83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.11.11 р. Справа № 7/250
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання О.В. Журило
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест”, м. Донецьк
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сад”, с. Белоярівка, Донецька область
Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію - 9073,43 грн., суму пені за активну електроенергію -531,73 грн., суму 3 % річних -102,92 грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - довір.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сад”, с. Белоярівка, , Донецька область про стягнення заборгованості за активну електроенергію - 9073,43 грн., суму пені за активну електроенергію - 531,73 грн., суму 3 % річних - 102,92 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №10064017 від 27.06.2006р. в частині здійснення оплати вартості спожитої в квітні 2011р. активної електроенергії.
Позивач вимоги підтримав.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, вважає, що він не мав технічної можливості спожити таку велику кількість електроенергії у спірний період.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем, укладено договір про постачання електричної енергії №10064017 від 27.06.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.
Строк дії Договору встановлено до 31.12.2006р. та Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.4 Договору).
З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.
Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення електроустановок споживача з приєднаною потужністю 26 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №2 „Порядок розрахунків” до Договору.
Згідно п.п.2.1 та 2.4 додатку №2 „Порядок розрахунків” до Договору, 29 числа щомісячно постачальник електричної енергії згідно з умовами цього Додатку визначає обсяги та розраховує вартість спожитої споживачем активної електроенергії за розрахунковий період, оформлює зі свого боку та надає споживачу документи, в тому числі, акт прийняття-передавання товарної продукції, а споживач 29 числа щомісячно направляє в службу енергозбуту постачальника свого уповноваженого представника, в тому числі, для надання даних про покази розрахункових приладів обліку.
Пунктом 2.6 додатку №2 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що споживач протягом 4 днів з дати отримання, оформлює зі свого боку отримані від постачальника згідно п.2.1 цього додатку акти та повертає по одному екземпляру цих актів постачальнику. Оформлення актів здійснюється шляхом їх підписання уповноваженим представником споживання та скріплення печаткою. У разі непогодження з отриманими документами, споживач протягом 4 днів з дати отримання документів повинен надати постачальнику обґрунтоване відмовлення від їх оформлення.
Згідно п.3.2 додатку №2 „Порядок розрахунків” до Договору, споживач зобов'язаний здійснювати оплату отриманих рахунків наступним чином: до 04 числа щомісячно сплачує суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період; до 15 числа щомісячно сплачує суму рахунку на попередню оплату очікуваного у наступному розрахунковому періоді обсягу електричної енергії.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості активної електроенергії в квітні 2011р., позивач звернувся до суду та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сад”, с. Белоярівка заборгованість за активну електроенергію в сумі 9073,43 грн.
Факт надання послуг з електропостачання в спірний період позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема двостороннім актом прийому-передачі товарної продукції (електроенергії) за квітень 2011р., який оформлено обома сторонами у відповідності до п.2 додатку №2 „Порядок розрахунків” до Договору.
Заперечення відповідача стосовно того, що він не мав можливості фактично спожити таку кількість електроенергії, а також на можливу несправність приладу обліку електроенергії судом до уваги не приймаються у зв'язку з їх недоведеністю.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія акта технічної перевірки та пломбування розрахункових приладів обліку електроенергії від 07.04.2011р., згідно якого за результатами технічної перевірки (яка була проведена на вимогу відповідача по справі) зауважень до приладів обліку споживача чи їх роботи не має.
Факт отримання рахунку на сплату за спожиту електроенергію у вказаний період також підтверджено матеріалами справи - підписом споживача на самому рахунку (відмітка про їх отримання).
Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем за активну електроенергію 9073,43 грн. є доведеною та такою, що підлягає стягненню в повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 05.05.2011р. по 19.09.2011р. 3% річних в сумі 102,92 грн.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття (стаття 625 ЦК України) визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.
Оскільки у відповідача перед позивачем значилась у вищевказаний період сума заборгованості по сплаті за спожиту активну електроенергію, то позивач має право звернутися за захистом своїх порушених прав та заявити вимоги про стягнення 3% річних.
Розрахунок суми 3% річних перевірено судом, нарахування позивачем 3% річних в сумі 102,92 грн. є обґрунтованим, таким, що відповідає приписам діючого законодавства. Розрахунок здійснено позивачем арифметично вірно.
Таким чином вимоги про стягнення 102,92 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених умовами цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача за період з 05.05.2011р. по 19.09.2011р. пеню у сумі 531,73 грн., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ, що відповідає умовам Договору та приписам чинного законодавства.
Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, умов Договору та арифметично вірно.
Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 531,73 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сад”, с. Белоярівка, про стягнення заборгованості за активну електроенергію - 9073,43 грн., суму пені за активну електроенергію -531,73 грн., суму 3 % річних -102,92 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сад” (87343, Донецька обл.., Амвросіївський р-н, с.Белоярівка, вул.Миру, 1, ЄДРПОУ 30905465, п/р 26004301461209 в Амвросіївській філії ПІБ м.Торезу) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” (юр.адреса: 83055, м.Донецьк б.Шевченка, 11, пошт.адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Челюскінцев, 151, п/р 26006001312038 у філії ПАТ „ОТП Банк” в м.Київ, ЄДРПОУ 31018149) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання 26039311290 в Донецькому обласному управлінні ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 335106, заборгованість за активну електроенергію у сумі 9 073, 43 грн., на поточний рахунок 26006001312038 у філії АТ „ОТП Банк” в м.Київ МФО 300528 пеню в сумі 531,73 грн. та 3% річних в сумі 102,92 грн., державне мито у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 22.11.2011р.
Суддя Сгара Е.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >