22.11.11 р. № 22/34
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д.
розглянув матеріали зустрічної позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС ОБЖОРА” м.Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Аляска ЛД” смт.Калинівка, Київської області
про визнання видаткової накладної недійсною
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Аляска ЛД” смт.Калинівка, Київської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора” м.Донецьк заборгованості за поставлений товар у сумі 56 754,81 грн.
18.02.2011р. дана заява прийнята до розгляду та порушено провадження по справі №22/34. Розгляд справи було призначено на 01.03.2011р.
Ухвалою від 14.03.2011р. провадження по справі було зупинено, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”.
21 листопада 2011р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС ОБЖОРА” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аляска ЛД” смт.Калинівка, Київської області про визнання видаткової накладної №ЛДЦ-64340 від 04.11.2010р. недійсною.
Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов”язаний з первісним.
Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом: визнання права: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношенпя; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Окрім того, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, відповідно до вимог ст. 21 Цивільного кодексу України, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Водночас, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Су України та адміністративних судів: інших спорів, вирішення яких відповідно до закону України та міжнародних договорів України віднесено до відання Інших органів; 2) справи про банкрутство. 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також і учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, трудових спорів.
Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 1ДК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними а інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми господарські суду розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Видаткова накладна №ЛДЦ-64340 від 04.11.2010р. яку ТОВ «ТС „Обжора” просить визнати недійсною за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характер обов'язкового до виконання ненормативних актів.
Таким чином, спір про визнання видаткової накладної №ЛДЦ-64340 від 04.11.2010р недійсною не підлягає розгляду в господарському суді.
Враховуючи викладені, суд дійшов висновку, що оспорювана видаткова накладна не є актом господарюючого суб'єкта в розумінні ст. 12 ГПК України, а тому позивачу слід відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви до розгляду відповідно до п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.1, 12, п.1 ст.62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС ОБЖОРА” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аляска ЛД” смт.Калинівка, Київської області про визнання видаткової накладної №ЛДЦ-64340 від 04.11.2010р. недійсною.
Додаток: зустрічна позовна заява на 1арк. та додатки до неї на 3арк.
Суддя Подколзіна Л.Д.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >