83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
24.11.11 р. Справа № 38/257
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м. Маріуполь
про стягнення заборгованості по оплаті замовлених послуг на суму 53 045,40грн., штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань по оплаті послуг охорони на суму 60 335,29грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1- за дов. №21/1-707/Мш від 07.05.2010р.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м.Донецьк, звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості по оплаті замовлених послуг на суму 64 736,28грн., штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань по оплаті послуг охорони на суму 60 335,29грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором №2702/Мр від 03.11.2010р. на фізичну охорону об'єктів Державною службою охорони при МВС України, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу, розрахунок ціни позову, правовстановлюючі документи тощо.
01.11.2011р. позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог №21/1-2702/2 від 01.11.2011р., в якій останній повідомив суду, що відповідачем 20.10.2011р. було сплачено 11690,88грн. в рахунок отриманих у червні послуг охорони. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 53 045,40грн. та штрафу у сумі 60355,29грн. Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.
01.11.2011р. позивач надав суду додаткові документи: копії актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг, акт звірки розрахунків, копію претензії, банківські виписки тощо. Додаткові документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
Позивач у судове засідання 24.11.2011р. з'явився, підтримав заяву про зменшення розміру позовних позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Крім того, позивач надав суду лист, яким просить суд залучити до матеріалів справи копії Додаткової угоди №1 від 01.11.2011р. до Договору №2702/Мр від 03.11.2011р. та Додатку №7 до Договору охорони №2702/Мр від 03.11.2011р. - Акт про припинення заходів охорони. Надані документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повідомленням про вручення поштового відправлення.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд
03.11.2010р. між Позивачем (Охоронець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір на фізичну охорону об'єктів Державною службою охорони при МВС України №2702/Мр, відповідно до умов п. 1.1 якого, охоронець починаючи з 03.11.2010р. приймає під охорону відокремлені приміщення (будівлі, споруди) внесені до Дислокації (додаток №1 до договору) і зазначені в схемі (додаток №5 до договору) далі - об'єкт, а замовник зобов'язується виконати правила майнової безпеки і приписи охоронця щодо технічного укріплення об'єкту та здійснювати оплату замовлених послуг в порядку зазначеному цим договором.
Розділ 3 зазначеного договору сторони визначили суму договору та умови розрахунку:
Ціна договору (види послуг охорони, їх вартість) визначено і узгоджено сторонами Дислокацією (додаток №1 до договору) та Протоколом узгодження вартості (додаток №2 до договору). На момент укладення договору вартість охорони дорівнює 9832,19грн. на місяць (п.3.1).
Оплата замовлених послуг здійснюється замовником на умовах внесення попередньої оплати, шляхом щомісячних виплат сум вказаних в Дислокації (Додаток №1 до Договору) і п.3.1 цього договору. Зобов'язання замовника здійснювати оплату послуг охоронця не знаходиться в залежності від наявності коштів, отримання рахунків, актів виконаних робіт тощо (п. 3.3.).
Перший платіж замовник зобов'язаний здійснити впродовж 3 банківських днів після підписання сторонами цього договору. Усі наступні платежі замовник зобов'язаний здійснювати не пізніш 5 днів до кінця місяця. Тобто за 5 днів до кінця кожного поточного місяця замовник має оплатити замовлені ним послуги охорони, які охоронець повинен буде надати в наступному місяця (п.3.4).
Замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату охоронцю (п.4.2.2).
Умовами п. 7.2. договору за порушення взятих на себе зобов'язань, обумовлених п.п.3.2, 3.4, 3.6 договору, замовник сплачує охоронцю грошову суму у розмірі 10% від суми кожного невиконання належним чином зобов'язання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більш раз) - замовник сплачує охоронцю грошову суму у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов'язання.
Договір набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 01.11.2011р. Початок надання послуг охорони, а також їх припинення може бути оформлено відповідними актами (Додаток №7 до Договору) (п.10.1)
Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, Договір вважається продовженим ще на 1 рік (кількість пролонгації не обмежена).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін у встановленому порядку.
Сторонами була підписана дислокація від 03.11.2010р. на період з 03.11.2010-31.12.2010р., якою визначено розмір плати за обумовлені договором послуги на 2010 рік. (Додаток №1).
