Запорізької області
07.12.11 Справа № 4/5009/7136/11
Суддя Зінченко Н.Г.
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1)
до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, (АДРЕСА_2)
про стягнення 2 106,72 грн. основного боргу за договором № 10/4 від 19.12.2007 р. та 1 136,66грн. пені
Суддя Зінченко Н.Г.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_4, довіреність б/н від 10.10.2011р.;
Від відповідача -не з'явився.
02.11.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулася Фізична особа -підприємець ОСОБА_2, Запорізька область, Василівський район, с.Балки з позовною заявою до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, Запорізька область, Василівський район, с.Балки про стягнення 2 106,72 грн. основного боргу за договором №10/4 від 19.12.2007 р. та 1 136,66грн. пені.
Ухвалою від 02.11.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 07.12.2011 р.
В судовому засіданні 07.12.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Відповідач в судове засідання 07.12.2011р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.
В судовому засіданні 07.12.2011 р. позивачем надана суду Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, згідно з якою юридичною адресою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є: АДРЕСА_2, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Ухвала суду від 02.11.2011р. про порушення провадження у справі №4/5009/7136/11, яка направлялася за юридичною адресою відповідача, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталася.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/7136/11.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 530, 610, 612, 901, 903 ЦК України та ст., ст. 193, 216 ГК України і полягають в тому, що 19.12.2007 р. позивачем та відповідачем був укладений договір №10/4 про надання послуг для здійснення торгівлі на території постійного (змішаного) ринку м. Дніпрорудне, за умовами якого адміністрація ринку зобов'язується забезпечити підприємця місцем для здійснення торгівлі, шляхом надання йому на території постійного (змішаного) ринку міста Дніпрорудне у володіння і користування на період дії договору і стані придатному для здійснення торгівлі, а підприємець зобов'язується оплачувати надавані послуги, на умовах цього договору. Відповідно до п. 4.1 Договору відповідач зобов'язувався щомісячно сплачувати 63,84 грн. за надані послуги позивача. Згідно п. 6.1. Договору договір набуває чинності з моменту підписання й діє до 19.12.2008. Пунктом 6.2. Договору сторони визначили, що у разі, якщо жодна із сторін договору, за 30 календарних днів, попередніх закінченню строку дії договору, не повідомила протилежну сторону в письмовому вигляді про наміри зупинити відносини, які виникли та існували на основі договору, останній рахується продовженим (пролонгованим) на той же самий строк на тих же умовах (діючих) на момент пролонгації. Умови цього пункту застосовуються по відношенню к кожному наступному випадку закінчення встановленого строку оренди. Позивач, з моменту укладання договору та за весь період його дії виконував договірні зобов'язання у повному обсязі. Відповідач же, у встановлений договором строк, починаючи з січня 2009 року, обов'язок щодо сплати наданих послуг для здійснення торгівлі не виконав, отже заборгованість відповідача перед позивачем становить 2106,72 грн. 24.09.2009р. та 15.03.2010р. з метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензії з вимогою сплатити суму заборгованості. Однак зазначені претензії залишені без відповіді та задоволення. На підставі зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ФОП ОСОБА_3 2 106,72 грн. основного боргу за договором № 10/4 від 19.12.2007 р. та 1 136,66грн. пені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
19.12.2007 р. Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (позивачем у справі) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 (відповідачем у справі) був укладений договір №10/4 про надання послуг для здійснення торгівлі на території постійного (змішаного) ринку м. Дніпрорудне (далі за текстом -Договір).
За умовами п. 1.1 Договору адміністрація ринку зобов'язується забезпечити підприємця місцем для здійснення торгівлі, шляхом надання йому на території постійного (змішаного) ринку міста Дніпрорудне у володіння і користування на період дії договору і стані придатному для здійснення торгівлі, а підприємець зобов'язується оплачувати надані послуги, на умовах цього договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору відповідач зобов'язувався щомісячно сплачувати 63,84 грн. за надані послуги.
Згідно п. 6.1. Договору договір набуває чинності з моменту підписання й діє до 19.12.2008р.
Пунктом 6.2. Договору сторони визначили, що у разі, якщо жодна із сторін договору, за 30 календарних днів, попередніх закінченню строку дії договору, не повідомила протилежну сторону в письмовому вигляді про наміри зупинити відносини, які виникли та існували на основі договору, останній рахується продовженим (пролонгованим) на той же самий строк на тих же умовах (діючих) на момент пролонгації. Умови цього пункту застосовуються по відношенню к кожному наступному випадку закінчення встановленого строку оренди.
На виконання умов договору позивачем були надані обумовлені Договором послуги на загальну суму 2 106,72 грн.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Відповідач плату за надані послуги станом на час вирішення справи в судовому засіданні не перерахував.
Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору №10/4 про надання послуг для здійснення торгівлі на території постійного (змішаного) ринку м. Дніпрорудне від 19.12.2011р. належним чином та в повному обсязі не виконав.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
24.09.2009р. та 15.03.2010р. з метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензії з вимогою сплатити суму заборгованості.
Однак зазначені претензії залишені без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач доказів оплати послуг за договором №10/4 про надання послуг для здійснення торгівлі на території постійного (змішаного) ринку м. Дніпрорудне від 19.12.2011р. не надав.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за надані йому послуги в сумі 2 106,72 грн. не здійснив. Факт наявності заборгованості відповідача перед ФОП ОСОБА_2 у розмірі 2 106,72 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 2 106,72 грн. заборгованості документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення пені в розмірі 1136,66 грн., за неоплату наданих послуг за договором №10/4 про надання послуг для здійснення торгівлі на території постійного (змішаного) ринку м. Дніпрорудне від 19.12.2011р.
Нарахування пені позивач обумовлює п. 5.1. договору яким сторони визначили, що за несвоєчасний або не повний розрахунок відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч 2 ст 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з відповідними змінами та доповненнями) встановлено, що Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
В той же час ст. 3 цього ж Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно розрахунку позивача з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1136,66 грн. Пеня розрахована із розміру 0,5% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки (п.5.1 договору).
З урахуванням наведених норм закону, випливає, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені він не може перевищувати розмір, котрий встановлений Законом як граничний. Отже, за прострочку виконання грошового зобов'язання, за договором, може бути стягнута пеня, сума якої не перевищує тієї, яка розрахована відповідно подвійної облікової ставки Національного банку України. (Така правова позиція підтверджується постановою ВГСУ від 24.10.2011р. по справі №25/187.).
Таким чином, вимога про стягнення пені за договором №10/4 про надання послуг для здійснення торгівлі на території постійного (змішаного) ринку м. Дніпрорудне від 19.12.2011р. є обгрунтованою та підлягає частковому задоволенню за період з 01.04.2011р. по 01.10.2011р. в розмірі 163,72 грн. В іншій частині про стягнення пені суд відмовляє.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 901, 902, 903 ЦК України, ст., ст. 44, 49, 78, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 2 106 (дві тисячі стошість) грн. 72 коп. основного боргу, 163 (сто шістдесят три) грн. 72 коп.. пені, 71 (сімдесят одна) грн. 40 коп. держмита, 165 (сто шістесят п'ять) грн. 20 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “09” грудня 2011 р.
09.12.2011