83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
15.11.11 р. Справа № 37/265
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С.., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „ Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32164638
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом Дефамилье”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 36253904
про: стягнення заборгованості за договором оренди № 30 від 20.10.2009р. з орендної плати в сумі 171 581,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 22 764,41 грн., 3% річних в сумі 6 555,33 грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - ОСОБА_1. (за довіреністю б/н від 01.10.2011р.)
від Відповідача - не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 07.11.2011р. на 15.11.2011р.
У судовому засіданні 15.11.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.”, м. Донецьк ((далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом Дефамилье”, м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди № 30 від 20.10.2009р. з орендної плати в сумі 171 581,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 22 764,41 грн. та 3% річних в сумі 6 555,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 30 від 20.10.2009р. за період з жовтня 2009р. по лютий 2011р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційної індексації.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди № 30 від 20.10.2009р., акт прийому-передачі № б/н від 20.10.2009р., рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2009р. у справі 34/160пн, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки”, статут, розрахунок суми боргу за орендними платежами, акт надання послуг № ОУ-0000009 від 11.02.2011р. на суму 68 981,00, акт надання послуг № ОУ-0000010 від 15.02.2011р. на суму 102 600,00 грн., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, акт прийму-передачі від 15.02.2011р.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував посиланням на ст.ст.526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 265 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу, подавши разом із позовом заяву про забезпечення позову у вигляді накладання арешту на належні Відповідачеві грошові кошти на визначеному рахунку та нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Магазин 777, м. Донецьк, Ленінський проспект, 15 (а.с.а.с.35-37)
Позивач на виконання вимог ухвали суду і обґрунтування своєї позиції надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 47-58), у тому числі - пояснення від 15.11.2011р. з додатковим обґрунтуванням необхідності вжиття забезпечувальних заходів.
Відповідач у судові засідання без пояснення причин не з'являвся, доказів сплати стягуваної заборгованості або відсутності відповідного грошового зобов'язання з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується його клопотанням від 04.11.2011р. (а.с.43) про відкладання судового засідання, призначеного на 07.11.2011р., та повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду (а.с.44).
У судовому засіданні 15.11.2011р. представник Позивача наполягав на задоволені позовних вимог та вимог заяви про забезпечення позову, вимагаючи вирішення спору за наявними у справі документами.
Суд вважає за можливе вирішити спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України на підставі наявних документів, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.
Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції з підтверджуючими доказами (у разі наявності) по суті розглядуваного спору, і від нездійснення Відповідачем власних процесуальних прав не може перебувати у залежності встановлена ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. гарантія розгляду справи впродовж розумного строку.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
20.10.2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди № 30 від 20.10.2009р. (а.с.а.с. 11, 12), згідно п.п.1.1., 6.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне володіння та користування нерухоме майно, розташоване за адресою: 86115, м. Макіївка, Гірняцький район, вул. Магістральна, „Мала База”, для використання під склад №4, площею 540 кв.м. по ціні 20,00 грн. за 1 кв.м., зі строком надання в оренду до 31.12.2011р.
Зазначене приміщення є власністю Позивача, що підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2009р. у справі № 34/160пн з відміткою про набрання законної сили 25.12.2009р. (а.с.а.с.14-17), яким визнано за Позивачем права власності на нерухоме майно (адреса: м. Макіївка, вул. Магістральна, 3) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки” № 25155969 від 27.01.2010р. (а.с.17)
Розділом 3 зазначеного договору оренди № 30 від 20.10.2009р. визначені умови орендних платежів, за якими орендна плата на місяць сплачується на підставі виставлених рахунків не пізніше 20 числа поточного місяця та у відповідності до п. 2.2.2 договору своєчасне і повне внесення орендних платежів є обов'язком Орендаря, виконання якого не покладено в залежність від наявності відповідного рахунку-фактури Орендодавця.
20.10.2011р. об'єкт оренди згідно із п.2.1.1 договору оренди був переданий Відповідачеві, про що був складений відповідний акт приймання-передачі (а.с. 11).
Факт надання Відповідачеві послуг з оренди за період з 20.10.2009р. по 15.02.2011р. підтверджується підписаними без зауважень актами надання послуг № ОУ-0000009 від 11.02.2011р. на суму 68 981грн. (а.с.25) і № ОУ-0000010 від 15.02.2011р. на суму 102 600 грн. (а.с.28), які (суми) відповідають рахункам Орендодавця від 11.02.2011р. (а.с.24) та від 15.02.2011р. (а.с.27) відповідно.
У зв'язку із несплатою орендних платежів в сумах, визначених згаданими актами, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи окрім сплати заборгованості в розмірі 171 581,00 грн., стягнення 3% річних у сумі 6 555,33 грн. та суми інфляційних нарахувань у сумі 22 764,41 грн.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, і ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.47), складеного та надісланого (а.с.а.с.48, 49) Позивачем на викання вимог суду.
Із змісту означеного акту від 08.11.2011р. та довідки №15.11-1 від 15.11.2011р. (а.с.50) за підписом керівника і головного бухгалтера вбачається, що заявлена до стягнення сума заборгованості в перебігу розгляду справи Відповідачем не погашена.
Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об'єднання в одному позові цілком відповідає вимогам ст.58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором оренди).
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 3% річних та інфляційної індексації.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 30 від 20.10.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше 20 числа кожного поточного місяця відповідно до умов п. 3.1. договору оренди № 30 від 20.10.2009р., у тому числі - за період з жовтня 2009р. по лютий 2011р.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Орендарем не були виконані грошові зобов'язання із сплати орендної плати - жодних доказів іншого всупереч ст,ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Відповідачем не представлено, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість за період з жовтня 2009р. по лютий 2011р. у розмірі 171 581,00 грн., розмір якої підтверджений наданими до матеріалів справи актами надання послуг.
Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення виконання на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційною індексацією за весь період прострочення.
Враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати умовам договору і встановленим судом обставинам суд, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу:
- щодо заборгованості з орендної плати - в розмірі 171 581,00 грн.;
- інфляційної індексації - у сумі 22 764,41 грн.;
та 3% річних - в сумі 6 555,33 грн.
Понесені Позивачем судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.
За результатами розгляду заяви про вжиття забезпечувальних заходів судом одночасно із прийняттям цього рішення була винесена відповідна ухвала в порядку ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32164638) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом Дефамилье”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36253904) про стягнення заборгованості за договором оренди № 30 від 20.10.2009р. з орендної плати в сумі 171 581,00 грн., інфляційних нарахувань у сумі 22 764,41 грн., 3% річних в сумі 6 555,33 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом Дефамилье”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36253904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32164638) заборгованість за договором оренди № 30 від 20.10.2009р. з орендної плати в сумі 171 581,00 грн., інфляційну індексацію у сумі 22 764,41 грн. та 3% річних в сумі 6 555,33 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом Дефамилье”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36253904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г.”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32164638) державне мито в розмірі 2009,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 15.11.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2011р.
Суддя Попков Д.О.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >