83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.11.11 р. Справа № 7/263
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання О.В.Журило
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” м.Київ в особі Донбаської електроенергетичної системи м.Горлівка
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Віраж-Авто” м.Маріуполь
Предмет спору: стягнення заборгованості - 5 668, 00 грн., пені - 129, 29 грн.
За участю представників:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго” м.Київ в особі Донбаської електроенергетичної системи м.Горлівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віраж-Авто” м.Маріуполь про стягнення заборгованості - 5 668, 00 грн., пені - 129, 29 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №74 від 28.04.2009р. в частині оплати вартості реактивної електроенергії.
Позивач вимоги підтримав.
Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином.
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ №11836646 від 22.11.2011р., відповідач зареєстрований за адресою: 87549, Донецька обл.., м.Маріуполь, вул.Котляревського, 34.
У зв'язку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем, укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №74 від 28.04.2009р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.
Згідно п. 10.7 Договору, пояснень представника позивача та матеріалів справи у спірний період Договір був чинним.
Відповідно до р.1 Договору, власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або купівлі-продажу електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується встановленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги визначені п.4.1 цього Договору.
Пунктом 4.1 Договору передбачений, в тому числі, обов'язок споживача сплачувати послуги за перетікання реактивної електроенергії.
Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №2 „Порядок розрахунків за мере тікання реактивної електричної енергії” до Договору.
Пунктом 7 Додатку №2 „Порядок розрахунків за мере тікання реактивної електричної енергії” до Договору визначений термін для сплати отриманих споживачем рахунків, зокрема протягом 5 банківських днів від дня отримання розрахункових документів.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, надав споживачу послуги з перетікання реактивної електроенергії в квітні - серпні 2011р., що підтверджено матеріалами справи, в тому числі актами прийому-передачі за вказаний період (арк.справи 46 - 49, 99). На підставі викладеного, позивачем було виставлено відповідні рахунки на сплату послуг по забезпеченню перетоків реактивної електроенергії №025461 від 30.04.2011р., №026023 від 31.05.2011р., №026354 від 30.06.2011р., №026860 від 31.07.2011р., №027301 від 31.08.2011р., факт направлення яких підтверджено наявними у справі супровідними листами та повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, отримані платіжні документи в повному обсязі та в строки визначені умовами Договору з додатками до нього не сплатив.
У зв'язку із несплатою зазначених вище рахунків у визначені Договором терміни, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача в примусовому порядку заборгованість в сумі 5 668, 00 грн.
Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем по Договору в сумі 5 668,00 грн. є доведеною та такою, що підлягає стягненню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.8.2 Договору, у разі внесення платежів, передбачених п.4.1 Договору, з порушенням термінів, споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,1% але не більше облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 129,90 грн. за період з 17.05.2011р. по 16.09.2011р.
З розрахунку позивача вбачається, що пеня нарахована позивача без врахування встановленого договором строку для оплати о триманих споживачем розрахункових документів (5 банківських днів).
На підставі викладеного, господарським судом перерахована сума пені, яка складає 125,27 грн.
Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 125,27 грн.
Вимоги про стягнення пені в залишковій сумі задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” м.Київ в особі Донбаської електроенергетичної системи м.Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Віраж-Авто” м.Маріуполь про стягнення заборгованості - 5 668, 00 грн., пені - 129, 29 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Віраж-Авто” (87549, Донецька обл.., м.Маріуполь, вул.Котляревського, 34, ЄДРПОУ 05505992, п/р 2600118866001 в банку МФ КБ „Приватбанк” м.Маріуполь, МФО 3352429) на користь Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” м.Київ (01036, м.Київ, вул.Комінтерну, 25, ЄДРПОУ 00100227, п/р 26008301241445 в Київському міському відділенні ПАТ „Промінвестбанк”, МФО 322250) в особі Донбаської електроенергетичної системи м.Горлівка (84601, Донецька облю, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 23344104, п/р 26008301550293 в філії Центрально-міського відділення ПАТ „Промінвестбанку в м.Горлівка”, МФО 334464) заборгованість в сумі 5 668, 00 грн., пеню в сумі 125,27 грн., державне мито в сумі 101,92 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 235,81 грн.
В залишковій частині вимог відмовити.
Видати наказ суду після набрання рішенням чинності.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 24.11.2011р.
Суддя Сгара Е.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >