83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.11.11 р. Справа № 29/244
Суддя господарського суду донецької області РиженкоТ.М.
при секретарі судового засідання Бондар В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс», м. Київ
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ», м. Київ
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант», м. Донецьк
про: стягнення солідарно з відповідачів штрафних санкцій в розмірі 22777,05грн. за договором № 23/06 від 23.06.2010р.
За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант», м. Донецьк
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ», м. Київ
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс», м. Київ
про встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» та Товраиством з обмеженою відповідальністю «МТІ»; визнання недійсним договору купівлі продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ»; визнання договору поруки від 01.07.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант» недійсним
за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довір.
від відповідача 1: ОСОБА_2. - за довір.
від відповідача 2: ОСОБА_3. - за довір.
У судовому засіданні 09.11.2011р. було оголошено перерву до 14год. 15хв. 14.11.2011р.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс», м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ», м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант», м. Донецьк про стягнення солідарно з відповідачів штрафних санкцій в розмірі 22777,05грн. за договором № 23/06 від 23.06.2010р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами вимог договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р. та договору поруки від 01.07.2010р. у зв'язку з чим у позивача виникло право на нарахування неустойки. Як на правові підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 15, 16, 526, 549, 610, 611, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву від 03.11.2011р. не заперечує прострочення оплати за поставлений у липні місяця 2010р. товар за договором № 23/06 від 23.06.2010р. з урахуванням додаткових угод до нього, але не визнає вимоги щодо сплати штрафних санкцій в розмірі 22777,05грн. у зв'язку з пропуском строку позовної давності, так як позовну заяву ТОВ «Тіса Плюс» було датовано 25.10.2011р.
Відповідач 2 проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки вважає, що договір купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р. та договір поруки від 01.07.2010р. є недійсними та фіктивними.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант», м. Донецьк в порядку ст. 60 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ», м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс», м. Київ про встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ»; визнання недійсним договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ»; визнання договору поруки від 01.07.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант» недійсним.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на недійсність договорів, оскільки операції з поставки не містять в суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють настання правових наслідків; відсутній факт поставки товару; відсутні первинні документи на підтвердження факту поставки товарів. Крім того вважає, що внаслідок нікчемності договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р. (основного договору) договір поруки від 01.07.2010р. про забезпечення зобов'язань за нікчемним договором купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р. є недійсним і таким, що не підлягає виконанню.
Як на правові підстави заявленого зустрічного позову посилається на ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 207, 215, 216, 228, 234, 236, 548, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України, ст. 2, 9 Бюджетного кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МТІ» надало відзив на зустрічну позовну заяву, де проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечує, оскільки спірний договір підписаний уповноваженою особою; спірний договір на час розгляду справи є фактично виконаним в повному обсязі кожною стороною договору; сторони договору взагалі не мали намірів, які суперечать інтересам держави чи суспільства.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» у відзиві проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечує, вважає що договір укладено уповноваженою особою; у сторін наявний намір створити юридичні наслідки за спірним договором; відсутні доказів того, що спірний договір не спрямований на реальне настання наслідків.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
23.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу товарів № 23/06.
За цим договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві товари, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити за товар у кількості і асортименті відповідно до видаткових накладних.
Статтею 2 «Умови передачі товарів» встановлено, що товари передаються Продавцем на складі Продавця, якщо інше місце передачі не буде встановлено Продавцем за погодженням з Покупцем. Право власності на товари, а також ризик випадкової загибелі, витрати або пошкодження переходять від Продавця до Покупця з моменту, коли товари передані Покупцю у місці призначення. Документом, що засвідчує факт приймання товарів Покупцем, служить відповідна видаткова накладна. Датою передачі товарів вважається дата, зазначена у видатковій накладній.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна товарів вказується у видаткових накладних на товари.
Відповідно до п. 3.2. договору загальна вартість товарів та кількість товарів, купівля-продаж яких здійснюється за цим договором, не обмежується та визначається сумою усіх видаткових накладних.
Згідно до п. 4.1. договору оплата, проводиться шляхом банківського переказу коштів на поточний рахунок Продавця у національній валюті України, протягом 270 днів, з моменту отримання товару. Датою отримання товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній.
Пунктом 10.3. договору встановлено, що договір чинний з дати його підписання сторонами протягом одного року. У разі, якщо сторони не домовилися про інше, договір продовжується автоматично на черговий рік.
01.07.2010р. між ТОВ «Тіса Плюс» та ТОВ «МТІ» було укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р. де сторони внесли наступні зміни до договору:
- п. 1.1. Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, передати у власність Покупця товари згідно зі Специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити передані Продавцем товари;
- п. 1.2. найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, його асортимент, номенклатура, ціна визначаються Специфікаціями, що оформлюються відповідно до узгоджених Сторонами заявок. Форма узгодження заявок погоджується сторонами;
- п. 3.1. ціна товарів вказується у Специфікаціях, оформлених відповідно до п. 1.2. договору;
- п. 3.2. орієнтовна ціна договору становить 2170000000,00грн. Загальна ціна на товар визначається згідно домовленості сторін та дорівнює сумі усіх Специфікацій;
- п. 4.1. оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця, у національній валюті України у строк на більше двох місяців, починаючи з дня, наступного за останнім календарним днем місяця отримання товару;
- п. 4.2. датою належної оплати вважати дату перерахування коштів Покупцем;
- п. 8.3. за порушення Покупцем строків оплати переданого товару, встановленого ст. 4 договору, останній сплачує неустойку (штраф) у розмірі 0,05% від суми прострочення;
- пункт 8.4. сплата стороною штрафних санкцій не звільняє її від обов'язку виконати цей договір в натурі.
01.08.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р., де сторони внесли наступні зміни:
- п. 4.1. оплата, проводиться шляхом переказу коштів на поточний рахунок Продавця у національній валюті України, протягом 270 днів, з моменту отримання товару;
- п. 4.2. датою належної оплати вважати дату перерахування коштів Покупцем;
- статтю 10 «Заключні положення» виклали у новій редакції.
Відповідно до ст.ст.638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 180 ГК України, ст.628 ЦК України, зміст угоди (договору) становить істотні умови, які є обов'язкові для сторін за актами цивільного законодавства, а також ті, які визначені на розсуд сторін.
Як передбачено ч.2 і ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України, ч.2 ст.628 ЦК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнено згоди з усіх його істотних умов, а при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Під істотними умовами договору чинне законодавство вбачає предмет, ціну та строк дії Договору, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (п.п. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України).
Тобто, виходячи з умов спірного договору, з урахуванням додаткових угод № 1, 2 до нього та специфікацій, судом встановлено, що договір купівлі-продажу товарів №23/06 від 23.06.2010р. є укладеним в належній формі, містить всі обов'язкові та необхідні умови для цього договору, має всі істотні умови, а саме предмет договору, ціну, строк дії договору та інші.
Специфікацією № 1 від 29.06.2010р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодило асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом липня 2010р., а саме:
- офісна, комп'ютерна техніка, мережане обладнання, витратні матеріали та ін. на загальну суму 48869737,00грн.;
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 78177464,24грн.
Специфікацією № 2 від 27.07.2010р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодили асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом серпня 2010р., а саме:
- офісна, комп'ютерна техніка, мережане обладнання, витратні матеріали та ін. на загальну суму 71274669,20грн.;
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 102629860грн.
Специфікацією № 3 від 25.08.2010р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодили асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом вересня 2010р., а саме:
- офісна, комп'ютерна техніка, мережане обладнання, витратні матеріали та ін. на загальну суму 87670576,41грн.;
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 123481390,00грн.
Специфікацією № 4 від 22.09.2010р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодили асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом жовтня 2010р., а саме:
- офісна, комп'ютерна техніка, мережане обладнання, витратні матеріали та ін. на загальну суму 85482685,46грн.;
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 158184766,00грн.
Специфікацією № 5 від 20.10.2010р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодили асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом листопада 2010р., а саме:
- офісна, комп'ютерна техніка, мережане обладнання, витратні матеріали та ін. на загальну суму 100230064,00грн.;
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 106918868,00грн.
Специфікацією № 6 від 22.11.2010р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодили асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом грудня 2010р., а саме:
- офісна, комп'ютерна техніка, мережане обладнання, витратні матеріали та ін. на загальну суму 132987357,00грн.;
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 129328128,00грн.
Специфікацією № 7 від 21.12.2010р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодили асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом січня 2011р., а саме:
- офісна, комп'ютерна техніка, мережане обладнання, витратні матеріали та ін. на загальну суму 42625640,00грн.;
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 48541118грн.
Специфікацією № 8 від 20.01.2011р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодили асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом лютого 2011р., а саме:
- офісна, комп'ютерна техніка, мережане обладнання, витратні матеріали та ін. на загальну суму 126939803грн.;
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 56861287грн.
Специфікацією № 9 від 22.02.2011р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодили асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом березня 2011р., а саме:
- офісна, комп'ютерна техніка, мережане обладнання, витратні матеріали та ін. на загальну суму 62886594грн.;
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 92193092грн.
Специфікацією № 10 від 22.03.2011р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодили асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом квітня 2011р., а саме:
- офісна, комп'ютерна техніка, мережане обладнання, витратні матеріали та ін. на загальну суму 79140502,00грн.;
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 118446482грн.
Специфікацією № 11 від 20.04.2011р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодили асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом травня 2011р., а саме:
- офісна, комп'ютерна техніка, мережане обладнання, витратні матеріали та ін. на загальну суму 62738520грн.;
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 113293214грн.
Специфікацією № 12 від 19.05.2011р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодили асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом червня 2011р., а саме:
- офісна, комп'ютерна техніка, мережане обладнання, витратні матеріали та ін. на загальну суму 71338935,20грн.;
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 66804070грн.
Специфікацією № 13 від 21.06.2011р. до договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. сторони погодили асортимент та загальну вартість партії товару, що постачатиметься протягом липня-серпня 2011р., а саме:
- взуття, одяг, аксесуари на загальну суму 102498113грн.
01.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант» (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» (Кредитор) був укладений договір поруки.
За цим договором Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ» своїх зобов'язань, що випливають із Основного договору та додатками до нього.
Пунктом 1.2. договору встановлено, що під основним договором сторони розуміють договір купівлі-продажу товарів № 23/06, укладений 23.06.2010р. між ТОВ «МТІ» та ТОВ «Тіса Плюс», зі всіма додатками та доповненнями.
Відповідно до п. 3.1. договору Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов'язань Боржником за Основним договором у повному обсязі.
Розділом 4 «Порядок виконання зобов'язань поручителем» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання Боржником зобов'язань за Основним договором Кредитор звертається до Поручителя з письмовою вимогою.
Поручитель протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Кредитора зобов'язаний:
4.2.1. виконати зобов'язання Боржника за Основним договором згідно з вимогою;
4.2.2. направити Кредитору мотивовану відмову у разі невиконання зобов'язань Боржником.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант» вважає, що договір купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р. є недійсним, з наступних підстав:
- операції з поставки не містять в суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематично (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків;
- відсутній факт поставки товарів від ТОВ «Тіса Плюс» до ТОВ «МТІ» (за договором № 23/06 від 23.06.2010р. не відбулось фактично передачі продукції від ТОВ «Тіса Плюс» до ТОВ «МТІ», що свідчить про укладення договору № 23/06 від 23.06.2010р. без мети настання реальних наслідків);
- відсутні первинні документи на підтвердження факту поставки товарів;
- договір підписаний не уповноваженою особою.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант» вважає спірний договір недійсним з тих підстав, що його було підписано особою без належних повноважень з боку ТОВ «МТІ», а саме ОСОБА_4
Проте, такі твердження позивача за зустрічним позовом не відповідають дійсним обставинам справи.
Зокрема, як видно з матеріалів справи ОСОБА_4 є віце-президентом ТОВ «МТІ» та на момент підписання договору діяв на підставі довіреності від 18.07.2008р., яку посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованої в реєстрі № 322.
Дослідивши зміст довіреності від 18.07.2008р., судом встановлено, що ОСОБА_4 було уповноважено на укладання та підписання договорів купівлі-продажу, міни, оренди (найму), іпотеки, застави, кредитних договорів, договорів гарантій, поруки, ренти. Вказана довіреність дійсна до 18.07.2011р. та не скасована.
Тобто, судом встановлено, що ОСОБА_4 мав необхідний обсяг повноважень на укладання та підписання спірного договору купівлі-продажу товару № 23/06 від 23.06.2010р.
Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується, в першу чергу, позивача, який повинен доказати факти та обставини, на підставі яких він будує позовні вимоги.
Таким чином, суд вважає такі посилання позивача за зустрічним позовом на норми п. 2, 3, 4 ст. 203, ст. 207, ст. 215 Цивільного кодексу України, що встановлюють вимоги до форми правочину та обсягу цивільної дієздатності осіб, які вчиняють правочин, як на підставу недійсності договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. безпідставними та необґрунтованими, оскільки судом встановлений той факт, що укладання спірного договору відбулося з додержанням всіх вимог ст. 203 ЦК України, що є необхідним для чинності правочину, відповідає волевиявленню сторін та підписано особами, які були уповноважені на це належним чином та є цілком законним.
Щодо посилання позивача за зустрічним позовом, що договір купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. є нікчемним, фіктивним та недійсним у зв'язку із тим, що він, начебто, не спрямований на настання реальних наслідків, не спричиняє реального настання правових наслідків та укладений без мети настання реальних наслідків, порушує публічний порядок.
Обґрунтовуючи підстави позовних вимог, які ґрунтуються на нормах ст. 228, ст. 234 Цивільного кодексу України позивач за зустрічним позовом посилається на акт СДПІ в місті Києві по роботі з великими платниками податків від 06.07.2011р. за № 519/42-3013669756, який було складено за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «МТІ». Копія вказаного акту додана до матеріалів справи, як доказ в обґрунтування недійсності, фіктивності та нікчемності спірного договору.
Дослідивши додані до матеріалів справи документи судом встановлено, що на виконання спірного договору Товариство з обмежено відповідальністю «Тіса Плюс» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «МТІ» товар, що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними: № 1 від 01.07.2010р., № 2 від 01.07.2010р., № 3 від 01.07.2010р., № 4 від 01.07.2010р., № 5від 01.07.2010р., № 6 від 01.07.2010р., № 7 від 01.07.2010р., № 8 від 01.07.2010р., № 9 від 01.07.2010р., № 10 від 01.07.2010р., № 11 від 01.07.2010р., № 12 від 01.07.2010р., № 13 від 01.07.2010р., № 14 від 01.07.2010р., № 15 від 01.07.2010р., № 16 від 01.07.2010р., № 17 від 01.07.2010р., № 18 від 01.07.2010р., № 19 від 01.07.2010р., № 20 від 01.07.2010р., № 21 від 01.07.2010р., № 22 від 01.07.2010р., № 23 від 01.07.2010р., № 24 від 01.07.2010р., № 25 від 01.07.2010р., № 26 від 01.07.2010р., № 27 від 05.07.2010р., № 28 від 05.07.2010р., № 29 від 05.07.2010р., № 30 від 05.07.2010р., № 31 від 05.07.2010р., № 32 від 05.07.2010р., № 33 від 07.07.2010р., № 34 від 09.07.2010р., № 35 від 09.07.2010р., № 36 від 09.07.2010р., № 37 від 09.07.2010р., № 38 від 13.07.2010р., № 39 від 13.07.2010р., № 40 від 13.07.2010р., № 41 від 15.07.2010р., № 42 від 15.07.2010р., № 43 від 15.07.2010р., № 44 від 15.07.2010р., № 45 від 19.07.2010р., № 46 від 19.07.2010р., № 47 від 19.07.2010р., № 48 від 19.07.2010р., № 49 від 21.07.2010р., № 50 від 21.07.2010р., № 51 від 23.07.2010р., № 52 від 23.07.2010р., № 53 від 23.07.2010р., № 54 від 23.07.2010р., № 55 від 23.07.2010р., № 56 від 23.07.2010р., № 57 від 23.07.2010р., № 58 від 23.07.2010р., № 59 від 23.07.2010р., № 1 від 02.08.2010р., № 2 від 02.08.2010р., № 3 від 02.08.2010р., № 4 від 02.08.2010р., № 5 від 02.08.2010р., № 6 від 02.08.2010р., № 7 від 02.08.2010р., № 8 від 02.08.2010р., № 9 від 02.08.2010р., № 10 від 02.08.2010р., № 11 від 02.08.2010р., № 12 від 02.08.2010р., № 13 від 02.08.2010р., № 14 від 02.08.2010р., № 15 від 02.08.2010р., № 16 від 02.08.2010р., № 17 від 02.08.2010р., № 18 від 02.08.2010р., № 19 від 02.08.2010р., № 20 від 02.08.2010р., № 21 від 02.08.2010р., № 22 від 02.08.2010р., № 23 від 02.08.2010р., № 24 від 02.08.2010р., № 25 від 02.08.2010р., № 26 від 02.08.2010р., № 27 від 03.08.2010р., № 28 від 03.08.2010р., № 29 від 03.08.2010р., № 30 від 05.08.2010р., № 31 від 05.08.2010р., № 32 від 05.08.2010р., № 33 від 05.08.2010р., № 34 від 05.08.2010р., № 35 від 05.08.2010р., № 36 від 05.08.2010р., № 37 від 05.08.2010р., № 38 від 09.08.2010р., № 39 від 09.08.2010р., № 40 від 09.08.2010р., № 41 від 09.08.2010р., № 42 від 09.08.2010р., № 43 від 11.08.2010р., № 44 від 11.08.2010р., № 45 від 13.08.2010р., № 46 від 13.08.2010р., № 47 від 13.08.2010р., № 48 від 13.08.2010р., № 49 від 13.08.2010р., № 50 від 17.08.2010р., № 51 від 17.08.2010р., № 52 від 17.08.2010р., № 53 від 17.08.2010р., № 54 від 19.08.2010р., № 55 від 19.08.2010р., № 56 від 19.08.2010р., № 57 від 19.08.2010р., № 58 від 19.08.2010р., № 59 від 21.08.2010р., № 60 від 21.08.2010р., № 61 від 21.08.2010р., № 62 від 21.08.2010р., № 63 від 21.08.2010р., № 64 від 21.08.2010р., № 65 від 21.08.2010р., № 66 від 21.08.2010р., № 67 від 21.08.2010р., № 68 від 21.08.2010р., № 69 від 21.08.2010р., № 70 від 21.08.2010р., № 71 від 21.08.2010р., № 72 від 21.08.2010р., № 73 від 21.08.2010р., № 74 від 21.08.2010р., № 75 від 21.08.2010р., № 1 від 01.09.2010р., № 2 від 01.09.2010р., № 3 від 01.09.2010р., № 4 від 01.09.2010р., № 5 від 01.09.2010р., № 6 від 01.09.2010р., № 7 від 01.09.2010р., № 8 від 01.09.2010р., № 9 від 01.09.2010р., № 10 від 01.09.2010р., № 11 від 01.09.2010р., № 12 від 01.09.2010р., № 13 від 01.09.2010р., № 14 від 01.09.2010р., № 15 від 01.09.2010р., № 16 від 01.09.2010р., № 17 від 01.09.2010р., № 18 від 01.09.2010р., № 19 від 01.09.2010р., № 20 від 01.09.2010р., № 21 від 01.09.2010р., № 22 від 01.09.2010р., № 23 від 01.09.2010р., № 24 від 01.09.2010р., № 25 від 01.09.2010р., № 26 від 01.09.2010р., № 27 від 01.09.2010р., № 28 від 01.09.2010р., № 29 від 01.09.2010р., № 30 від 01.09.2010р., № 31 від 01.09.2010р., № 32 від 03.09.2010р., № 33 від 03.09.2010р., № 34 від 03.09.2010р., № 35 від 03.09.2010р., № 36 від 03.09.2010р., № 37 від 03.09.2010р., № 38 від 03.09.2010р., № 39 від 03.09.2010р., № 40 від 03.09.2010р., № 41 від 07.09.2010р., № 42 від 07.09.2010р., № 43 від 07.09.2010р., № 44 від 07.09.2010р., № 45 від 07.09.2010р., № 46 від 09.09.2010р., № 47 від 09.09.2010р., № 48 від 09.09.2010р., № 49 від 09.09.2010р., № 50 від 09.09.2010р., № 51 від 09.09.2010р., № 52 від 09.09.2010р., № 53 від 09.09.2010р., № 54 від 09.09.2010р., № 55 від 13.09.2010р., № 56 від 13.09.2010р., № 57 від 13.09.2010р., № 58 від 13.09.2010р., № 59 від 13.09.2010р., № 60 від 15.09.2010р., № 61 від 15.09.2010р., № 62 від 15.09.2010р., № 63 від 15.09.2010р., № 64 від 17.09.2010р., № 65 від 17.09.2010р., № 66 від 17.09.2010р., № 67 від 17.09.2010р., № 68 від 17.09.2010р., № 69 від 17.09.2010р., № 70 від 17.09.2010р., № 71 від 17.09.2010р., № 72 від 17.09.2010р., № 73 від 21.09.2010р., № 74 від 21.09.2010р., № 75 від 21.09.2010р., № 76 від 21.09.2010р., № 77 від 23.09.2010р., № 78 від 23.09.2010р., № 79 від 23.09.2010р., № 80 від 23.09.2010р., № 81 від 23.09.2010р., № 82 від 23.09.2010р., № 83 від 27.09.2010р., № 84 від 27.09.2010р., № 85 від 27.09.2010р., № 86 від 27.09.2010р., № 87 від 27.09.2010р., № 88 від 29.09.2010р., № 89 від 29.09.2010р., № 90 від 29.09.2010р., № 1 від 01.10.2010р., № 2 від 01.10.2010р., № 3 від 01.10.2010р., № 4 від 01.10.2010р., № 5 від 01.10.2010р., № 6 від 01.10.2010р., № 7 від 01.10.2010р., № 8 від 01.10.2010р., № 9 від 01.10.2010р., № 10 від 01.10.2010р., № 11 від 01.10.2010р., № 12 від 01.10.2010р., № 13 від 01.10.2010р., № 14 від 01.10.2010р., № 15 від 01.10.2010р., № 16 від 01.10.2010р., № 17 від 01.10.2010р., № 18 від 01.10.2010р., № 19 від 01.10.2010р., № 20 від 01.10.2010р., № 21 від 01.10.2010р., № 22 від 01.10.2010р., № 23 від 01.10.2010р., № 24 від 01.10.2010р., № 25 від 01.10.2010р., № 26 від 01.10.2010р., № 27 від 01.10.2010р., № 28 від 01.10.2010р., № 29 від 01.10.2010р., № 30 від 01.10.2010р., № 31 від 01.10.2010р., № 32 від 01.10.2010р., № 33 від 01.10.2010р., № 34 від 01.10.2010р., № 35 від 05.10.2010р., № 36 від 05.10.2010р., № 37 від 05.10.2010р., № 38 від 05.10.2010р., № 39 від 05.10.2010р., № 40 від 05.10.2010р., № 41 від 07.10.2010р., № 42 від 07.10.2010р., № 