83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.11.11 р. Справа № 19/70
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Курило Г.Є., Риженко Т.М.
При секретарі судового засідання (помічнику судді) Перекрестній О.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф”, м. Київ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська продовольча компанія „Альянс”, с.Перше Травня Красноармійського району Донецької області
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Продімпекс”, м. Красноармійськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ
про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 6 244 027,34 грн., а саме: 5 000 000,00 грн. - за кредитом, 1 229 456,94 грн. - за нарахованими відсотками за користування кредитом; 14 570,40 грн. - за нарахованою, але не отриманою комісійною винагородою
За участю представників учасників судового процесу:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: ОСОБА_1 за довіреністю.
Суд перебував в нарадчій кімнаті
21.11.2011р. з 10.40 год. по 10.50 год.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Продімпекс”, м. Красноармійськ та Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська продовольча компанія „Альянс”, с.Перше Травня Красноармійського району Донецької області про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 6 244 027,34 грн., а саме: 5 000 000,00 грн. - за кредитом, 1 229 456,94 грн. - за нарахованими відсотками за користування кредитом; 14 570,40 грн. - за нарахованою, але не отриманою комісійною винагородою.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №29-07 від 16.10.2007р., право вимоги за яким позивачу відступлено відповідно до договору №39/108 від 26.11.2010р., у зв'язку з чим притягує до відповідальності поручителя позичальника - відповідача-2.
Ухвалою від 15.07.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/70 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”.
Разом з позовом 15.07.2011р. позивачем було надано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках, та майно відповідачів в межах суми 6 244 027,34 грн.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідачів на момент пред'явлення позову до них, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, позивачем не визначено, на які саме банківські рахунки відповідачів має накладатись арешт, що унеможливлює вжиття таких заходів.
Відтак, заява щодо забезпечення позову у справі №19/70 шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідачів не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.
01 серпня 2011р. через канцелярію третьою особою надані пояснення по справі №19/70, в яких повідомлено про відсутність заперечень щодо виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №29-07 від 16.10.2007р. на користь позивача.
За клопотанням відповідача-1, обґрунтованим можливістю врегулювання спору по справі №19/70 в позасудовому порядку, строк розгляду справи продовжений на 15 днів відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
З урахуванням клопотання відповідача-1 від 28.09.2011р., розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 28.09.2011р. призначено судову колегію по справі №19/70 у складі головуючої судді Демідової П.В., суддів Курило Г.Є., Риженко Т.М.
Водночас, клопотанням від 28.09.2011р. відповідач-1 просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Скачкова Олексія Михайловича, який є майновим поручителем відповідача-1 за виконання кредитного договору.
Оскільки в межах справи №19/70 не розглядається питання відповідальності Скачкова О.М. за виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №29-07 від 16.10.2007р., судом не вбачається можливості впливу рішення по справі №19/70 на його права та обов'язки, що виключає передбачені ст.27 ГПК України правові підстави для залучення Скачкова О.М. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
З огляду на вищевикладені обставини, клопотання відповідача-1 в цій частині судом відхилено.
31 жовтня 2011р. відповідачем-1 вдруге подано клопотання про продовження строку розгляду справи №19/70 на 15 днів та відкладення вирішення спору на пізніший строк. Оскільки за змістом ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи може бути продовжено щонайбільше як на 15 днів, а відповідна процесуальна дія вже вчинена судом відповідно до ухвали від 30.08.2011р., клопотання відповідача-1 від 31.10.2011р. в частині продовження строку розгляду справи судом не задоволено.
В судовому засіданні 21.11.2011р. представник позивача та третьої особи наполягав на задоволенні позовних вимог. Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується відбитком штемпелю канцелярії на ухвалі суду від 31.10.2011р., про причини неявки суд не повідомили.
На запит суду Головним управлінням статистики в Донецькій області надано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якого станом на 19.08.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Продімпекс” зареєстровано за адресою: 85300, м. Красноармійськ Донецької області, вул. Горького, 51.
На адресу суду повернуто поштові відправлення №№13435189, 13163480, 13582653, 13786151, 14196870, надіслані відповідачу-2 за вказаною адресою, з відміткою органу поштового зв'язку „выбыл в 2008г.”, „не существует”, „за истеченим срока хранения”.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідачів за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд -
Встановив:
16 жовтня 2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі - банк, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська продовольча компанія „Альянс” (далі - позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №29-07 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п.2.1, банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 5 000 000,00 грн., далі - ліміт кредитної лінії в гривневому еквіваленті, на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та комісійну винагороду, встановлені цим договором.
Датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 10.10.2010р. (п.2.2 кредитного договору). Відповідно до встановленого в цьому пункті графіку зменшення ліміту кредитної лінії, з 01.08.2010р. ліміт кредитної лінії встановлюється в сумі 3 333 333,00 грн., з 01.09.2010р. - 1 666 667,00 грн., з 10.10.2010р. - 0 грн.
Згідно з п.3, кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених в п.п.2.1, 2.2 цього договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкових рахунків, визначених в цьому пункті договору.
За умовами п.3.2, проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи зі встановленої процентної ставки у розмірі 17% річних за кредитом, наданим в гривні; 13% річних за кредитом, наданим в євро; 16% річних за кредитом, наданим в російських рублях. Проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит. Порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами узгоджений сторонами в п.3.2 договору.
За умовами п.3.4, у випадку порушення позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встановленого п.2.2 цього договору, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки у розмірі 36% річних за кредитом, наданим в гривні; 26% річних за кредитом, наданим в євро; 34% річних за кредитом, наданим в російських рублях, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п.3.2 кредитного договору.
За управління кредитом у формі мультивалютної кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду у розмірі 0,5% річних від ліміту кредитної лінії, як нараховуються у визначеному п.3.3 кредитного договору порядку.
Відповідно до п.4.2.2, позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також цим передбаченої цим договором неустойки.
Одним з засобів забезпечення кредиту, згідно з п.3.8 договору, є фінансова порука ТОВ „Продімпекс” згідно договору поруки №195-07 від 16.10.2007р., укладеного між банком та ТОВ „Продімпекс”.
Згідно з п.п.6.1, 6.5, кредитний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.
За умовами п.6.6, всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є невід'ємними частинами цього договору.
З урахуванням викладеного, 20.10.2008р. сторонами укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору, згідно з яким викладено в новій редакції п.3.2 кредитного договору, а саме: підвищено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами та встановлено її на наступному рівні: 20% річних за кредитом, наданим в гривні; 17% річних за кредитом, наданим в євро; 19% річних за кредитом, наданим в російських рублях
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 ГК України.
16 жовтня 2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (кредитор позичальника за кредитним договором №29-07 від 16.10.2007р.), Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська продовольча компанія „Альянс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Продімпекс” (далі - поручитель) був укладений договір поруки №195-07 (далі - договір поруки).
Відповідно до п.2.1, поручитель за цим договором зобов'язується відповідати в повному обсязі перед кредитором за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань, бере на себе зобов'язання погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту, нараховані за користування кредитом проценти на момент погашення вказаної заборгованості, неустойки (штрафи, пені), а також інші боргові зобов'язання, що випливають з кредитного договору. Цим же пунктом конкретизовані істотні умови кредитного договору, виконання якого забезпечується порукою.
Згідно з п.п.3.1-3.2 договору поруки, у випадку невиконання зобов'язань позичальником у строки, визначені кредитним договором, кредитор має право звернутись з письмовою вимогою на адресу поручителя, в якій вказується номер і дата цього договору, фактичні дані, що підтверджують невиконання позичальником своїх зобов'язань та вказівка та обсяг невиконання (несплата суми кредиту та/або процентів та/або неустойки, інше); перелік документів, що підтверджують невиконання позичальником своїх зобов'язань, номери рахунків, на які слід перерахувати суми заборгованості за кредитним договором.
Поручитель не пізніше 3-х робочих днів з дня отримання вищевказаної вимоги кредитора повинен погасити суму боргу (п.3.4 договору поруки).
Згідно з п.4.1, позичальник і поручитель є солідарними боржниками перед кредитором та залишаються зобов'язаними за кредитним договором до повного виконання всіх своїх зобов'язань за ним у повному обсязі.
Відповідно до п.5.3, цей договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами, скріплення печатками та діє до повного погашення зобов'язань за кредитним договором, в забезпечення кого надано поруку, а також договорів про внесення змін до нього. Будь-які зміни і доповнення до цього договору приймаються за взаємною згодою сторін і укладаються в простій письмовій формі шляхом укладення договорів про внесення змін і доповнень, які є невід'ємною частиною цього договору (п.5.4).
З урахуванням викладеного та беручи до уваги зміну основного зобов'язання, забезпеченого порукою, 20.10.2008р. сторонами був укладений договір №1, яким внесено відповідні зміни до п.2.2 договору поруки.
Проаналізувавши зміст вищевказаного договору поруки, суд дійшов висновку, що за своєю суттю він є правочином, яким забезпечується виконання кредитного договору №29-07 від 16.10.2007р., та підпадає під правове регулювання норм §3 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №29-07 від 16.10.2007р. та договору поруки №195-07 від 16.10.2007р., відсутні докази їх припинення або визнання у встановленому порядку недійсними. З наведеного суд робить висновок, що зазначені правочини наразі є дійсними та обов'язковими для виконання сторонами.
26 листопада 2010р. між Публічним акціонерним банком „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф” (далі - новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги №39/108.
Відповідно до п.1.1, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає (продає) новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за наступним договором, укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю „Продовольча компанія „Альянс” - кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №29-07 від 16.10.2007р. разом з договором №1 від 20.10.2008р. про внесення змін до вищевказаного кредитного договору.
За цим договором (п.1.3) до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів в розмірі 5 000 000,00 грн., повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору процентів за користування кредитом в сумі 1 229 456,94 грн., повернення нарахованої, але не отриманої комісійної винагороди в сумі 14 570,40 грн., сплати неустойки в формі та розмірах, визначених кредитним договором, інших обов'язків, встановлених кредитним договором.
Згідно з п.1.4 договору відступлення права вимоги, до нового кредитору переходять всі без винятку права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором.
Відповідно до п.1.7, з моменту зарахування у повному обсязі відшкодування за відступлення права вимоги за кредитним договором на рахунок первісного кредитора, зазначений в п.2.1.1 цього договору, до нового кредитора переходять всі права кредитора у відношенні до боржника, що належали до цього первісному кредитору за кредитним договором.
На підставі п.1.8.3 договору відступлення права вимоги №39/108 від 26.11.2010р., у зв'язку з укладанням цього договору, первісним кредитором здійснюється на користь нового кредитора відступлення прав за договором поруки №195-07 від 16.10.2007р. разом з договором №1 від 20.10.2008р. про внесення змін до нього, які укладені між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю „Продімпекс”.
Договір відступлення права вимоги №39/108 від 26.11.2010р. набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.3 кредитного договору банком здійснено оплату платіжних документів позичальника на загальну суму 5 000 000,00 грн. Водночас, в порядку та на умовах п.п.3.2-3.4 кредитного договору, банком нараховувались відсотки за користування кредитом та комісійна винагорода за управління кредитом, які залишились не сплаченими позичальником в розмірі 1 229 456,94 грн. та 14 570,40 грн. відповідно.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
З урахуванням ч.2 ст.516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ТОВ „Компанія з управління активами „Ізі Лайф” звернулось до ТОВ „Українська продовольча компанія „Альянс” та ТОВ „Продімпекс” з повідомленнями №01-23/592 та №01-23/593 від 29.11.2010р. про відступлення права вимоги за кредитним договором №29-07 від 16.10.2007р.
На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи надано документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача-1 заборгованості за кредитним договором №29-07 від 16.10.2007р. в сумі 6 244 027,34 грн., а саме: 5 000 000,00 грн. - за кредитом, 1 229 456,94 грн. - за нарахованими відсотками за користування кредитом; 14 570,40 грн. - за комісійною винагородою, яка 26.11.2010р. була погашена, у зв'язку з чим відповідно до п.1.7 договору відступлення права вимоги до позивача перейшли всі права банку щодо ТОВ „Українська продовольча компанія „Альянс”, які випливають з кредитного договору.
Під час судового розгляду справи №19/70 відповідачем-1 не надано доказів повернення в повному обсязі кредитних коштів в сумі 5 000 000,00 грн., як не надано доказів повної та своєчасної сплати відсотків за користування ними в сумі 1 229 456,94 грн. та комісійної винагороди за управління кредитною лінією в сумі 14 570,40 грн. ані первісному кредитору - банку, ані новому кредитору - позивачу.
Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у вищевказаних сумах ґрунтуються на приписах законодавства, належним чином доведені та відповідачами не спростовані, вони є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з цим, відповідно до ч.ч.1-2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Аналогічні за змістом умови щодо солідарної відповідальності поручителя містяться в п.4.1 договору поруки №195-07 від 16.10.2007р.
За приписами ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до вимог п.п.3.1-3.2 договору поруки, позивач звернувся до відповідача-2 (поручителя) з вимогою №01-23/178 від 09.04.2010р. про усунення порушення за кредитним договором №29-07 від 16.10.2007р. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.55), вищевказана вимога 21.05.2010р. власноруч отримана директором ТОВ „Продімпекс”, проте всупереч приписам закону та п.3.3 договору поруки залишена без відповіді та задоволення. Доказів протилежного сторонами під час розгляду справи №19/70 не надано.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №29-07 від 16.10.2007р. в сумі 6 244 027,34 грн., а саме: 5 000 000,00 грн. - за кредитом, 1 229 456,94 грн. - за нарахованими відсотками за користування кредитом; 14 570,40 грн. - за нарахованою, але не отриманою комісійною винагородою.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються відповідачів.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 512, 516, 517, 525, 526, §3 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 345-346 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 27, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська продовольча компанія „Альянс”, с.Перше Травня Красноармійського району Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Продімпекс”, м. Красноармійськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 6 244 027,34 грн., а саме: 5 000 000,00 грн. - за кредитом, 1 229 456,94 грн. - за нарахованими відсотками за користування кредитом; 14 570,40 грн. - за нарахованою, але не отриманою комісійною винагородою - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська продовольча компанія „Альянс” (85305, сел. Перше Травня Красноармійського району Донецької області, вул. Шахтна, 1, ЄДРПОУ 34196462) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Продімпекс” (85300, м.Красноармійськ Донецької області, вул. Горького, 51, ЄДРПОУ 31386612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф” (03040, м.Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 92/1, ЄДРПОУ 35379813) заборгованість в сумі 6 244 027,34 грн., в тому числі: за кредитом - 5 000 000 грн., за нарахованими відсотками за користування кредитом - 1 229 456,94 грн., за нарахованою, але не отриманою комісійною винагородою - 14 570,40 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 21.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Головуючий суддя Демідова П.В.
Суддя Курило Г.Є.
Суддя Риженко Т.М.
Повний текст рішення за правилами
ст.ст.84-85 ГПК України підписано 28.11.2011р