Також, сторонами була підписана дислокація на 2011р., якою визначено розмір плати за обумовлені договором послуги на 2011 рік. (Додаток №1).
Додатковою угодою №1 від 01.11.2011р. договір №2702//Мр від 03.11.2010р. з 07.00год. 01.11.2011р. припинив свою дію.
Згідно вказаної додаткової угоди, відповідач претензій та зауважень до позивача не має.
Додаткова угода №1 від 01.11.2011р. є невід'ємною частиною договору №2702//Мр від 03.11.2010р., підписана сторонами та скріплена печатками сторін.
Також 01.11.2011р. сторонами підписаний та скріплений печатками акт про припинення заходів охорони, згідно якого замовник за договором №2702/Мр від 03.11.2010р. не має претензій до охоронця щодо обсягів та якості наданих охоронних заходів, а заборгованість відповідача (замовника) за договором №2702/Мр від 03.11.2010р. складає 53 045,40грн. за період з травня 2011р.
Як зазначає позивач, на виконання своїх зобов'язань за договором останнім були надані у період з листопада 2010р. по жовтень 2011р. послуги з охорони на загальну суму 135 917,70грн., які Відповідачем сплачувались невчасно та не в повній мірі, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 53 045,40грн.
Факт надання послуг охорони підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-здачі виконаних робіт, підписаних сторонами та скріплених печатками підприємств.
07.09.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав у десятиденний термін перерахувати існуючу заборгованість та неустойку.
У зв'язку із несплатою охоронних послуг у сумі 53 045,40грн. позивачем подано розглядуваний позов, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, про стягнення заборгованості за охоронні послуги в сумі 53 045,40грн., а також штрафів, нарахованих, у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань у загальному розмірі 60 355,29грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафу.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору №2702/Мр від 03.11.2010р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором на фізичну охорону об'єктів Державною службою охорони при МВС України №2702/Мр від 03.11.2010 р.., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір на фізичну охорону об'єктів Державною службою охорони при МВС України №2702/Мр від 03.11.2010 р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.
За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунків за надані послуги (охоронні послуги), порядок яких узгоджено сторонами в п.п.3.2, 3.3, 3.4., 3.6 договору №2702/Мр від 03.11.2010р.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів Позивачем були у повному обсягу надані і частково не оплачені Відповідачем охоронні послуги на загальну суму 53 045,40грн., жодних доказів на спростування чого Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.
Відтак, нездійснення оплати наданих послуг згідно умов договору на фізичну охорону об'єктів Державною службою охорони при МВС України №2702/Мр від 03.11.2010 р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
Суд вважає, що оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за надані послуги охорони на суму 53 045,40грн., то позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за неналежне виконання умов договору в розмірі 60 355,29грн., суд виходив з наступного:
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом п. 7.2. договору №2702/Мр від 03.11.2010р. передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань, обумовлених п.п.3.2, 3.4, 3.6 договору, замовник сплачує охоронцю грошову суму у розмірі 10% від суми кожного невиконання належним чином зобов'язання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більш раз) - замовник сплачує охоронцю грошову суму у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору №2702/Мр від 03.11.2010р. здійснював оплату замовлених послуг в період дії договору несвоєчасно та не в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, всупереч положенням вказаних статей відповідач не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про правомірність застосування штрафу в розмірі 10% та 50% від суми невиконаного зобов'язання та дійшов висновку про його відповідність умовам договору і фактичним взаємовідносинам сторін, з огляду на що задовольняє вимоги відносно стягнення штрафу повністю - в сумі 60 355,29грн.
Даний висновок суду узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеній у Постанові від 03.02.2010р. по справі №14/10-45/133.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості по оплаті замовлених послуг на суму 53 045,40грн., штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань по оплаті послуг охорони на суму 60 335,29грн., задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м. Маріуполь (87523, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Монтажна,5, ЄДРПОУ 13509917) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10А, ЄДРПОУ 08596860) заборгованість в розмірі 53 045,40грн. та штраф в розмірі 60 335,29грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м. Маріуполь (87523, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Монтажна,5, ЄДРПОУ 13509917) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10А, ЄДРПОУ 08596860) витрати по сплаті державного мита в сумі 1133,81грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 24.11.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2011р.
Суддя Лейба М.О.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >