83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.11.11 р. Справа № 38/103
Господарський суд Донецької області у складі
головуючого судді М.О. Лейби, суддів Е.В. Сгара, Н.В. Величко,
при секретарі судового засідання М.А. Цакадзе
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” м.Київ
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Горлівський машинобудівний завод”, м. Горлівка
Третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, м. Донецьк
Третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа-Інгаз”, м. Київ
Третя особа 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство „Укргаз-Енерго”, м. Київ
Третя особа 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, м. Київ
Предмет спору: стягнення суми основного боргу у розмірі 12 962,40грн., інфляційних витрат у розмірі 4 420,18грн., 3% річних у розмірі 1 162,35грн., пені у розмірі 1 568,27грн. та 7% штрафу у розмірі 907,37грн.
За участю представників:
від позивача: Степаненко О.М. - довір.
від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - довір.
від третіх осіб - 1, 2, 3, 4: не прибули
Дочірня компанія „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, м.Київ звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Горлівський машинобудівний завод”, м. Горлівка про стягнення суми основного боргу у розмірі 12 962,40грн., інфляційних витрат у розмірі 4 420,18грн., 3% річних у розмірі 1 162,35грн., пені у розмірі 1 568,27грн. та 7% штрафу у розмірі 907,37грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору №116-718 від 01.12.2006р. в частині сплати вартості транспортування природного газу, отриманого відповідачем у квітні 2008р. У судових засіданнях позивач вимоги підтримав, зазначив, що у спірний період (квітень 2008р.) відповідачем споживався газ виключно з ресурсів НАК „Нафтогаз України”, а не з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго”, що є підставою для оплати вартості спожитого газу саме на користь позивача.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на той факт, що газ у квітні 2008р. ним отримано та сплачено за іншим договором, укладеним з ВАТ „Донецькоблгаз”.
Ухвалою суду від 16.06.2011р., в порядку ст.27 ГПК України, у справу залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ „Донецькоблгаз”.
Третя особа у судовому засіданні повідомила, про державну реєстрацію перейменування Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” (ЄДРПОУ 03361075) на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” (ЄДРПОУ 03361075).
З огляду на викладене та правоустановчі документи третьої особи-1, враховуючи приписи ст.25 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність здійснити заміну третьої особи ВАТ „Донецькоблгаз” на Публічне акціонерне товариство „Донецькоблгаз”.
Ухвалою суду від 30.06.2011р., в порядку ст.27 ГПК України, у справу залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ „Альфа-Інгаз” та ЗАТ „Укргаз-Енерго”.
Зазначені треті особи у жодне судове засідання не прибули, пояснень по суті спору не надали.
Ухвалою суду від 22.09.2011р., в порядку ст.27 ГПК України, у справу залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - НАК „Нафтогаз Україна”.
Третя особа - НАК „Нафтогаз Україна” представника у судове засідання не направила, в письмових поясненнях від 24.10.2011р. зазначила, що у квітні 2008р. відповідач отримував природний газ мережами ВАТ „Донецькоблгаз” з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”, в підтвердження чого надала реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу мережами ВАТ „Донецькоблгаз” підприємствам, що уклали договори на постачання природного газу з ВАТ „Донецькоблгаз” з ресурсу імпортованого газу через ТОВ „Альфа-Інгаз” у квітні 2008р., підписаний ВАТ „Донецькоблгаз”, ТОВ „Альфа-Інгаз” та ЗАТ „Укргаз-Енерго”, а також акт прийому-передачі природного газу від 30.04.2008р., підписаний ТОВ „Альфа-Інгаз” та ЗАТ „Укргаз-Енерго”.
Також в матеріалах справи наявна відповідь Міністерства палива та енергетики України від 09.08.2011р., згідно якої у квітні 2008р. поставки природного газу підприємствам Донецької області НАК „Нафтогаз Україна” не здійснювалось, а ЗАТ „Укргаз-Енерго” в цей період не імпортувало газ в Україну.
Склад господарського суду під час розгляду даної справи неодноразово змінювався. Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 01.11.2011р. призначено колегіальний розгляд даної справи у складі: головуючий суддя М.О.Лейба, судді Е.В.Сгара, Н.В.Величко.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд
Між позивачем та відповідачем укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №116-718 від 01.12.2006р. (далі по тексту Договір). Строк дії Договору, відповідно до додаткової угоди №4 від 10.12.2007р., встановлено до 31.12.2008р.
Відповідно до р.1 Договору, предметом договору є надання оплачуваних послуг з транспортування природного газу замовника магістральними трубопроводами в обсягах, визначених цим договором.
Пункт 3.1. Договору визначає, що замовник передає газ газотранспортному підприємству в загальному потоці в обсягах зазначених в п.2.1 та 2.2 даного договору, на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи газотранспортного підприємства, а саме: на газовимірювальних станціях на кордоні України; на пунктах виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України; на пунктах виміру витрат газу підземних сховищ газу.
Згідно п.4.1 договору, послуги по транспортуванню газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу.
Газотранспортне підприємство до 10-го числа, наступного за звітним місяця, направляє замовнику два примірника акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства (п.4.2).
Акт здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством (п.4.4).
За умовами п.5.1 Договору в редакції додаткової угоди №3 від 24.07.2007р., тариф на транспортування газу встановлюється згідно Постанови НКРЕ України №775 від 21.06.2007р. „Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу” та складає 58, 92 грн. з ПДВ. за 1000 м.куб.
За умовами п. 6.2 Договору, оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства в наступному порядку: 90% вартості послуг по транспортуванню запланованого місячного обсягу газу, зазначеного в пунктах 2.1 та 2.2 даного договору, оплачується замовником в строк до 30-го числа місяця, в якому ці послуги надаються; остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу в звітному місяці здійснюється замовником на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу в строк до 15-го числа, наступного за звітним місяця.
В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем на адресу відповідача акту приймання-передачі природного газу, як це обумовлено розділом 4 договору, а також відсутній акт приймання-передачі газу підписаний відповідачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2008р. між ВАТ „Донецькоблгаз”, правонаступником якого є ПАТ „Донецькоблгаз” (постачальник природного газу, третя особа-1) та відповідачем (покупцем) укладено договір на постачання природного газу №04-798-2008 ПР, за умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю, в 2008 році природний газ.
Розділом 3 цього договору №04-798-2008 ПР визначено, що постачальник передає покупцю газ в загальному потоці газу на газорозподільній задвіжці покупця за умови сплати покупцем тарифу транспортування газу розподільними та магістральними газопроводами. Кількість газу, яка подається покупцеві, визначається по контрольно-вимірювальних приладах, атестованих в органах Держстандарту України, у порядку визначеному договором на транспортування природного газу розподільним газопроводом.
Пунктом 4.1 договору №04-798-2008 ПР, в редакції Додаткової угоди №1 від 31.03.2008р., сторони по договору узгодили ціну на природний газ, до складу якої входить, в тому числі, тариф транспортування цього газу.
З матеріалав справи вбачається, що ВАТ „Донецькоблгаз” поставив, а відповідач прийняв у квітні 2008 року природний газ у кількості 220,00 тис. куб.м.
На підставі викладеного, третьою особою-1 виставлено відповідачу рахунок за природний газ та його транспортування за квітень 2008р., який був сплачений останнім, що підтверджується матеріалами справи, представником ВАТ „Донецькоблгаз” та відповідачем.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2008р. №112 “Деякі питання забезпечення проведення розрахунків споживачів за природний газ у 2008 році”, обов'язок з укладання договорів на постачання природного газу суб'єктам господарювання у межах узгоджених обсягів природного газу на 2008 рік покладено на НАК “Нафтогаз України” і її Дочірню компанію “Газ України”.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2008р. №163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” (в редакції, чинній станом на квітень 2008 р.) також було передбачено, що з 01 січня 2008 року центрально- та середньоазіатський природний газ, який надходить в газотранспортну систему України від компанії “РосУкрЕнерго АГ”, використовується виключно для задоволення потреб споживачів України в обсягах відповідно до балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 року №57, а реалізація з 01.03.2008 р. імпортованого природного газу в Україні здійснюється НАК “Нафтогаз України” і ДК “Газ України” НАК „Нафтогаз України”.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1729 “Про забезпечення споживачів природним газом” та “Порядку забезпечення споживачів природним газом”, затвердженого цією постановою, надходження та розподіл природного газу в Україні здійснюється за балансом, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. За Прогнозним балансом надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 р. № 57-р (в останній редакції від 06.02.2008 р.).
Згідно пояснень позивача про фактичне отримання НАК “Нафтогаз України” імпортованого природного газу на кордоні з Росією у квітні 2008р. свідчить наявний у справі акт №4 від 19.05.2008р. приймання-передачі природного газу, складений між ВАТ “Газпромом” та НАК “Нафтогаз України”.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні належні докази (первинні документи) в підтвердження факту транспортування позивачем у квітні 2008р. природного газу відповідачу по даній справі саме з ресурсів НАК „Нафтогаз України”.
З урахуванням вищевикладених обставин, при розгляді вимог про стягнення з відповідача вартості протранспортованого газу у квітні 2008р., господарському суду необхідно з'ясувати наявність чи відсутність підстав для сплати відповідачем послуг по Договору на користь позивача, тобто встановити походження природного газу, який було поставлено (протранспортовано) відповідачу по справі у квітні 2008р.
Існування права позивача на отримання стягуваної суми заборгованості передбачає обов'язкову доведеність факту транспортування газу відповідачу саме у виконання умов Договору.
Згідно наявних в матеріалах справи відповідей Міністерства палива та енергетики України від 21.07.2011р. та від 09.08.2011р. у квітні 2008р. поставки природного газу підприємствам Донецької області НАК „Нафтогаз Україна” не здійснювалось.
Відповідно до письмових пояснень НАК „Нафтогаз Україна” від 24.10.2011р. у квітні 2008р. відповідач отримував природний газ мережами ВАТ „Донецькоблгаз” з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”. В підтвердження наведеного в матеріалах справи містяться Реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу мережами ВАТ „Донецькоблгаз” підприємствам, що уклали договори на постачання природного газу з ВАТ „Донецькоблгаз” з ресурсу імпортованого газу через ТОВ „Альфа-Інгаз” у квітні 2008р., підписаний ВАТ „Донецькоблгаз”, ТОВ „Альфа-Інгаз” та ЗАТ „Укргаз-Енерго”, а також акт прийому-передачі природного газу від 30.04.2008р., підписаний ТОВ „Альфа-Інгаз” та ЗАТ „Укргаз-Енерго”.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на всі наявні у справі документи, заслухавши учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів виникнення у відповідача зобов'язання по сплаті послуг з транспортування природного газу саме на користь позивача по справі.
Враховуючи висновок суду про недоведеність позивачем наявності у відповідача заборгованості за послуги з транспортування природного газу у квітні 2008р., суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 4 420,18грн., 3% річних у розмірі 1 162,35грн., пені у розмірі 1 568,27грн. та 7% штрафу у розмірі 907,37грн.
За наведених вище обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.67, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 27, 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, м.Київ до Відкритого акціонерного товариства „Горлівський машинобудівний завод”, м. Горлівка про стягнення суми основного боргу у розмірі 12 962,40грн., інфляційних витрат у розмірі 4 420,18грн., 3% річних у розмірі 1 162,35грн., пені у розмірі 1 568,27грн. та 7% штрафу у розмірі 907,37грн., відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 17.11.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2011р.
Головуючий суддя Лейба М.О.
Суддя Величко Н.В.
Суддя Сгара Е.В.
< Текст >