому числі відповідачу (по поставці яєць) дозволено відпуск продукції за збільшеними цінами до 10%.
В даному випадку прийняттям позивачем зміни цін слід вважати вчинення ним дії щодо отримання товару (зі зміненими цінами), поставленого відповідачем. Відсутні докази того, що отримуючи товар позивача не влаштовувала кількість, якість чи ціна товару.
Таким чином, укладаючи договір та змінюючи ціни на товар сторони не порушили вимог чинного законодавства щодо вчинення таких дій.
Більше того, особливу увагу слід звернути на той факт, що вартість поставленого відповідачем товару не перевищила ціни договору, тобто поставка відбувалась в межах ціни товару визначеної договором.
Дослідивши акт ревізії № 920-21/12 від 05.07.2011 року суд не може вважати його як безумовний доказ, оскільки обставини вказані в акті не підтверджені належними доказами у відповідності до ст. 33 та ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Фактичні ціни вартості яєць, зазначених в акті ревізії з урахуванням конкретних періодів не перевищують середньорегіональні ціни на вказані (за ті самі періоди) у даних Головного управління статистики в Івано-Франківській області. Подані позивачем накладні, на підставі яких здійснювалась поставка товару, за період з лютого 2010 року по грудень 2010 року, також підтверджують те, що вартість яєць не перевищує цін, зазначених в листах Головного управління статистики в Івано-Франківській області.
Разом з тим висновок КРУ стосовно завищення по лоту № 9 "Яйця" на суму 12 251, 25 грн. не підтверджений будь-якими документами, акт не містить розрахунків, з яких виходило КРУ, визначаючи завищену вартість яєць, тобто, нарахована сума збитків - документально не підтверджена.
З огляду на приписи ст. ст. 627, 629 Цивільного кодексу України виявлені контролюючим органом у акті перевірки порушення не мають відношення до укладеного між сторонами договору, не впливають на його умови і не можуть їх змінювати.
Судом звертається увага також на те, що складений акт ревізії не є належним і допустимим доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором. Посилання позивача на акт КРУ, як на доказ на підставі якого необхідно стягнути з відповідача кошти, оцінюється судом критично, оскільки, як вбачається з матеріалів справи сторони у договорі погодили істотні умови, в тому числі визначили ціну продукції, з врахуванням п.4.3 Договору та протоколів засідання тендерного комітету Управління освіти Коломийської міської ради щодо змін цін на продукти харчування. Претензій щодо виконання умов договору з боку позивача не заявлялись.
Крім того, суд звертає увагу позивача на ст. 22 Цивільного кодексу України згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до положень ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
За приписами частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
За змістом ст. ст. 224, 225, 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, за загальними принципами цивільного та господарського права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Позивачем не наведено суду належних та допустимих доказів того, що відповідачем було завдано збитків саме в заявленій сумі, не підтверджено наявність вини відповідача та не відображено яким чином збитки обраховані.
В той час в акті ревізії, на який посилається позивач як на єдиний доказ по справі, вказано на порушення п. 4.3 Договору та констатовано, що вказане порушення допущено з вини голови тендерного комітету та начальника управління освіти, однак жодним чином не доведено вини відповідача в поставці продуктів харчування за завищеними цінами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З врахуванням вищенаведеного, поданих доказів в їх сукупності, наданих пояснень представниками сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими.
За таких обставин, в позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 31 Закону України "Про здійснення державних закупівель", ст. ст. 224, 225, 226 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 623, 627, 629, 638, 642 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові Управління освіти Коломийської міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 12 251, 25 гривень - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Г.З.Цюх
Повне рішення складено 25.11.2011р.
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________І.В.Григорчук 25.11.2011р.