83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.11.11 р. Справа № 44/100
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Курило Г.Є., Сковородіної О.М.
При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк” в особі філії „Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Донецьк”
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донтехком"
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТК”
до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасметал”
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3000,00 грн. та 964970,13 Євро (еквівалентно 9842135,64 грн. за офіційним курсом Національного банку України станом на 02.04.09 року).
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю.
від відповідача 1: не з'явився.
від відповідача 2: не з'явився.
від відповідача 3: не з'явився.
Суд перебував в нарадчій кімнаті
21.11.2011р. з 13.30 год. по 13.40 год.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк” в особі філії „Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Донецьк” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донтехком" про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3000,00 грн. та 964970,13 Євро (еквівалентно 9842135,64 грн. за офіційним курсом Національного банку України станом на 02.04.09 року).
В обґрунтування заявлених вимог банк посилається на невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №82-1/2004 від 18.11.2004р. в частині повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним та комісійної винагороди.
Ухвалою від 06.04.2009р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №44/100.
За узгодженим клопотанням сторін, ухвалою суду від 25.05.2009р. строк розгляду справи продовжений на 2 місяці.
22 червня 2009р. від позивача надійшла заява №09-72/1573 від 19.06.2009р. про зміну позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача гривневий еквівалент заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №82-1/2004 від 18.11.2004р., в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 9 669 740,04 грн., заборгованість за відсотками в сумі 556 080,39 грн. та заборгованість за комісійною винагородою в сумі 3 000,00 грн.
Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в редакції, чинній на момент подання вищевказаної заяви, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, справа №44/100 розглядається з урахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог.
20 липня 2009р. через канцелярію суду відповідачем наданий відзив на позов, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що строк остаточного повернення кредиту не настав, сплата комісійної винагороди банку чинним законодавством не передбачена.
Ухвалою від 03.08.2009р. провадження по справі №44/100 зупинено до вирішення пов'язаної справи №22/39пд.
30 вересня 2009р. через канцелярію суду позивачем заяву №09-72/2364 від 30.09.2009р., в якій він просить суд залучити до участі у справі майнових поручителів відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „ДТК” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбасметал” та стягнути заборгованість ТОВ „Донтехком” за кредитним договором, у тому числі шляхом звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ „ДТК”, передане в іпотеку на підставі договору про іпотеку об'єктів нерухомості №223-7/2004 від 29.04.2004р., на підставі іпотечного договору №347-7/2006 від 21.09.2006р., на рухоме майно ТОВ „ДТК”, передане в заставу на підставі договору застави №51-7/2007 від 02.03.2007р., на рухоме майно ТОВ „Донбасметал”, передане в заставу №337а-7/2006 від 14.09.2006р. шляхом проведення публічних торгів у виконавчому провадженні.
22 лютого 2011р. розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області призначено судову колегію з розгляду справи №44/100 у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Курило Г.Є., Сковородіної О.М.
09 березня 2011р. від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд при складанні процесуальних документів по справі №44/100 визначити його як Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Донецьк”.
З урахуванням наданих позивачем клопотань та положень ч.4 ст.22 ГПК України, ухвалою суду від 21.03.2011р. здійснено заміну позивача, прийнято до розгляду його заяву про зміну позовних вимог, у зв'язку з чим до участі у справі в якості відповідачів залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „ДТК” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбасметал”.
У зв'язку з обранням судді Мєзєнцева Є.І. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, 22.04.2011р. справу №44/100 передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого для її розгляду призначено головуючу суддю Демідову П.В. В подальшому склад судової колегії по справі неодноразово змінювався.
За клопотанням позивача, ухвалою суду від 15.06.2011р. строк розгляду справи №44/100 продовжений на 15 днів.
В судовому засіданні 21.11.2011р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням змін. Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується відбиток штемпелю канцелярії на ухвалах суду, які були вчасно отримані відповідачами, про що зазначено в повідомленнях про вручення поштового відправлення, наявних в матеріалах справи №44/100.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідачів за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
Встановив:
18 листопада 2004р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі - банк, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донтехком” (далі - позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №82-1/2004, до якого сторонами неодноразово вносились зміни шляхом укладення додаткових угод (а.с.а.с.14-33, том І).
Відповідно до додаткової угоди від 25.02.2008р., кредитний договір про відкриття кредитної лінії №82-1/2004 від 18.11.2004р. викладено в новій редакції (далі - кредитний договір).
Згідно з п.2.1, банк надає позичальнику кредит у формі кредитної лінії з лімітом, який не може перевищувати 913 000,00 дол. США. Датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 15.11.2009р., заборгованість за кредитом зменшується відповідно до графіку, викладеного в п.2.2 кредитного договору та не може перевищувати встановлений ліміт.
Умови кредитування, зокрема порядок надання кредиту, узгоджений сторонами в п.3.1 кредитного договору.
Відповідно до п.3.2, відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються банком, виходячи зі встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 11,5% річних.
За управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник щомісячно сплачує банку комісійну винагороду в розмірі 1500,00 грн. в порядку, визначеному п.3.3 кредитного договору.
За умовами п.3.9, забезпеченням кредиту, зокрема, є договори №337а-7/2006 від 14.09.2006р., №223-7/2004 від 29.04.2004р., №347-7/2006 від 21.09.2006р., №51-7/2007 від 02.03.2007р.
Виходячи зі змісту п.4.3.4, банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного строку повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених цим договором у випадку, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором; коли позичальником порушено графік погашення кредиту.
Відповідно до п.п.6.1, 6.5, кредитний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позивальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.
Згідно з п.6.6, всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є невід'ємними частинами цього договору.
В подальшому до кредитного договору неодноразово вносились зміни, зокрема, в частині зміни графіку повернення кредиту (п.2.2), порядку нарахування і сплати відсотків та комісійної винагороди (п.п.3.2, 3.3) (том І а.с.а.с.40-42, том ІІ, а.с.17-19). Зокрема, відповідно до договором №17 від 28.05.2009р. сторони внесли зміни окремих пунктів кредитного договору, в томі числі визначили ліміт кредитної лінії в сумі 9 669 740,04 грн. та встановили проценту ставку за користування кредитними коштами в розмірі 23% річних.
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 ГК України.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору, відсутні докази його визнання у встановленому порядку недійсним. Отже кредитний договір про відкриття кредитної лінії №82-1/2004 від 18.11.2004р. (зі змінами) є чинним, дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі п.3.9 кредитного договору, 29.04.2004р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі - іпотекодержатель, та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДТК” (далі - заставодавець) був укладений договір про іпотеку об'єктів нерухомості №223-7/2004 (далі - іпотечний договір-1), в п.1.1 якого визначено основне зобов'язання, виконання якого забезпечується іпотекою. Відповідно до угоди про внесення змін від 07.12.2004р. до п.1.1 іпотечного договору-1 включено вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №82-1/2004 від 18.11.2004р., а також всіх додаткових угод до нього.
Відповідно до п.1.2, предметом застави є нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м.Донецьк, вул. Баумана, 18 і складається з бази-холодильнику літ. А-1 (шлакобіт), компресорної літ. Б-1 (цегла), сараю літ.В (шлакоблок), сараю літ.Г (цегла), сараю літ.Д (цегла), сараю літ.Е (цегла), басейну літ.Ж (бетон), огородження літ.№1, замощення літ.І, площею 1 093,3 кв; нерухомого майна, яке розташовано за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, 1 і складається зі складу літ.А-1 (шлакоблок), площею 1498,9 кв.м; нерухомого майна, яке розташовано за адресою: м. Донецьк, вул. Відважних, 9А і складається з частини вбудовано-прибудованого приміщення літ.А-1, площею 161,6 кв.м, що складає 22,56/100.
Згідно з п.1.4, сторони договору оцінюють вищевказане майно у 792 571,00 грн.
У зв'язку зі зміною основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, сторонами укладено ряд угод про внесення змін до іпотечного договору-1, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.а.с.50-63). 15 грудня 2004р. вищевказана іпотека зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за номером №1546196.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №82-1/2004 від 18.11.2004р., 21 вересня 2006р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДТК” був укладений іпотечний договір №347-7/2006 (далі - іпотечний договір-2).
Відповідно до п.1.3, предметом іпотеки є об'єкт нерухомості - адміністративна будівля літ.О-2, з/бет.блоки, цегла, загальною площею 486,5 кв.м, розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, 18Б.
Заставну вартість предмету іпотеки-2 сторони узгодили в п.1.5, оцінивши його в 1 300 000,00 грн.
В подальшому до іпотечного договору-2 за згодою сторін вносились зміни, зумовлені, в тому числі, зміною основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою.
Проаналізувавши зміст іпотечних договорів №223-7/2004 від 29.04.2004р. та №347-7/2006 від 21.09.2006р., суд дійшов висновку, що зазначені угоди за своєю правовою природою є засобами забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадають під правове регулювання ст.575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України „Про іпотеку” (далі - Закон).
Відповідно до ст.3 Закону, іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги (ч.1 ст.7 Закону „Про іпотеку”).
Згідно зі ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
02 березня 2007р. між позивачем та відповідачем-2 укладений договір застави майна №51-7/2007 (далі - договір застави-1), яким відповідно до п.1.1 забезпечуються вимоги банку, що випливають, зокрема, з кредитного договору №82-1/2004 від 18.11.2004р.
Згідно з п.1.2, предметом застави є два автомобілі „МАЗ”, які знаходяться за адресою м. Донецьк, вул. Баумана, 18А та перелічені в описі майна, що передається у заставу (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору. В п.1.3 сторони оцінили предмети застави в 48 000,00 грн.
07 березня 2007р. обтяження вищевказаного майна заставою зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №4604017.
У зв'язку з зі зміною основного зобов'язання, забезпеченого заставою-1, відповідні зміни за згодою сторін внесено до договору застави №51-7/2007 від 02.03.2007р.
14 вересня 2006р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбасметал” укладено договір застави майна №337а-7/2006 (далі - договір застави-2), який забезпечує вимоги банку, що випливають, в тому числі, з кредитного договору №82-1/2004 від 18.11.2004р., а також усіх договорів про внесення змін до нього (п.1.1).
Відповідно до п.1.2, предметом застави є обладнання, опис якого викладений в додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. В п.1.4 сторони оцінили предмет застави в 720 000,00 грн.
09 січня 2008р. обтяження вищевказаного майна заставою зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №6367481.
У зв'язку з зі зміною основного зобов'язання, забезпеченого заставою-1, відповідні зміни за згодою сторін внесено до договору застави №337а-7/2006 від 14.09.2006р.
Відповідно до п.1 ст.1 Статуту ПАТ Промінвестбанк, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ Промінвестбанк 23.04.2010р., протокол №28, (дата реєстрації 08.06.2010р.), Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), створеного рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992р. та зареєстрованого Національним Банком України 26.08.1992р. за реєстраційним №125.
З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №82-1/2004 від 18.11.2004р., іпотекодержателем за іпотечними договорами №223-7/2004 від 29.04.2004р. та №347-7/2006 від 21.09.2006р., заставодержателем за договорами застави №51-7/2007 від 02.03.2007р. та №337а-7/2006 від 14.09.2006р. наразі виступає Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”.
Як встановлено судом, протягом дії кредитного договору банком відповідачу-1 в межах ліміту кредитної лінії надавались грошові кошти, які не були ним повернуті у встановлений договором строк, а також нараховувались відсотки та комісійна винагорода, які залишились не сплаченими відповідачем в повному обсязі.
У зв'язку з укладанням угоди про внесення змін №17 від 28.05.2009р. кредитну заборгованість позичальника конвертовано в національну валюту, що у гривневому еквіваленті становить 9 669 740,04 грн. Наявну відсоткову заборгованість позичальника за кредитним договором №82-1/2004 від 18.11.2004р. конвертовано в гривню, що дорівнює 556 080,39 грн.
Позивачем до матеріалів справи №44/100 надано документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у позичальника заборгованості у зазначених сумах.
У зв'язку з порушенням відповідачем-1 строків виконання кредитних зобов'язань, банк на підставі п.4.3.4 кредитного договору звернувся до нього з вимогою протягом 10 днів з дня її отримання повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту, сплатити проценти за користування ними та комісійну винагороду. Незважаючи на отримання 22.12.2008р. вищевказаної вимоги, вона залишена позичальником без відповіді та задоволення.
Разом з цим, банк звернувся до майнових поручителів позичальника - відповідачів-2, 3 з повідомленнями про допущені боржником порушення, у зв'язку з чим повідомив їх про намір звернути стягнення кредитної заборгованості на предмети застави. Як вбачається з матеріалів справи (том ІІ, а.с.а.с.110-113), вищевказані повідомлення власноруч були отримані представниками відповідачів, проте залишені без відповіді та задоволення, доказів протилежного до матеріалів справи сторонами не надано.
Як зазначає позивач та не спростовують відповідачі, станом на час розгляду справи №44/100 у позичальника перед банком наявна заборгованість з повернення кредиту в сумі 9 669 740,04 грн., за відсотками в сумі 556 080,39 грн. та комісією в сумі 3 000,00 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
За приписами укладеного сторонами договору та ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Тому вимоги Позивача щодо дострокового повернення кредитних коштів є законними.
Під час судового розгляду справи №44/100 відповідачем-1 не надано доказів повного та своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором, як не надав доказів повного та своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії, з чого суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача про дострокове повернення кредиту в сумі 9 669 740,04 грн., сплату відсотків в сумі 556 080,39 грн., комісійної винагороди в сумі 3 000,00 грн., та наявність у відповідача-1 заборгованості у вказаних сумах.
Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачами не спростовані, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №82-1/2004 від 18.11.2004р. у вищевказаних сумах підлягають задоволенню.
Доводи відповідача, що неправомірності дострокового стягнення кредитної заборгованості судом відхиляються з огляду на їх невідповідність ст.1050 ЦК України та п.4.3.4 кредитного договору.
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.19 Закону України „Про заставу”.
У зв'язку з порушенням позичальником кредитного зобов'язання, виконання якого забезпечено іпотечними договорами №223-7/2004 від 29.04.2004р. та №347-7/2006 від 21.09.2006р., договорами застави №51-7/2007 від 02.03.2007р. та №337а-7/2006 від 14.09.2006р., банк звернувся до майнових поручителів позичальника - відповідачів-2, 3 з повідомленнями, якими повідомив їх про намір звернути стягнення кредитної заборгованості на предмети застави. Як вбачається з матеріалів справи (том ІІ, а.с.а.с.110-113), вищевказані повідомлення власноруч були отримані представниками відповідачів, проте залишені без відповіді та задоволення.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Донецької області порушено справу №27/52Б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Донбасметал”, ухвалою від 14.07.2011р. затверджено реєстр вимог його кредиторів. Додатком №2 до цього реєстру визначений перелік майна боржника, обтяженого заставою, зокрема містяться відомості щодо обтяження майна на підставі договору застави №337а-7/2006 від 14.09.2008р.
З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що позивачем реалізовано його право як заставодавця за вищевказаним договором застави задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави в межах справи про банкрутство заставодателя - відповідача-3.
За правовою позицією Пленуму Верховного Суду України, викладеній в п.15 постанови №15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство", У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК.
Відповідно до вищевказаної норми, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Отже, враховуючи обов'язковий характер вказівок Верховного Суду України, визначений ст.11128 ГПК України, провадження по справі №44/100 в частині стягнення заборгованості ТОВ „Донтехком” за кредитним договором шляхом звернення стягнення на рухоме майно ТОВ „Донбасметал”, передане в заставу №337а-7/2006 від 14.09.2006р., підлягає припиненню.
Стосовно позовних вимог до ТОВ „ДТК”, пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет договору іпотеки №223-7/2004 шляхом їх продажу на публічних торгах у процедурі, визначеної Законом України „Про виконавче провадження”, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на час подання заяви про зміну позовних вимог, тобто на 30.09.2009 року, а також протягом розгляду цієї справи суду не надані докази визнання договору про іпотеку об'єктів нерухомості №223-7/2004 недійсним або припиненим. За таких обставин наявність боргових зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором тягне за собою правомірність вимог позивача щодо задоволення вимог про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 9 669 740,04 грн., за процентами в сумі 556 080,39 грн., за комісійною винагородою в сумі 3 000,00 грн., за рахунок майна, яке є предметом зазначеного договору іпотеки , а саме за рахунок нерухомого майна, яке належить ТОВ „ДТК” та яке розташоване за адресою: м.Донецьк, вул. Баумана, 18 і складається з бази-холодильнику літ. А-1 (шлакобіт), компресорної літ. Б-1 (цегла), сараю літ.В (шлакоблок), сараю літ.Г (цегла), сараю літ.Д (цегла), сараю літ.Е (цегла), басейну літ.Ж (бетон), огородження літ.№1, замощення літ.І, площею 1 093,3 кв; нерухомого майна, яке розташовано за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, 1 і складається зі складу літ.А-1 (шлакоблок), площею 1498,9 кв.м; нерухомого майна, яке розташовано за адресою: м. Донецьк, вул. Відважних, 9А і складається з частини вбудовано-прибудованого приміщення літ.А-1, площею 161,6 кв.м, що складає 22,56/100. Тобто, виходячи з приписів Закону України „Про іпотеку”, договору про іпотеку об'єктів нерухомості №223-7/2004 Товариство з обмеженою відповідальністю „ДТК” зобов'язано задовольнити зазначені вимоги позивача, які випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії №82-1/2004, в межах вартості зазначеного предмета іпотеки.
Разом з цим, постановою господарського суду Донецької області від 10.01.2011р. на підставі ст.51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДТК” визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру.
З огляду на вищевикладене, відповідач-2 набув спеціальний статус, пов'язаний з певними обмеженнями щодо розпорядження майном, встановленням особливого порядку задоволення вимог кредиторів та встановленням особливостей відчуження майна..
Судом враховані приписи ст.12, розділу ІІІ „Ліквідаційна процедура” Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 49, 67 Закону України „Про виконавче провадження” , які включають можливість здійснення продажу майна підприємства , відносно якого відкрито ліквідаційну процедуру, в загальному порядку, встановленому для виконання судового рішення.
Згідно приписів розділу ІІІ „Ліквідаційна процедура” Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також враховуючи позицію Верховного суду України , викладену в Постанові від 26 вересня 2011 року № 16/209/09-26/89/10-12/263-10, процедура продажу майна (у тому числі заставного) юридичної особи, визнаної банкрутом в порядку ст. 51 зазначеного Закону, встановлюється виключно комітетом кредиторів. У зв'язку з викладеним, у ході ліквідаційної процедури відповідача-2 повинен бути створений комітет кредиторів, в порядку визначеному Законом, який прийме рішення про запровадження процедури продажу майна банкрута. Як визначає Верховний суд України, ані ліквідатор, ані інші особи, без згоди комітету кредиторів не уповноважені реалізовувати майно банкрута у ліквідаційній процедурі.
Відповідно до приписів ст.ст.26, 31 зазначеного Закону, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Враховуючи наведені обставини, задоволення вимог кредиторів банкрута відбувається виключно в процедурі банкрутства, що з урахуванням позиції Верховного Суду України, приписів Законів України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та „Про виконавче провадження”, виключає можливість задоволення вимог кредиторів в позовному провадженні та запровадження процедури продажу майна банкрута шляхом проведення публічних торгів у виконавчому провадження.
За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ „ДТК” заборгованості ТОВ „Донтехком” за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно ТОВ „ДТК”, яке є предметом договору іпотеки №223-7/2004, не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача-1.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 376, 611, 612, 629, 575, §6 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 345-346 Господарського кодексу України, Законами України „Про заставу”, „Про іпотеку”, „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.1, 4, 22, 27, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк” в особі філії „Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Донецьк” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донтехком", Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТК” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасметал” про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3000,00 грн. та 964970,13 Євро (еквівалентно 9842135,64 грн. за офіційним курсом Національного банку України станом на 02.04.09 року) - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донтехком” (83085, м. Донецьк, вул. Відважних, 9А, ЄДРПОУ 24069522) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) заборгованість за кредитом в сумі 9 669 740,04 грн., заборгованість за процентами в сумі 556 080,39 грн., заборгованість за комісійною винагородою в сумі 3 000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТК” - відмовити.
Провадження по справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасметал” - припинити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 21.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Головуючий суддя Демідова П.В.
Суддя Курило Г.Є.
Суддя Сковородіна О.М.
Повний текст рішення за правилами
ст.ст.84-85 ГПК України підписано 28.11.2011р.