83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.11.11 р. Справа № 29/171
Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства „Горлівський м'ясокомбінат”, м.Горлівка, Донецька область
до Відповідача: Приватного підприємства „Пральні Технології”, м.Донецьк
про: зобов'язання повернути попередню оплату у сумі 12 208,80грн., зобов'язання сплатити штраф у розмірі 1 220,80грн., пеню у сумі 1 011,39грн., інфляційні витрат у розмірі 722,46грн., 3% річних у сумі 230,17грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_2. (за довіреністю), ОСОБА_3. - (за довіреністю);
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство „Горлівський м'ясокомбінат”, м.Горлівка, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Пральні Технології”, м.Донецьк (далі - Відповідач) про зобов'язання повернути попередню оплату у сумі 12 208,80грн., зобов'язання сплатити штраф у розмірі 1 220,80грн., пеню у сумі 1 011,39грн., інфляційні витрати у розмірі 722,46грн., 3% річних у сумі 230,17грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №S12/06/09 від 12.06.2009р., щодо поставки товару.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Приватного акціонерного товариства „Горлівський м'ясокомбінат”, договору поставки №S12/06/09 від 12.06.2009р.,видаткових накладних, листа - вимоги №15/3 від 14.06.2011р., витягу з Єдиного державного реєстру стосовно статусу та місцезнаходження Приватного підприємства „Пральні технології”.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 15 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 536. 625, 629 Цивільного кодексу України.
30.08.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку за підписом голови правління та в.о. головного бухгалтера про відсутність інших правовідносин з постачання товарів між Позивачем та Відповідачем, опосередкованих іншими договорами.
22.09.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії специфікацій до договору поставки №S12/06/09 від 12.06.2009р., специфікації №9 до договору поставки №S12/06/09 від 12.06.2009р.
Розпорядженням заступника голови господарського суду від 05.10.2011р. справу передано на розгляд судді Мальцеву М.Ю.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.10.2011р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.
09.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: платіжних доручень, видаткових накладних та заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 1 011,39грн., інфляційних витрат у розмірі 722,46грн., 3% річних у сумі 230,17грн.
Представник Позивача у судове засідання 09.11.2011р. з'явився, підтримав позовні вимоги та оголосив заяву про часткову відмову від позовних вимог.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.
Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців а саме: вул.Лівобережна, 62, м.Донецьк, 83014
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд
12 червня 2009 року між Приватним акціонерним товариством „Горлівський м'ясокомбінат” (Покупець) та Приватним підприємством „Пральні Технології” (Постачальник) було укладено договір поставки №S12/06/09 від 12.06.2009р., відповідно п.1.1 якого Постачальник постачає, а Покупець придбає на умовах викладених у Договорі, Товар в асортименті у відповідності з специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п.2.1 договору кількість та номенклатура товару встановлюється заявками Покупця у відповідності з специфікаціями.
У розділі 3 договору сторони дійшли згоди щодо умов поставки:
- строки поставки встановлюються: у кожному окремому випадку шляхом зазначення у специфікаціях. Допускається дострокова поставка товару (п.3.2 Договору);
- датою поставки вважається дата відповідної видаткової накладної на відпуск товару (п.3.3 Договору);
- у випадку неможливості виконання зобов'язань, передбачених даним договором, у встановлений сторонами строк, Постачальник зобов'язується відразу повідомити про це Покупця, та повернути отриману передплату протягом 1 банківського дня (п.3.4 Договору);
Відповідно пункту 4.1 договору розрахунки по даному Договору здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у такому порядку: 100% передплати.
У пункті 6.4 договору встановлено, що у випадку односторонньої відмови будь-якої із сторін від виконання своїх зобов'язань за даним договором винна сторона зобов'язана оплатити добросовісній стороні штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобов'язання.
Між Сторонами було підписано специфікації до договору №8, №9, №б/н відповідно до яких строк поставки 30 днів з моменту 100% передплати, відповідно до специфікації №13 строк поставки 10 днів з моменту 100% передплати.
Позивачем на виконання умов договору була здійснена передплата у розмірі 46 572,21грн., що підтверджується платіжними дорученням №9764 від 13.01.2010р. на суму 498,00грн., №1701 від 06.04.2010р. на суму 3 413,21грн., №4233 від 25.06.2010р. на суму 7431,60грн., №6316 від 25.08.2010р. на суму 8 004,00грн., №1045 від 03.11.2010р. на суму 5872,00грн., №2948 від 30.12.2010р. на суму 15 757,40грн., №8473 від 30.11.2009р. на суму 5596,00грн.
Відповідачем була здійснена лише часткова поставка товару на суму 34 363,62грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000034 від 17.09.2010р. на суму 726,00грн., №РН-0000025 від 30.07.2010р. на суму 2 978,40грн., №РН-0000043 від 24.11.2010р. на суму 1 136,51грн., №РН-0000052 від 29.12.2010р. на суму 20 015,50грн., №РН-0000010 від 17.05.2010р. на суму 3 413,21грн., №РН-0000006 від 26.03.2010р. на суму 2 300,00грн., №РН-0000017 від 25.12.2009р. на суму 3 794,00грн.
За таких обставин, з урахуванням часткової поставки, у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість.
За твердженням Позивача заборгованість складає 12 208,80грн., проте як вбачається з матеріалів справи заборгованість складає 12 208,59грн. (передплата у розмірі 46 572,21грн. - поставка на суму 34 363,62грн.).
Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист вимогу №15/3 від 14.06.2011р. з вимогою здійснити повернення передплати.
За таких обставин Позивач звернувся до суду з позовом.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як встановлено судом сторонами 12 червня 2009 року було укладено договір поставки №S12/06/09 від 12.06.2009р., та підписано до вказаного договору специфікації де визначено строк поставки продукції.
Позивач здійснив передплату у сумі 46 572,21грн., що підтверджується платіжним дорученням, чим виконав умови розділу з Договору.
Проте, Відповідач поставив товар який передбачено у специфікаціях частково на суму 34 363,62грн. , чим не виконав узятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таки чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача з моменту пред'явлення Позивачем грошової вимоги.
Позивачем було направлено лист-вимогу №15/3 від 14.12.2009р. про повернення суми попередньої оплати.
Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати не здійснив.
Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
На день винесення рішення сума боргу складає 12 208,59грн. і підлягає стягненню з Відповідача.
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем підтверджується матеріалами справи, відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростував припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги про стягнення попередньої оплати 12 208,59 грн. підлягають задоволенню.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.
З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У пункті 6.4 договору встановлено, що у випадку односторонньої відмови будь-якої із сторін від виконання своїх зобов'язань за даним договором винна сторона зобов'язана оплатити добросовісній стороні штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобов'язання.
Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 10% від суми невиконаного зобов'язання у розмірі 1 220,80грн.
09.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 1 011,39грн., інфляційних витрат у розмірі 722,46грн., 3% річних у сумі 230,17грн.
Позивачу роз'яснені наслідки їх процесуальних дій, у т.ч. те, що витрати по держмиту та технічному забезпеченню судового процесу за подання позову поверненню не підлягають та відносяться на нього. Припинення провадження по справі - це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 1 011,39грн., інфляційних витрат у розмірі 722,46грн., 3% річних у сумі 230,17грн. такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.
Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.
З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:
- заява про відмову здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;
- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;
За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.
З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 1 011,39грн., інфляційних витрат у розмірі 722,46грн., 3% річних у сумі 230,17грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.
Судові витрати в даній частині позовних вимог покладаються на Позивача, оскільки діюче законодавство (п. 3 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито”) передбачає можливість їх повернення лише у разі припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна позиція закріплена і в п. 9 Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Горлівський м'ясокомбінат”, м.Горлівка, Донецька область до Приватного підприємства „Пральні Технології”, м.Донецьк про зобов'язання повернути попередню оплату у сумі 12 208,80грн., зобов'язання сплатити штраф у розмірі 1 220,80грн., пеню у сумі 1 011,39грн., інфляційні витрат у розмірі 722,46грн., 3% річних у сумі 230,17грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Пральні Технології” (вул.Лівобережна, 62, м.Донецьк, 83014, ЄДРПОУ 33161051, р/р 26009134737 у „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 380805) на користь Приватного акціонерного товариства „Горлівський м'ясокомбінат” (вул.Хлібозаводська, 1, м.Горлівка, Донецька область, 84630, ЄДРПОУ 00443364, р/р 26004301563109 у філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка, Донецької області”, МФО 334464) заборгованість у розмірі 12 208,59грн., штраф у сумі 1 220,80грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Приватного підприємства „Пральні Технології” (вул.Лівобережна, 62, м.Донецьк, 83014, ЄДРПОУ 33161051, р/р 26009134737 у „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 380805) на користь Приватного акціонерного товариства „Горлівський м'ясокомбінат” (вул.Хлібозаводська, 1, м.Горлівка, Донецька область, 84630, ЄДРПОУ 00443364, р/р 26004301563109 у філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Горлівка, Донецької області”, МФО 334464) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 134,29грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 205,88 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Провадження по справі за позовом Приватного акціонерного товариства „Горлівський м'ясокомбінат”, м.Горлівка, Донецька область до Приватного підприємства „Пральні Технології”, м.Донецьк про стягнення пені у сумі 1 011,39грн., інфляційних витрат у розмірі 722,46грн., 3% річних у сумі 230,17грн. припинити.
У судовому засідання 09.11.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Риженко Т.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Повний текст рішення складено та підписано 14.11.11р.