43 від 07.10.2010р., № 44 від 07.10.2010р., № 45 від 07.10.2010р., № 46 від 07.10.2010р., № 47 від 07.10.2010р., № 48 від 07.10.2010р., № 49 від 07.10.2010р., № 50 від 07.10.2010р., № 51 від 11.10.2010р., № 52 від 11.10.2010р., № 53 від 11.10.2010р., № 54 від 11.10.2010р., № 55 від 13.10.2010р., № 56 від 13.10.2010р., № 57 від 13.10.2010р., № 58 від 13.10.2010р., № 59 від 13.10.2010р., № 60 від15.10.2010р., № 61 від 15.10.2010р., № 62 від 15.10.2010р., № 63 від 15.10.2010р., № 64 від 15.10.2010р., № 65 від 15.10.2010р., № 66 від 15.10.2010р., № 67 від 15.10.2010р., № 68 від 19.10.2010р., № 69 від 19.10.2010р., № 70 від 19.10.2010р., № 71 від 19.10.2010р., № 72 від 21.10.2010р., № 73 від 21.10.2010р., № 74 від 21.10.2010р., № 75 від 21.10.2010р., № 76 від 21.10.2010р., № 77 від 21.10.2010р., № 78 від 21.10.2010р., № 79 від 21.10.2010р., № 80 від 25.10.2010р., № 81 від 25.10.2010р., № 82 від 25.10.2010р., № 83 від 25.10.2010р., № 84 від 25.10.2010р., № 85 від 25.10.2010р., № 86 від 25.10.2010р., № 87 від 25.10.2010р., № 88 від 25.10.2010р., № 89 від 25.10.2010р., № 90 від 25.10.2010р., № 91 від 25.10.2010р., № 92 від 25.10.2010р., № 93 від 25.10.2010р., № 1 від 01.11.2010р., № 2 від 01.11.2010р., № 3 від 01.11.2010р., № 4 від 01.11.2010р., № 5 від 01.11.2010р., № 6 від 01.11.2010р., № 7 від 01.11.2010р., № 8 від 01.11.2010р., № 9 від 01.11.2010р., № 10 від 01.11.2010р., № 11 від 01.11.2010р., № 12 від 01.11.2010р., № 13 від 01.11.2010р., № 14 від 01.11.2010р., № 15 від 01.11.2010р., № 16 від 01.11.2010р., № 17 від 01.11.2010р., № 18 від 01.11.2010р., № 19 від 01.11.2010р., № 20 від 01.11.2010р., № 21 від 01.11.2010р., № 22 від 01.11.2010р., № 23 від 01.11.2010р., № 24 від 01.11.2010р., № 25 від 01.11.2010р., № 26 від 01.11.2010р., № 27 від 01.11.2010р., № 28 від 01.11.2010р., № 29 від 01.11.2010р., № 30 від 01.11.2010р., № 31 від 01.11.2010р., № 32 від 01.11.2010р., № 33 від 03.11.2010р., № 34 від 03.11.2010р., № 35 від 03.11.2010р., № 36 від 03.11.2010р., № 37 від 05.11.2010р., № 38 від 05.11.2010р., № 39 від 05.11.2010р., № 40 від 05.11.2010р., № 41 від 05.11.2010р., № 42 від 05.11.2010р., № 43 від 05.11.2010р., № 44 від 05.11.2010р., № 45 від 05.11.2010р., № 46 від 09.11.2010р., № 47 від 09.11.2010р., № 48 від 09.11.2010р., № 49 від 09.11.2010р., № 50 від 09.11.2010р., № 51 від 11.11.2010р., № 52 від 11.11.2010р., № 53 від 11.11.2010р., № 54 від 11.11.2010р., № 55 від 1.11.2010р., № 56 від 11.11.2010р., № 57 від 15.11.2010р., № 58 від 15.11.2010р., № 59 від 15.11.2010р., № 60 від 15.11.2010р., № 61 від 17.11.2010р., № 62 від 17.11.2010р., № 63 від 17.11.2010р., № 64 від 19.11.2010р., № 65 від 19.11.2010р., № 66 від 19.11.2010р., № 67 від 19.11.2010р., № 68 від 19.11.2010р., № 69 від 19.11.2010р., № 70 від 23.11.2010р., № 71 від 23.11.2010р., № 72 від 23.11.2010р., № 73 від 23.11.2010р., № 74 від 23.11.2010р., № 75 від 23.11.2010р., № 76 від 23.11.2010р., № 77 від 23.11.2010р., № 78 від 23.11.2010р., № 79 від 23.11.2010р., № 80 від 23.11.2010р.,№ 81 від 23.11.2010р., № 82 від 23.11.2010р., № 83 від 23.11.2010р., № 1 від 01.12.2010р., № 2 від 01.12.2010р.,№ 3 від 01.12.2010р., № 4 від 01.12.2010р., № 5 від 01.12.2010р., № 6 від 01.12.2010р., № 7 від 01.12.2010р., № 8 від 01.12.2010р., № 9 від 01.12.2010р., № 10 від 01.12.2010р., № 11 від 01.12.2010р., № 12 від 01.12.2010р., № 13 від 01.12.2010р., № 14 від 01.12.2010р., № 15 від 01.12.2010р., № 16 від 01.12.2010р., № 17 від 01.12.2010р., № 18 від 01.12.2010р., № 19 від 01.12.2010р., № 20 від 01.12.2010р., № 21 від 01.12.2010р., № 22 від 01.12.2010р., № 23 від 01.12.2010р., № 24 від 01.12.2010р., № 25 від 01.12.2010р., № 26 від 01.12.2010р., № 27 від 01.12.2010р., № 28 від 01.12.2010р., № 29 від 01.12.2010р., № 30 від 01.12.2010р., № 31 від 01.12.2010р., № 32 від 01.12.2010р., № 33 від 01.12.2010р., № 34 від 01.12.2010р., № 35 від 01.12.2010р., № 36 від 01.12.2010р., № 37 від 01.12.2010р., № 38 від 01.12.2010р., № 39від 01.12.2010р., № 40 від 03.12.2010р., № 41 від 03.12.2010р., № 42від 03.12.2010р., № 43 від 03.12.2010р., № 44 від 03.12.2010р., № 45від 03.12.2010р., № 46 від 03.12.2010р., № 47 від 03.12.2010р., № 48 від 03.12.2010р., № 49 від 03.12.2010р., № 50 від 07.12.2010р., № 51 від 07.12.2010р., № 52 від 07.12.2010р., № 53 від 07.12.2010р., № 54 від 07.12.2010р., № 55 від 07.12.2010р., № 56 від 07.12.2010р., № 57 від 09.12.2010р., № 58 від 09.12.2010р., № 59 від 09.12.2010р., № 60 від 09.12.2010р., № 61 від 09.12.2010р., № 62 від 09.12.2010р., № 63 від 09.12.2010р., № 64 від 09.12.2010р., № 65 від 09.12.2010р., № 66 від 13.12.2010р., № 67 від 13.12.2010р., № 68 від 13.12.2010р., № 69 від 13.12.2010р., № 70 від 13.12.2010р., № 71 від 15.12.2010р., № 72 від 15.12.2010р., № 73 від 15.12.2010р., № 74 від 17.12.2010р., № 75 від 17.12.2010р., № 76 від 17.12.2010р., № 77 від 17.12.2010р., № 78 від 17.12.2010р., № 79 від 17.12.2010р., № 80 від 17.12.2010р., № 81 від 17.12.2010р., № 82від 17.12.2010р., № 83 від 17.12.2010р., № 84 від 17.12.2010р., № 85 від 17.12.2010р., № 86 від 21.12.2010р., № 87 від 21.12.2010р., № 88 від 23.12.2010р.,№ 89 від 23.12.2010р., № 90 від 23.12.2010р., № 91від 23.12.2010р., № 92 від 23.12.2010р., № 93 від 23.12.2010р., № 94 від 23.12.2010р., № 95 від 23.12.2010р., № 96 від 23.12.2010р., № 97 від 23.12.2010р., № 98 від 23.12.2010р., № 99 від 23.12.2010р., № 100 від 23.12.2010р., № 101 від 23.12.2010р., № 102 від 23.12.2010р., № 1від 04.01.2011р., № 2 від 04.01.2011р., № 3від 04.01.2011р., № 4 від 04.01.2011р., № 5 від 04.01.2011р., № 6 від 04.01.2011р., № 7 від 04.01.2011р., № 8 від 04.01.2011р., № 9 від 04.01.2011р., № 10 від 04.01.2011р., № 11 від 04.01.2011р., № 12 від 04.01.2011р., № 13 від 04.01.2011р., № 14 від 04.01.2011р., № 15 від 04.01.2011р., № 16 від 04.01.2011р., № 17 від 04.01.2011р., № 18 від 04.01.2011р., № 19 від 04.01.2011р., № 20 від 04.01.2011р., № 21 від 04.01.2011р., № 22 від 04.01.2011р., № 23 від 04.01.2011р., № 24 від 04.01.2011р., № 25 від 04.01.2011р., № 26 від 05.01.2011р., № 27 від 05.01.2011р.,№ 28від 05.01.2011р., № 29 від 05.01.2011р., № 30 від 05.01.2011р., № 31 від 05.01.2011р.,№ 32від 11.01.2011р., № 33 від 11.01.2011р., № 34 від 13.01.2011р., № 35 від 13.01.2011р., № 36 від 13.01.2011р.,№37 від 13.01.2011р., № 38 від 17.01.2011р., № 39 від 19.01.2011р., № 40 від 19.01.2011р., №41від 21.01.2011р., № 42 від 21.01.2011р., № 43 від 21.01.2011р., № 44 від 25.01.2011р., №45від 25.01.2011р., № 46 від 25.01.2011р., № 47 від 25.01.2011р., № 48 від 25.01.2011р., № 1 від 01.02.2011р., № 2 від 02.02.2011р., № 3 від 01.02.2011р., № 4 від 01.02.2011р., № 5 від 01.02.2011р., № 6 від 01.02.2011р., № 7 від 01.02.2011р., № 8 від 01.02.2011р., № 9 від 01.02.2011р., № 10 від 01.02.2011р., № 11 від 01.02.2011р., № 12 від 01.02.2011р., № 13 від 01.02.2011р., № 14 від 01.02.2011р., № 15 від 01.02.2011р., № 16 від 01.02.2011р., № 17 від 01.02.2011р., № 18 від 01.02.2011р., № 19 від 01.02.2011р, № 20 від 01.02.2011р., № 21 від 01.02.2011р., № 22 від 01.02.2011р., № 23 від 01.02.2011р., № 24 від 01.02.2011р., № 25 від 01.02.2011р., № 26від 01.02.2011р., № 27 від 01.02.2011р., № 28 від 01.02.2011р., № 29 від 01.02.2011р, № 30 від 03.02.2011р., № 31від 03.02.2011р., № 32 від 03.02.2011р., № 33 від 03.02.2011р., № 34від 07.02.2011р., № 35від 07.02.2011р., № 36 від 09.02.2011р., № 37 від 09.02.2011р., № 38від 09.02.2011р., № 39від 09.02.2011р., № 40 від 09.02.2011р., № 41 від 11.02.2011р., № 42 від 11.02.2011р., № 43 від 11.02.2011р., № 44 від 11.02.2011р., № 45 від 15.02.2011р., № 46 від 17.02.2011р., № 47 від 17.02.2011р., № 48 від 17.02.2011р., № 49 від 17.02.2011р., № 50 від 17.02.2011р., № 51 від 21.02.2011р., № 52 від 21.02.2011р., № 53 від 21.02.2011р., № 54 від 21.02.2011р., № 55 від 21.02.2011р., № 56 від 21.02.2011р., № 57 від 23.02.2011р., № 58від 23.02.2011р., № 59 від 23.02.2011р., № 60 від 23.02.2011р., № 61 від 24.02.2011р., № 62від 24.02.2011р., № 63 від 24.02.2011р., № 64 від 24.02.2011р., № 65 від 24.02.2011р., № 66від 24.02.2011р., № 67 від 24.02.2011р., № 68 від 24.02.2011р., № 69 від 25.02.2011р., № 70 від 25.02.2011р., № 71 від 25.02.2011р., № 72 від 25.02.2011р., № 73 від 25.02.2011р., № 1 від 01.03.2011р., № 2 від 01.03.2011р., № 3 від 01.03.2011р., № 4 від 01.03.2011р., № 5 від 01.03.2011р., № 6 від 01.03.2011р., № 7 від 01.03.2011р., № 8 від 01.03.2011р., № 9 від 01.03.2011р., № 10 від 01.03.2011р., № 11 від 01.03.2011р., № 12 від 01.03.2011р., № 13від 01.03.2011р., № 14 від 01.03.2011р., № 15 від 01.03.2011р., № 16 від 01.03.2011р., № 17 від 01.03.2011р., № 18 від 01.03.2011р., № 19 від 01.03.2011р., № 20 від 01.03.2011р., № 21 від 01.03.2011р., № 22 від 01.03.2011р., № 23 від 01.03.2011р., № 24 від 01.03.2011р., № 25 від 01.03.2011р., № 26 від 01.03.2011р., № 27 від 01.03.2011р., № 28 від 01.03.2011р., № 34 від 03.03.2011р., № 35 від 03.03.2011р., № 36 від 03.03.2011р., № 37 від 03.03.2011р., № 38 від 03.03.2011р., № 39 від 03.03.2011р., № 40 від 03.03.2011р., № 41 від 03.03.2011р., № 42 від 09.03.2011р., № 43 від 09.03.2011р., № 44 від 11.03.2011р., № 45 від 11.03.2011р., № 46 від 11.03.2011р., № 47 від 11.03.2011р., № 48 від 11.03.2011р., №49 від 11.03.2011р., № 50 від 15.03.2011р., № 51 від 15.03.2011р., № 52 від 15.03.2011р., № 55від17.03.2011р., № 56 від 17.03.2011р., № 57 від 17.03.2011р., № 58 від 17.03.2011р., № 59від17.03.2011р., № 60 від 17.03.2011р., № 61від 17.03.2011р., № 62від 21.03.2011р., № 63 від 21.03.2011р., № 64 від 21.03.2011р., № 65 від 23.03.2011р., № 66 від 23.03.2011р., № 67від23.03.2011р., № 68 від 23.03.2011р., № 69 від 23.03.2011р., № 70 від 23.03.2011р., № 71від23.03.2011р., № 72 від 23.03.2011р., № 73 від 23.03.2011р., № 74 від 23.03.2011р., № 1від01.04.2011р., № 2 від 01.04.2011р., № 3 від 01.04.2011р., № 4 від 01.04.2011р., № 5 від 01.04.2011р., № 6 від 01.04.2011р., № 7 від 01.04.2011р., № 8 від 01.04.2011р., № 9 від 01.04.2011р., №10 від 01.04.2011р., № 11від 01.04.2011р., № 12 від 01.04.2011р., № 13 від 01.04.2011р., № 14від 01.04.2011р., № 15 від 01.04.2011р., № 16 від 01.04.2011р., № 17 від 01.04.2011р., № 18від 01.04.2011р., № 19 від 01.04.2011р., № 20 від 01.04.2011р., № 21 від 01.04.2011р., № 22 від 01.04.2011р., № 23від 01.04.2011р., № 24 від 01.04.2011р., № 25 від 01.04.2011р., № 26від 01.04.2011р., № 27 від 01.04.2011р., № 28 від 01.04.2011р., № 29 від 01.04.2011р., № 30від 01.04.2011р., № 31від 01.04.2011р., № 32 від 01.04.2011р., № 33від 01.04.2011р., №34від 01.04.2011р., № 35 від 01.04.2011р., № 60 від 05.04.2011р., № 61 від 05.04.2011р., № 62від 05.04.2011р., № 63від 05.04.2011р., № 64 від 05.04.2011р., № 65 від 05.04.2011р., № 66від 05.04.2011р., № 67 від 05.04.2011р., № 73 від 07.04.2011р., № 74 від 07.04.2011р., № 75від 07.04.2011р., № 76 від 07.04.2011р., № 77 від 07.04.2011р., № 78 від 07.04.2011р., № 83від 11.04.2011р., № 84 від 11.04.2011р., № 85 від 11.04.2011р., № 88 від 13.04.2011р., № 89 від 13.04.2011р., № 90 від 13.04.2011р., № 91 від 15.04.2011р., № 92 від 15.04.2011р., № 93 від 15.04.2011р., № 94 від 15.04.2011р., № 95від 15.04.2011р., № 96 від 15.04.2011р., № 97 від 15.04.2011р., № 98 від 15.04.2011р., № 99 від 19.04.2011р., № 100 від19.04.2011р.,№ 101 від 19.04.2011р., № 102 від 19.04.2011р., № 103від19.04.2011р.,№104від 19.04.2011р., № 105 від 21.04.2011р., № 106 від 21.04.2011р., № 107 від 21.04.2011р., № 108 від 21.04.2011р., № 109 від 21.04.2011р., № 110 від 21.04.2011р., № 111 від 21.04.2011р., № 112 від 21.04.2011р., № 113 від 21.04.2011р., № 114 від 21.04.2011р., № 115 від 21.04.2011р., № 116 від 21.04.2011р., № 117 від 21.04.2011р., № 118 від 21.04.2011р., № 119 від 21.04.2011р., № 120 від 21.04.2011р., № 121 від 21.04.2011р., № 122 від 21.04.2011р., № 123 від 21.04.2011р., № 124 від 21.04.2011р., № 1 від 04.05.2011р., № 2 від 04.05.2011р., № 3 від 04.05.2011р., № 4 від 04.05.2011р., № 5 від 04.05.2011р., № 6від 04.05.2011р., № 7 від 04.05.2011р., № 8 від 04.05.2011р., № 9 від 04.05.2011р., № 10від 04.05.2011р., № 11 від 04.05.2011р., № 12 від 04.05.2011р., № 13 від 04.05.2011р., № 14від 04.05.2011р., № 15 від 04.05.2011р., № 16 від 04.05.2011р., № 17 від 04.05.2011р., № 18від 04.05.2011р., № 19 від 04.05.2011р., № 20 від 04.05.2011р., № 21 від 04.05.2011р., № 22від 04.05.2011р., № 23 від 04.05.2011р., № 24 від 04.05.2011р., № 25 від 04.05.2011р., № 26від 04.05.2011р., № 27 від 04.05.2011р., № 28 від 04.05.2011р., № 29 від 04.05.2011р., № 47від 05.05.2011р., № 48 від 05.05.2011р., № 49 від 05.05.2011р., № 50 від 05.05.2011р., № 51 від 05.05.2011р., № 52 від 05.05.2011р., № 53 від 05.05.2011р., № 54 від 05.05.2011р., № 55 від 05.05.2011р., № 56 від 05.05.2011р., № 57 від 05.05.2011р., № 63 від 11.05.2011р., № 64 від 11.05.2011р., № 65 від 11.05.2011р., № 66 від 11.05.2011р., № 67 від 13.05.2011р., № 70 від 13.05.2011р., № 71 від 13.05.2011р., № 72 від 13.05.2011р., № 73 від 13.05.2011р., № 74 від 13.05.2011р., № 75 від 13.05.2011р., № 78 від 17.05.2011р., № 79 від 17.05.2011р., № 80 від 17.05.2011р., № 81 від 17.05.2011р., № 82 від 17.05.2011р., № 83 від 19.05.2011р., № 84 від 19.05.2011р., № 85 від 19.05.2011р., № 86 від 19.05.2011р., № 87 від 19.05.2011р., № 88 від 19.05.2011р., № 89 від 19.05.2011р., № 90 від 19.05.2011р., № 91 від 19.05.2011р., № 92 від 19.05.2011р., № 93 від 23.05.2011р., № 94 від 23.05.2011р., № 95 від 23.05.2011р., №96 від 23.05.2011р., № 97 від 23.05.2011р., № 99 від 25.05.2011р., № 100від25.05.2011р., № 101 від 25.05.2011р., № 102 від 25.05.2011р., № 103 від 25.05.2011р., № 104 від 25.05.2011р., № 105 від 25.05.2011р., № 106 від 25.05.2011р., № 1 від 01.06.2011р., № 2 від 01.06.2011р., № 3 від 01.06.2011р., № 4 від 01.06.2011р., № 5 від 01.06.2011р., № 6 від 01.06.2011р., № 7 від 01.06.2011р., № 8 від 01.06.2011р., № 9 від 01.06.2011р., № 10від 01.06.2011р., № 11 від 01.06.2011р., № 12 від 01.06.2011р., № 13 від 01.06.2011р., № 14 від 01.06.2011р., № 15 від 01.06.2011р., № 16 від 01.06.2011р., № 17 від 01.06.2011р., № 18 від 01.06.2011р., № 19 від 01.06.2011р., № 20 від 01.06.2011р., № 21 від 01.06.2011р., № 22 від 01.06.2011р., № 23 від 01.06.2011р., № 24 від 01.06.2011р., № 25 від 01.06.2011р., № 26 від 01.06.2011р., № 27 від 01.06.2011р., № 28 від 03.06.2011р., № 29 від 03.06.2011р., № 47 від 03.06.2011р., № 48 від 03.06.2011р., № 49 від 03.06.2011р., № 50 від 03.06.2011р., № 51 від 03.06.2011р., № 52 від 07.06.2011р., № 53 від 07.06.2011р., № 54 від 09.06.2011р. № 55 від 09.06.2011р., № 56 від 09.06.2011р., № 57 від 09.06.2011р., № 63 від 09.06.2011р., № 64 від 09.06.2011р., № 65 від 09.06.2011р., № 66 від 15.06.2011р., № 69 від 15.06.2011р., № 70 від 15.06.2011р., № 71 від 17.06.2011р., № 72 від 17.06.2011р., № 73 від 17.06.2011р., № 74 від 17.06.2011р., № 75 від 17.06.2011р., № 78 від 17.06.2011р., № 79 від 17.06.2011р., №80 від 17.06.2011р., № 81 від 21.06.2011р., № 82 від 21.06.2011р., № 83 від 21.06.2011р., №84 від 21.06.2011р., №85 від 21.06.2011р., №86 від 23.06.2011р., №87 від 23.06.2011р., №88 від 23.06.2011р., №89 від 23.06.2011р., №90 від 23.06.2011р., №91 від 23.06.2011р., № 92 від 23.06.2011р., № 93 від 23.06.2011р., № 1 від 01.08.2011р., № 2 від 01.08.2011р., № 3 від 01.08.2011р., № 4 від 01.08.2011р., № 5 від 01.08.2011р., № 6 від 01.08.2011р., № 7 від 01.08.2011р., № 8 від 01.08.2011р., № 9 від 01.08.2011р., № 10 від 01.08.2011р., № 11 від 01.08.2011р., № 12 від 01.08.2011р., № 13 від 01.08.2011р., № 14 від 01.08.2011р., № 15 від 01.08.2011р., № 16 від 01.08.2011р., № 17 від 01.08.2011р., № 18 від 01.08.2011р., № 19 від 01.08.2011р., № 20 від 01.08.2011р., № 21 від 01.08.2011р., № 22 від 01.08.2011р., № 23 від 01.08.2011р., № 24 від 01.08.2011р., № 25 від 01.08.2011р., № 26 від 01.08.2011р., № 27 від 01.08.2011р., № 41 від 03.08.2011р., № 42 від 03.08.2011р., № 43 від 03.08.2011р., № 44 від 03.08.2011р., № 45 від 03.08.2011р., № 46 від 03.08.2011р., № 47 від 03.08.2011р., № 48 від 03.08.2011р., № 49 від 03.08.2011р., № 50 від 03.08.2011р., № 51 від 03.08.2011р., № 52 від 03.08.2011р., № 55 від 05.08.2011р., № 56 від 05.08.2011р., № 57 від 05.08.2011р., № 58 від 05.08.2011р., № 59 від 05.08.2011р., № 60 від 05.08.2011р., № 61 від 05.08.2011р., № 62 від 05.08.2011р., № 63 від 05.08.2011р., № 64 від 05.08.2011р., № 65від 05.08.2011р., № 66 від 05.08.2011р., № 67 від 05.08.2011р., № 68 від 05.08.2011р., № 69 від 05.08.2011р., № 70 від 05.08.2011р., № 71 від 05.08.2011р., № 72 від 05.08.2011р., № 73 від 05.08.2011р., № 74 від 05.08.2011р., № 75 від 05.08.2011р., № 76 від 05.08.2011р., № 77 від 05.08.2011р., № 78 від 05.08.2011р., № 79 від 05.08.2011р., № 80 від 05.08.2011р., № 81 від 05.08.2011р., № 82 від 05.08.2011р., № 83 від 05.08.2011р., № 84 від 05.08.2011р., № 85 від 09.08.2011р., № 86 від 09.08.2011р., № 87 від 09.08.2011р., № 88 від 09.08.2011р., № 89 від 09.08.2011р., № 90 від 09.08.2011р., № 91 від 09.08.2011р., № 92 від 09.08.2011р., № 93 від 09.08.2011р., № 94 від 09.08.2011р., № 95 від 09.08.2011р., № 96 від 09.08.2011р., № 97 від 09.08.2011р., № 98 від 11.08.2011р., № 99 від 11.08.2011р., № 100 від 11.08.2011р., №101від11.08.2011р., № 102 від 11.08.2011р., № 103 від 11.08.2011р., № 104 від 11.08.2011р., № 105 від 11.08.2011р., № 106 від 11.08.2011р., № 107 від 11.08.2011р., № 108 від 11.08.2011р., № 109 від 11.08.2011р., № 110 від 11.08.2011р., № 111 від 11.08.2011р., № 112від11.08.2011р., № 113 від 11.08.2011р., № 114 від 11.08.2011р., № 115 від 11.08.2011р., № 116 від 11.08.2011р., № 117 від 11.08.2011р., № 118 від 11.08.2011р., № 119 від 11.08.2011р., № 120 від 11.08.2011р., № 121 від 11.08.2011р., № 122 від 11.08.2011р., №123від11.08.2011р.,
№ 124 від 11.08.2011р., № 125 від 11.08.2011р., № 126 від 11.08.2011р., № 127 від 11.08.2011р., № 131 від 15.08.2011р., № 132 від 15.08.2011р., № 133 від 15.08.2011р., № 134 від 15.08.2011р., № 135 від 15.08.2011р., № 136 від 15.08.2011р., №137від15.08.2011р., № 138 від 15.08.2011р., № 139 від 15.08.2011р., № 140 від 15.08.2011р., № 141 від 17.08.2011р., № 142 від 17.08.2011р., № 143 від 17.08.2011р., № 144 від 17.08.2011р., № 145 від 17.08.2011р., № 146 від 17.08.2011р., № 147 від 19.08.2011р., № 148від19.08.2011р., № 149 від 19.08.2011р., № 150 від 19.08.2011р., № 151 від 19.08.2011р., № 152 від 19.08.2011р., № 153 від 19.08.2011р., № 154 від 19.08.2011р., № 155 від 19.08.2011р., № 156 від 19.08.2011р., № 157 від 19.08.2011р., № 158 від 19.08.2011р., № 159 від19.08.2011р., № 160 від 19.08.2011р., № 161 від 19.08.2011р., № 162 від 19.08.2011р., № 163 від 19.08.2011р., № 164 від 19.08.2011р., № 165 від 19.08.2011р., № 166 від 19.08.2011р., № 167 від 19.08.2011р., № 168 від 19.08.2011р., № 169 від 23.08.2011р., № 170 від 23.08.2011р., № 171 від 23.08.2011р., № 172 від 23.08.2011р., № 173від23.08.2011р., № 176 від 25.08.2011р., № 177 від 25.08.2011р., № 178 від 25.08.2011р., № 179 від 25.08.2011р., № 180 від 25.08.2011р., № 181 від 25.08.2011р., № 182 від 25.08.2011р., № 183 від 25.08.2011р., № 184 від 25.08.2011р., № 185 від 25.08.2011р., № 186від25.08.2011р., № 187 від 25.08.2011р., № 188 від 25.08.2011р., № 189 від 25.08.2011р., № 190 від 25.08.2011р., № 191 від 25.08.2011р., № 192 від 25.08.2011р., № 193 від 25.08.2011р., № 194 від 25.08.2011р., № 195 від 25.08.2011р., № 196 від 25.08.2011р., № 197 від 25.08.2011р., № 198 від 25.08.2011р., № 199 від 25.08.2011р. Всього за спірним договором було поставлено товару на загальну суму 2269542938,00грн. Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.
Дослідивши зміст вказаних видаткових накладних, судом встановлено, що поставку товару було здійснено саме на виконання умов спірного договору та специфікацій до нього. Зокрема по вказаним видатковим накладним було поставлено обумовлений договором та специфікаціями товар, такий як офісна, комп'ютерна техніка, мережне обладнання, витратні матеріали, взуття, одяг, аксесуари та на суми які обумовлені сторонами у специфікаціях до спірного договору.
Також, сторонами до матеріалів справи надані податкові накладні на загальну суму 2269542938,00грн., які виписувалися, за фактом поставки товару та повністю відповідають змісту перерахованих вище видаткових накладних (за датою складання, за номером, за переліком поставленого товару та за сумою), які відображені у звітності підприємств.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якими у даному випадку виступають накладні.
Накладні, які підписані з обох сторін -це первинні бухгалтерські документи, що підтверджують існування факту -здійснення господарської операції.
Частиною 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначений перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Такими реквізитами є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Дослідивши додані до матеріалів справи видаткові накладні судом встановлено, що видаткові накладні мають всі обов'язкові реквізити, містять підписи осіб, які передавали товар та приймали його, підписи скраплені печатками підприємств, у зв'язку з чим накладні є належними доказами поставки товару та підтверджують факт здійснення господарської операції.
Тобто за висновками суду, вищевказані накладні складені у відповідності з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Законом України «Про податок на додану вартість» та «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»(в редакціях, що були чинні на момент укладення та виконання спірного правочину), якими обумовлено кількість, найменування, асортимент та ціна товару, а також підписами відповідальних осіб ТОВ «МТІ» та ТОВ «Тіса Плюс».
За отриманий товар Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ» у період з липня 2010р. по серпень 2011р. розрахувалося у сумі 2269542938,00грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками банку.
Крім того, сторонами до матеріалів справи надано розгорнутий акт звірки взаємних розрахунків (з посилання на первинні документи) за період з 01.07.2010р. по 10.11.11р., із змісту якого видно, що у період з 01.07.2010р. ТОВ «Тіса Плюс» поставило, а ТОВ «МТІ» прийняло та оплатило товар на загальну суму 2269542938,00грн. Вказаний акт звірки підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень.
Також, судом встановлено, що підтвердженням реальності здійснених поставок є зокрема, звіт про продаж за травень 2011р., який свідчить, що велика кількість реалізованих магазином найменувань товарних позицій відповідає найменуванням товарних позицій у видаткових накладних ТОВ «Тіса Плюс» № 102 від 25.05.2011р. та роздрібна ціна товару є вища ніж ціна у видатковій накладні.
Тобто, такі первинні документи підтверджують фактичний, реальний рух товарних активів та наявність економічного, розумного та реального змісту відповідних операцій по купівлі-продажу відповідної товарної продукції спрямованих на дійсне отримання прибутку в наслідок її реалізації через роздрібну мережу магазинів ТОВ «МТІ».
Таким чином, враховуючи надані до матеріалів справи первинні документи, які є належними та достатніми доказами фактичного здійснення господарської операції, судом встановлено, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіса плюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» по договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р. виконані в повному обсязі.
Тобто, спірний договір на час розгляду справи є фактично виконаним в повному обсязі кожною стороною договору.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ» були вчинені дії, спрямовані на настання відповідних правових наслідків, тому відсутні будь-які правові підстави вважати спірний договір фіктивним та, як наслідок, визнавати його недійсним.
Частиною 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є право чин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним.
Враховуючи викладене, для визнання правочину фіктивним та, як наслідок, визнання його недійсним, необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину на ненастання правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а також відсутність будь-яких дій сторін, спрямованих на виконання умов договору.
При зверненні до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, на позивача покладається обов'язок довести відсутність наміру в учасників правочину щодо створення юридичних наслідків.
Будь-яких доказів, на підтвердження обставин, що спірний договір вчинені без наміру створення правових наслідків сторонами не надано та відповідно таких обставин судом не встановлено. Таким чином судом встановлено, що спірний договір купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р. відповідає вимогам чинного законодавства, має всі істотні умови та фактично виконувався сторонами та повністю виконаний на теперішній час.
Правочин, який є виконаним, не може бути кваліфікований як фіктивний, бо правові наслідки за виконаним право чином є такими, що настали, а наслідки за фіктивним право чином (чи правочинним укладеним без наміру створити юридичні наслідки) ні в якому разі не можуть настати, бо головна ознака таких право чинів є відсутність спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З огляду на викладені обставини та наявні в матеріалах справи первинні документи обставини справи свідчать про наявність повного виконання спірного договору та про факт настання відповідних юридичних наслідків за цим договором.
Отже суд зазначає, що положення чинного законодавства не роблять правочин фіктивним у зв'язку з невиконанням сторонами умов правочину.
Таким чином, виходячи з первинних документів, що додані до матеріалів справи, судом встановлений факт економічного, систематичного придбання та продажу товарів, що є предметом спірного договору та як наслідок настання реальних правових наслідків.
З огляду на викладене відсутні будь-які підстави для встановлення факту недійсності та нікчемності договору № 23/06 від 23.06.2010р. на підставі ч. 5 ст. 203, ст. 228, ст. 234 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що він, нібито, не спрямований на настання реальних наслідків та порушує публічний порядок.
У відповідності до приписів ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними» визначено перелік право чинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок згідно ст. 228 ЦК України, це правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; право чини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне заволодіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); право чини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Проте, договір купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2011р. не можливо віднести до будь-якої із цих категорій.
Так, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України повинна враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним і т.п.
Викладені у зустрічній позовній заяві обставини, щодо недійсності договору № 23/06 від 23.06.2010р. не доведені та не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Суд не приймає до уваги акт СДПІ в місті Києві по роботі з великими платниками податків від 06.07.2011р. за № 519/42-3013669756 як доказ нікчемності (недійсності) правочину з огляду на наступне.
Дослідивши зміст акту СДПІ в місті Києві по роботі з великими платниками податків від 06.07.2011р. за № 519/42-3013669756, судом встановлено, що висновки щодо недійсності та фіктивності спірного правочину містяться в описовій частині акту, зокрема в акті зазначено:
- перевіркою ТОВ «Тіса Плюс» встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5, ст.. 203 ЦК України) по право чинах, здійснених по ланцюгу з ТОВ «МТІ» за період серпень-джовтень2010р. та за період лютий квітень 2011р.;
- операції з поставки не містять у суті своїй розумних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків;
- договір, укладений між ТОВ «МТІ» та ТОВ «Тіса Плюс» не спричиняє реального настання правових наслідків;
- операції порушують ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, доходної частини бюджету, а отже є нікчемним.
Вказані висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Як було встановлено судом вище на виконання умов спірного договору було здійснено реальне постачання товару, отримання його покупцем та наступне здійснення його реальної реалізації через роздрібну мережу магазинів та здійснення на виконання умов спірного договору реальних та повних розрахунків.
Викладені в акті Державної податкової адміністрації України Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 06.07.2011р. № 519/42-30/13669756 данні спростовуються первинними документами, які прийняті судом у якості належних та допустимих доказів по справі.
Жодних доказів, крім посилання на акт ДПІ на підтвердження того, що спірний договір укладено без наміру створення правових наслідків, передбачених самим договором, позивачем не надано.
Суд вважає, що посилання позивача за зустрічним позовом, як на доказ укладання спірного договору, як такого, що порушує публічний порядок на акт перевірки ДПІ, є безпідставним, оскільки ДПІ не є стороною правочину. Відповідно ст. 8-11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» остання має повноваження здійснювати перевірки дотримання платником податку вимог податкового законодавства та інші повноваження, у тому числі право на звернення до суду у випадках передбачених законом. В той же час, названий закон не надає податковій інспекції право встановлювати юридичні факти наявності чи відсутності економічного, розумного, систематичного змісту у господарських операціях, чи наявність мети реального настання правових наслідків. Таким чином виходячи з повноважень податкової служби у останньої відсутнє право встановлювати нікчемність, фіктивність чи недійсність правочину та не має будь-якого права підміняти судові органи.
Викладені в акті перевірки факти стосуються лише сфери податкових зобов'язань суб'єктів господарської діяльності, однак викладені у ньому висновки не тягнуть за собою автоматичних наслідків у вигляді визнання правочину недійсним у судовому порядку.
Позивачем за зустрічним позовом не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних юридичних наслідків, а наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів не є підставою для визнання недійсними юридично значимих дій, вчинених останнім з таким контрагентом.
Крім того, суд зазначає, що перевірка була невиїзною та без дослідження будь-яких первинних документів, а висновки податкового органу зроблені лише на підставі фінансової звітності підприємства.
Суд зазначає, що на момент здійснення господарських операцій і на момент розгляду даної справи ТОВ «МТІ» та ТОВ „Тіса Плюс” з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій не виключено; статутні документи товариства в установленому законом порядку недійсними не визнані; фіктивність суб'єкта господарської діяльності в судовому порядку не доведена та не встановлена компетентними органами.
Всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем за зустрічним позовом, будь-яких належних та допустимими доказів на підтвердження викладених у зустрічній позовній заяві обставин до матеріалів справи не надано та матеріалами справи не підтверджено.
Щодо вимог позивача про встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р. на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України, то суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів не є вичерпним з огляду на зміст частини другої пункту 2 цієї ж статті, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству. Ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення права та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зімни і припинення господарських правові відносин; іншими способами, передбаченими законом.
Однією із позовних вимог позивача за зустрічним позовом є встановлення факту нікчемності договору № 23/06 від 23.06.2010р.
Фактично, обґрунтовуючи зазначену позовну вимогу та вимагаючи суд задовольнити такі позовні вимоги, позиція позивача зводиться до встановлення юридичного факту - нікчемності договору купівлі-продажу № 23/06 від 23.06.2010р., що не відповідає формам господарського судочинства, а саме, позовному провадженню. Також, суд виходить з того, що відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, встановлені господарським судом, зміст прийнятих рішень та їх законність, вказуються у мотивувальній частині рішення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідність обраного способу захисту права приписам ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України не відповідає, такий спосіб захисту (встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р.) шляхом прийняття судом рішення порушують принципи господарського судочинства передбачені нормами чинного законодавства України.
З огляду на вказані норми закону суд зазначає, що такого способу захисту немайнових прав та інтересів, як встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу товару № 23/06 від 23.06.2010р. діючим законодавством не передбачено, на підставі зазначеного у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити у зв'язку з невірним обранням позивачем способу захисту немайнових прав та інтересів.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем до зустрічної позовної заяви не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оскаржуваний договір купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2011р. був спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади та інше. Також з матеріалів справи, змісту спірних правочинів, судом також не встановлені обставини, які свідчать про укладення спірних договорів з порушенням публічного порядку.
Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про визнання договору поруки від 01.07.2010р. недійсним та таким, що не підлягає виконанню внаслідок недійсності договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р., то суд також відмовляє в її задоволенні.
Зокрема, як встановлено судом вище договір купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р. відповідає вимогам чинного законодавства, має всі істотні умови та фактично виконаний сторонами, є чинним та дійсним, підстав для визнання недійсним такого договору судом не встановлено.
У задоволенні позовних вимог позивача за зустрічним позовом про визнання договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р. недійсними судом відмовлено.
За таких обставин, вимоги позивача про визнання договору поруки від 01.07.2010р. недійсним та таким, що не підлягає виконанню в наслідок недійсності договору купівлі-продажу є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіса Плюс” про стягнення солідарно з відповідачів сум штрафних санкцій в розмірі 22777,05грн., то суд виходить з наступного.
Як встановлено судом вище, між ТОВ «Тіса Плюс» та ТОВ «МТІ» був укладений договір купівлі-продажу товарі № 23/06 від 23.06.2010р.
Відповідно до умов вказаного договору за порушення покупцем строків оплати переданого товару, останній сплачує неустойку (штраф) в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.
За отриманий товар Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ» у період з липня 2010р. по вересень 2010р. розрахувалося у сумі 81493100,00грн., про що свідчать додані до матеріалів справи виписки банку за 30.07.2010р. на суму 1000грн., за 19.08.2010р. на суму 21100грн., за 16.08.2010р. на суму 1000грн., за 13.09.2010р. на суму 6970000,00грн., за 15.09.2010р. на суму 6000000,00грн., за 16.09.2010р. на суму 6000000,00грн., за 17.09.2010р. на суму 2500000,00грн., за 20.09.2010р. на суму 9000000,00грн., за 21.09.2010р. на суму 6000000,00грн., за 22.09.2010р. на суму 6000000,00грн., за 23.09.2010р. на суму 5000000,00грн., за 28.09.2010р. на суму 6000000,00грн., за 27.09.2010р. на суму 2200000,00грн., за 24.09.2010р. на суму 9800000,00грн., за 27.09.2010р. на суму 12000000,00грн., за 30.09.2010р. на суму 4000000,00грн.
Таким чином, ТОВ «МТІ» за товар, який було поставлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» у липні 2010р. на суму 127047201,24грн., було перераховано 81493100грн.
За умовами договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р. оплата повної вартості отриманого товару повинна була бути здійсненна шляхом перерахування коштів на поточний рахунок протягом двох місяців, тобто, до 01.10.2010р.
У зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю „МТІ” порушено зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару, яке це передбачено умовами договору купівлі-продажу товару позивачем нараховано штрафну санкцію у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, що складає 22777,05грн.
У відповідності до п.2 ст.20 Господарського кодексу кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються шляхом застосування штрафних санкцій.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
Статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як встановлено судом вище за отриманий товар Товариство з обмеженою відповідальністю «МТІ» у період з липня 2010р. по вересень 2010р. розрахувалося у сумі 81493100,00грн..
Таким чином, ТОВ «МТІ» за товар, який було поставлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» у липні 2010р. на суму 127047201,24грн., було перераховано 81493100грн.
Згідно до умов договору № 23/06 від 23.06.2010р. ТОВ «МТІ» мало здійснити повний розрахунок за поставлений у липні товар до 01.01.2010р.
Відповідачі проти задоволення вимог про стягнення штрафних санкцій заперечують, посилається на неврахування позивачем при обчисленні штрафних санкцій спеціального строку позовної давності в 1 рік, що встановлений ст. 258 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Тобто, виходячи з умов договору саме з 02.10.2010р. почався відлік строк позовної давності, таким чином строк позовної давності сплив 02.10.2011р.
Однак, ТОВ «Тіса Плюс» звернулося до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій 28.10.2011р., про що свідчить вхідний штам канцелярії господарського суду Донецької області, тобто після спливу строку позовної давності.
Таким чином з врахуванням вимог ст. 258 Цивільного кодексу України, про застосування яких заявлено відповідачем позивачем безпідставно заявлені вимоги про стягнення штрафних санкцій в розмірі 22777,05грн., оскільки строк позовної давності для стягнення сплинув.
Згідно до вимог ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на викладене та враховуючи той факт, що відповідачами заявлено про застосування строку позовної давності, у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій в розмірі 22777,05грн. слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Таким чином у задоволенні первісного позову слід відмовити у зв'язку із пропуском строку позовної давності, у задоволенні зустрічного позову також слід відмовити оскільки спірний договір підписано повноваженими особами та скріплено печатками сторін; договір містить всі істотні умови, а саме предмет, ціну та строк дії договору; будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили, що оспорюваний правочин посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави, порушує публічний порядок, є фіктивним, нікчемним, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судові витрати за первинним позовом підлягають віднесенню на позивача за первинним позовом, за зустрічним позовом підлягають віднесенню на позивача за зустрічним позовом відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України ст. ст. 22, 33, 43, 49, 59, 75, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ», м. Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Ін вест Гарант», м. Донецьк про стягнення солідарно з відповідачів штрафних санкцій в розмірі 22777,05грн. за договором № 23/06 від 23.06.2010р. - відмовити повністю.
У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Ін вест Гарант», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ», м. Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс», м. Київ про встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ»; визнання недійсним договору купівлі продажу товарів № 23/06 від 23.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ»; визнання договору поруки від 01.07.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тіса Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас Інвест Гарант» недійсним - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Риженко Т.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2011р.