83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
28.11.11 р. Справа № 28/179пд
Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЖС-Сервіс”, м.Донецьк
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком”, м.Донецьк
до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Слов'янськ в Донецькій області”, м. Слов'янськ
про визнання договору поруки №1 від 27.01.2009р. недійсним
Представники сторін:
Від позивача: не прибув
Від відповідача 1: Гриньов К.Л.
Від відповідача 2: Лєлюх О.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ДЖС-Сервіс”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком”, м.Донецьк та відповідача 2: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Слов'янськ в Донецькій області”, м. Слов'янськ про визнання договору поруки №1 від 27.01.2009р. недійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність договору поруки №1 від 27.01.2009р. вимогам законодавства, а саме вимогам Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, Господарського кодексу України.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 27.08.2010р. порушив провадження по справі № 28/179пд.
Відповідно до відзиву на позовну заяву №09/16-463 від 17.09.2010р. відповідач 2 проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у вищезазначеному відзиві.
Відповідач 1 відповідно до пояснень б/н від 04.10.2010р. зазначив, що спірний договір поруки заснований на платній основі. Крім того, спірний договір поруки підписаний не генеральним директором ОСОБА_1 а невідомою не уповноваженою особою.
04.10.2010р. від відповідача 1 до господарського суду Донецької області надійшло клопотання б/н від 04.10.2010р., про призначення судової почеркознавчої експертизи. Відповідач 1 просить суд доручити проведення експертизи Донецькому науково -дослідному інституту судових експертиз. Відповідач 1 в клопотанні зазначив, що договір поруки №1 від 27.01.2009р. підписаний не генеральним директором ОСОБА_1 а невідомою особою. Від генерального директора ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначив, що договір поруки № 1 від 27.01.2009р. їм не підписувався.
Суд ухвалою від 03.11.2010р. призначив по справі комплексну судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Донецькому науково - дослідному інституту судових експертиз.
Розгляд справи продовжувався на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи зупинявся та поновлювався на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:
Між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі „Відділення Промінвестбанку в м. Слов'янськ Донецької області” (правонаступником якого є відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЖС-Сервіс” (позичальник, позивач) 22.08.2008р. був укладений кредитний договір №220 про відкриття кредитної лінії.
Банк за умови наявності вільних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 30 000 000,00грн., на умовах передбачених цим договором (п.2.1.договору).
Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 21 серпня 2009року або 10 днів з моменту отримання вимоги Банку згідно п.4.3.4. (п.2.2.договору).
Відсотки за користування кредитом нараховується банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 20% річних (п.3.2. договору).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноваженими представниками сторін (п.6.1. договору).
Цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п.6.5.договору).
19.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЖС-Сервіс” (боржник, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком” (відповідач 1, поручитель) була укладена угода про надання послуг №08/19-10.
В порядку та на умовах, визначних цією Угодою, Поручитель зобов'язується за завданням Боржника протягом визначеного в Угоді строку надавати за плату наступні послуги (надалі іменуються "послуги") з укладення договору поручительства з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) (надалі іменується «Кредитор», правонаступником якого є відповідач 2) щодо забезпечення вимог Кредитора, що випливають з Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 220 від 22.08.2008р. на загальну суму 30 000 000,00грн. з терміном повернення до 21.08.2009р., а також усіх додаткових угод та окремих договорів про внесення змін, що укладені, або можуть бути укладені між Кредитором та Боржником, Боржник зобов'язується оплачувати надані послуги (п. 1.1 угоди).
Відповідно до п. 2.1 угоди, поручитель зобов'язаний надавати Боржнику визначені цією Угодою послуги в строк-не пізніше 14 днів з дня укладення договору.
Відповідно до п. 2.3 угоди, боржник зобов'язаний приймати від Поручителя результати надання послуг шляхом підписання Договору поруки, якщо надані послуги відповідають умовам Угоди, і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені цією Угодою; забезпечувати Поручителя інформацією, необхідною для надання послуг.
За надання передбачених Угодою послуг Боржник виплачує Поручителю 300 000,00грн. з урахуванням ПДВ протягом 14 банківських днів після підписання договору поруки з Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (Закритим акціонерним товариством) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок поручителя (п.3.1. договору).
Здавання послуг поручителем та приймання їх результатів боржником підтверджуються договором поруки підписаним повноважними представниками боржника, кредитора та поручителя (п.3.2.договору).
27.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДЖС-Сервіс” (боржник, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком” (відповідач 1, поручитель) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі „Відділення Промінвестбанку в м. Слов'янськ Донецької області” (правонаступником якого є відповідач 2, кредитор) був підписаний договір поруки №1, відповідно до умов якого Поручитель забезпечує вимоги кредитора по сплаті нижче вказаних і несплачених сум кредитору, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії №220 від 22 серпня 2008р., а також усіх додаткових угод та окремих договорів про внесення змін, що укладені, або можуть бути укладені між кредитором та боржником (п.1.1. договору поруки).
Поручитель засвідчує, що він ознайомлений з усіма умовами кредитного договору, будь-яких зауважень та заперечень з цього приводу не має (п.1.6. договору іпотеки).
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного погашення боржником зобов'язань зі сплати грошових сум в повному обсязі за кредитним договором (а також договорів про внесення змін та/або доповнень до нього) кредитору, в забезпечення чого надано поруку(п.5.1. договору поруки).
Позивач звернувся з позовом про визнання договору поруки №1 від 27.01.2009р. недійсним, оскільки, за твердженням позивача у відповідача 1 відсутні правові підстави для укладання спірного договору на платній основі.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:
За змістом розглядуваних вимог, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні недійсними договору поруки, укладеними за участю сторін цієї справи.
З огляду на це предметом судової оцінки, спрямованої на з'ясування законності спірного договору поруки, мають бути фактичні обставини спірних правовідносин учасників справи.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Загальні підстави визнання недійсними правочину і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.
Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Стаття 553 даного Кодексу України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до частини 2 статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Договір №1 від 27.01.2009р. відноситься до договорів поруки як виду забезпечення виконання зобов'язання, і правовідносини сторін, що виникають під час виконання цього договору, регулюються загальними нормами цивільного законодавства.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що надання поручительств є фінансовою послугою.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 статті 34 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами страхової діяльності, діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення, надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.
Тобто діяльність з надання поручительств, за умови, що вона здійснюється без залучення фінансових активів від фізичних осіб, не потребує ліцензування.
Згідно Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31.03.2006 р. № 5555 "Про можливість надання юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств", зареєстрованого Мін'юстом України 25.04.2006 за № 477/12351, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", з метою удосконалення державного регулювання діяльності з надання фінансових послуг юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України постановила, що юридичні особи - суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Розпорядження опубліковано в Офіційному віснику України, 10.05.2006р. № 17.
Отже, юридична особа має право надавати таку фінансову послугу, як поручительство за умови, що вона здійснюється без залучення фінансових активів від фізичних осіб, без набуття статусу фінансової установи.
Крім того, судом приймається до уваги, що в п. 1.5. договору поруки зазначено, що поручитель засвідчує, що послуги з поручительства, які він надає боржнику за цим договором, є безоплатними та не мають ознак фінансових послуг, у зв'язку з чим на поручителя не поширюються вимоги Закону України від 12.07.2001р. № 2664-ІІІ „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.02.2004року №21. Підписання цього договору не є надання поручителем фінансової послуги та не потребує отримання відповідних дозволів (ліцензій, погоджень, тощо), необхідність отримання яких передбачена чинним законодавством України для надання фінансових послуг. Поручитель цим свідчить кредитору, що між поручителем та боржником відсутні будь-які угоди, що передбачають отримання поручителем від боржника винагороди чи інших вигод у будь-якій формі за надання поруки за цим договором.
Таким чином, спірний договір поруки, укладений сторонами, не суперечить вимогам цивільного законодавства та укладений з урахуванням вимог законодавства (Цивільного кодексу України, та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг").
Крім того, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту порушених прав, проте позивачем не доведено в чому саме полягає порушення його прав внаслідок укладання спірного договору.
Не приймається судом до уваги, твердження відповідача 1, що підпис на договорі поруки підписаний не генеральним директором ОСОБА_1 а невідомою особою на підставі наступного. Ухвалою суду від 03.11.2010р. судом призначено по справі комплексну судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Донецькому науково - дослідному інституту судових експертиз. Відповідно до висновку експертизи №493/03 від 14.02.2011р. судовим експертом встановлено, що відтиски печатки ТОВ „Шляхове будівництво „Альтком” на договорах поруки №1 від 27 січня 2009р. нанесені рельєфним кліше, виготовленим з дотриманням технологічних правил. Відповідно до висновку експертизи №1974/02 від 31.10.2011р. судовим експертом встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1, що розташовано на останнім аркуші двох екземплярів договору поруки №1 від 27 січня 2009року у графі „Поручитель” у рядку „ОСОБА_1”, виконана ОСОБА_1.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.
Позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, а тому вони не підлягають задоволенню.
Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, а витрати за проведення експертизи на відповідача 1, оскільки судова експертиза була проведена за його клопотанням, при цьому експертизою встановлено справжність підпису генерального директора ОСОБА_1 на договорі поруки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 41, 49, 69, 77, 79, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЖС-Сервіс”, м.Донецьк, до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком”, м.Донецьк, до відповідача 2 Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк”, м.Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Слов'янськ в Донецькій області”, м. Слов'янськ, про визнання договору поруки №1 від 27.01.2009р. недійсним.
У судовому засіданні 28.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 02.12.2011р.
Суддя Курило Г.Є.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >