83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.10.11 р. Справа № 19/96пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.
При секретарі судового засідання (помічнику судді) Перекрестній О.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Путилівський рай”, м. Донецьк
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1
про визнання недійсним договору іпотеки №161-І від 25.12.2007р.
За участю представників учасників судового процесу:
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю
від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю
від третьої особи: не з'явився
Суд перебував в нарадчій кімнаті
12.10.2011р. з 11.40 год. по 11.50 год.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Путилівский рай”, м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк про визнання недійсним договору іпотеки №161-І від 25.12.2007р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на відсутність у директора ТОВ „Путилівський рай” необхідного обсягу дієздатності для укладення договорів, ціна яких перевищує 100 000,00 грн., що є підставою для визнання його недійсним.
Ухвалою від 08.09.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/96пд та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1.
21 вересня 2011р. відповідачем надано заяву про припинення провадження по справі №19/96пд з огляду на наявність рішення господарського суду по справі №28/105пд, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки №161-І від 25.12.2007р.
Відповідно до п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Зі змісту наданих відповідачем копій процесуальних документів по справі №28/105пд вбачається, що підставою визнання недійсним договору іпотеки №161-І від 25.12.2007р. позивач визначив його невідповідність приписам Закону України „Про іпотеку”, зокрема, через розбіжності між основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою, та фактичним основним зобов'язанням, обумовленим кредитним договором.
Натомість, як зазначалось вище, позовні вимоги по справі №19/96пд ґрунтуються на твердженнях позивача про відсутність у представника іпотекодателя необхідного обсягу цивільної дієздатності, що порушує вимоги ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
З вищевикладеного вбачається, що вирішений в межах справи №28/105пд спір та спір по справі №19/96пд виникли з різних підстав, що унеможливлює застосування положень п.2 ст.80 ГПК України під час вирішення справи №19/96пд.
03 жовтня 2011р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на сплив строку позовної давності з оскарження договору іпотеки №161-І від 25.12.2007р. та наявність згоди засновників позивача на укладення оспорюваного правочину.
Під час судового розгляду справи позивачем були надані письмові пояснення від 11.10.2011р., які залучені до матеріалів справи №19/96пд.
В судовому засіданні 12.10.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав клопотання про витребування у Донецького обласного державного нотаріального архіву нотаріальної справи щодо укладення оспорюваного договору іпотеки; повідомив, що ним невідкладно буде подано позов про скасування протоколу загальних зборів засновників ТОВ „Путилівський рай” №5/2007 від 17.12.2007р. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42, 43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Встановив:
25 грудня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Капітал” (далі - банк) та Фізичною особою ОСОБА_1 (далі - позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії №161, згідно з п.1.1 якого банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у сумі 2 050 000,00 дол. США строком з 25.12.2007р. по 24.12.2010р. зі сплатою 12% річних.
Згідно з п.2.1 кредитного договору, в забезпечення виконання позичальником умов даного договору банком прийнятий договір іпотеки №161-І від 25.12.2007р. та договір поруки №161-п від 25.12.2007р.
Додатковою угодою від 30.10.2008р. сторони зменшили ліміт кредитної лінії до 1 550 000,00 дол.США; додатковою угодою від 21.12.2010р. строк дії кредитного договору пролонгований до 23.12.2010р.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору, 25.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” (далі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Путилівський рай” (далі - іпотекодавець), що виступає майновим поручителем за ОСОБА_1, був укладений договір іпотеки №161-І (далі - іпотечний договір).
Відповідно до п.1.1, основним зобов'язанням є зобов'язання позичальника, що випливають з договору про відкриття кредитної лінії №161 від 25.12.2007р. та з усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, а також зобов'язання з даного договору, який укладено в забезпечення кредитного договору. Зміст основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, конкретизований сторонами в п.1.1.1 іпотечного договору.
Відповідно до п.2.1 предметом іпотеки є нерухоме майно - будівлі загальною площею 7 810,6 кв.м, розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Путилівський гай, 16а. Опис об'єкта: А-1 будівля гаражу загальною площею 125,4 кв.м, Б-1 будівля штабу загальною площею 262,2 кв.м, В-1 будівля сховища загальною площею 1 260,3 кв.м, Г-1 будівля сховища загальною площею 654,1 кв.м, Д-2 будівля казарми загальною площею 837,5 кв.м, Е-1 будівля продскладу загальною площею 1 232 кв.м, З-1 будівля складу загальною площею 407,7 кв.м, К-1 будівля сховища загальною площею 1 234,6 кв.м, Л-1 загальною площею 485,1 кв.м, М-1 будівля акумуляторної загальною площею 106 кв.м, Н-1 будівля складу ГСМ загальною площею 10 кв.м, Ж-1 будівля столярної майстерні загальною площею 56,8 кв.м, О-1 будівля сховища загальною площею 1 138,9 кв.м реєстраційний номер будівлі 12925269.
Заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін складає 10 140 325,51 грн. (п.2.2 іпотечного договору).
За умовами п.2.3, іпотека здійснена без видачі заставної.
Статтями 4-5 сторони узгодили взаємні права та обов'язки, що випливають з іпотечного договору.
В п.10.12 іпотечного договору міститься третейське застереження, яким сторони погодили, що усі спори та суперечки, які виникають з правовідносин, встановлених даним договором, в тому числі щодо його дійсності, укладення, виконання, зміни та припинення договору, тлумачення його умов, визначення наслідків недійсності або порушення договору, стягнення заборгованості, а також збитків сторін, спричинених невиконанням чи неналежним виконанням договору, підлягають розгляду постійно діючим третейським судом при асоціації „Юристи Донбасу”.
Відповідно до п.10.18 іпотечного договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
За змістом п.10.20, іпотечний договір відповідає намірам і домовленостям, що засвідчується підписами сторін, які діють у повній відповідності з наданими їм повноваженнями та повним розумінням предмета та змісту договору.
Іпотечний договір №161-І від 25.12.2007р. посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №5278.
Договором про внесення змін №1 від 24.10.2008р. сторони виклали в новій редакції розділ 2 іпотечного договору, який стосується предмету іпотеки.
24 грудня 2010р. сторонами укладений договір про внесення змін до іпотечного договору, в частині визначення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, та заставної вартості предмету іпотеки.
Проаналізувавши зміст оспорюваного іпотечного договору, судова колегія дійшла висновку, що зазначена угода за своєю правовою природою є угодою про забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадає під правове регулювання параграфа 6 глави ст. 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України „Про іпотеку” (далі - Закон).
Відповідно до ч.2 п.1.4 статуту Публічного акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, нова редакція якого затверджена рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ „АКБ „Капітал” (протокол №1 від 15.04.2011р.), Публічне акціонерне товариство „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” є правонаступником Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”.
З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором №161 від 25.12.2007р. та іпотекодержателем за договором іпотеки №161-І від 25.12.2007р. виступає Публічне акціонерне товариство „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”.
Стосовно наявного в п.10.12 іпотечного договору третейського застереження суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) від 07.05.2002 № 8-рп/2002, Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України.
Судом враховано, що відповідно до приписів ст. 124 Конституції України, Закону України „Про судоустрій і статус суддів” судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції, до яких віднесені також господарські суди.
Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції. З аналізу положень Закону України „Про третейські суди” випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Рішенням у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду)від 10.01.2008 № 1-рп/2008 Конституційний Суд України чітко зазначає, що третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції. Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України
В контексті вищевикладених норм логічним є висновок, що укладення до виникнення спірних правовідносин третейської угоди у вигляді третейського застереження у договорі або у вигляді окремої письмової угоди зумовлює виникнення у зацікавленої сторони права на звернення до третейського суду у випадку виникнення спору. При цьому обмеження права звернення до господарського суду не допускається.
Отже, звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно, на свій розсуд вибирає способи захисту порушених прав або оспорюваних інтересів. Третейська угода (третейське застереження) є обов'язковою і головною передумовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність зумовлює право особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням до третейського суду та не тягне за собою позбавлення її права звернутись з позовом до господарського суду, відтак не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір.
Враховуючи вищевикладені обставини та беручи до уваги, що сторони не заперечують проти вирішення спору про визнання недійсним договору іпотеки №161-І від 25.12.2007р. в порядку господарського судочинства, суд робить висновок про відсутність перешкод для судового розгляду справи №19/96пд.
Як вбачається з договору іпотеки №161-І від 25.12.2007р., іпотекодавцем виступає Товариство з обмеженою відповідальністю „Путилівський рай”, від імені якого договір підписано директором ОСОБА_1, статус якого підтверджений матеріалами справи (а.с.50, 77). Наразі посадовий статус ОСОБА_1 сторонами у справі не заперечується.
Проаналізувавши зміст статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Путилівський рай”, затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства від 25.10.2006р., тобто в редакції, чинній на момент укладання спірного правочину, (далі - Статут), суд дійшов висновку, що зазначене товариство є юридичною особою та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Пунктом 5.16 Статуту передбачено, що керування поточною діяльністю Товариства здійснює виконавчий орган товариства - Директор. Директор діє від імені товариства в межах, встановлених законодавством та установчими документами, має право без довіреності вчиняти дії від імені товариства (п.п.5.18, 5.22 Статуту).
Зокрема, відповідно п.5.23.2 Статуту, директор на підставі і відповідно до рішень зборів учасників товариства, цього статуту і чинного законодавства укладає та підписує без довіреності від імені товариства угоди з юридичними або фізичними особами та забезпечує їх виконання, крім передбачених у п.5.5.6 цього Статуту.
Пунктом 5.5.6 Статуту прийняття рішень про укладання угод, ціна за якими перевищує 100 000,00 грн., прийняття рішень про залучення кредитів, займів, надання майна товариства під заставу віднесено до виключної компетенції Зборів учасників.
Відповідно до ст. 575 ЦК України, іпотека є окремим видом застави.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що укладання договору іпотеки №161-І від 25.12.2007р. віднесено до виключної компетенції зборів учасників позивача.
Як зазначає позивач, спірний договір був укладений директором ТОВ „Путилівський рай” з перевищенням наданих йому повноважень, що свідчить про відсутність в нього обсягу цивільної дієздатності, необхідного для вчинення правочину про передання майна товариства у заставу, та є підставою для визнання спірного договору недійсним відповідно до ст.215 ЦК України.
Відповідачем, в свою чергу, до матеріалів справи №19/96пд надано копію протоколу зборів засновників ТОВ „Путилівський рай” №5/2007 від 17.12.2007р., яким ухвалено доручити ОСОБА_1 підписати договір майнового поручительства від імені товариства з ВАТ „АКБ „Капітал” під забезпечення кредиту ОСОБА_1 і передати в заставу нерухомість загальною площею 7 810,6 квадратних метрів, що належить ТОВ „Путилівський рай”.
Згідно з ч.ч.2-3 ст.36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Беручи до уваги, що відповідачем не надано на огляд суду оригінал протоколу №5/2007 від 17.12.2007р., а позивачем заперечується його автентичність, суд не може прийняти копію вищевказаного документу в якості допустимого доказу, який підтверджує наявність згоди зборів ТОВ „Путилівський рай” на укладення спірного іпотечного договору.
Відповідно до ч.1 ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
В матеріалах справи №19/96пд наявна копія протоколу загальних зборів засновників ТОВ „Путилівський рай” від 23.12.2010р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні 03.10.2011р.), яким прийнято рішення підписати договір про внесення змін до договору іпотеки №161-І, посвідченого 25.12.2007р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №5278, та наділити директора ТОВ „Путилівський рай” ОСОБА_1 повноваженнями на підписання зазначеної угоди
За висновком суду, висловлена в протоколі від 23.12.2010р. згода зборів засновників ТОВ „Путилівський рай” на внесення змін до іпотечного договору №161-І від 25.12.2007р. підтверджує обізнаність зазначеного органу про укладення оспорюваного правочину та фактично свідчить про схвалення ним цього правочину в порядку, передбаченому ст. 241 ЦК України.
Проте, позивачем в поясненнях від 11.10.2011р. та в судовому засіданні 12.10.2011р. заперечив законність протоколу загальних зборів від 23.12.2010р., оскільки за наявності присутніх учасників ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, він підписаний лише двома останніми учасниками ТОВ „Путилівський рай”, яку в сукупності володіють 40% частки у статутному капіталі товариства, в той час, як ОСОБА_1 вказаний протокол підписаний в якості директора товариства. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність кворуму загальних зборів учасників, відтак прийняті оформлені вищевказаним протоколом рішення є неправомірними; в судовому засіданні 12.10.2011р. представник позивача повідомив, що має намір терміново оскаржити вищевказаний протокол загальних зборів.
Суд відхиляє заперечення позивача проти дійсності протоколу загальних зборів засновників ТОВ „Путилівський рай” від 23.12.2010р., оскільки на момент вирішення справи №19/96пд сторонами не надано доказів, які свідчать про його скасування у встановленому законом порядку, як не надано доказів про порушення справи з його оскарження, відтак наразі зазначений документ є дійсним. До того ж, як вбачається з протоколу, на зборах були присутні три учасника товариства, загальна кількість голосів яких становить 80 %. Серед учасників був присутній ОСОБА_1, який одночасно є директором ТОВ. Виходячи з підсумку голосів по кожному питанню, суд приходить до висновку , що в голосуванні приймали участь всі присутні учасники, у тому числі ОСОБА_1. , які висловили власну позицію за кожним питанням, поставленим на голосування.
Крім того, під час укладення спірного правочину, позивачем було гарантовано повноваження його представника на укладення та підписання цього договору, про що зазначено в п.10.20 договору іпотеки №161-І від 25.12.2007р.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що посилання позивача на невідповідність спірного договору чинному законодавству, зокрема приписам ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України, спростовуються матеріалами справи, тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Клопотання позивача про витребування у Донецького обласного державного нотаріального архіву нотаріальної справи про укладення оспорюваного договору іпотеки, в якій має міститись інформація, що підтвердить відсутність рішення зборів учасників ТОВ „Путилівський рай” про надання майна позивача у заставу, суд відхиляє з наступних підстав.
Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів, в якому повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.
В судовому засіданні 12.10.2011р., представник позивача пояснив, що метою заявленого клопотання є витребування, зокрема, оригіналу протоколу загальних зборів учасників ТОВ „Путилівський рай” №5/2007 від 17.12.2007р.
Проте, в поясненнях від 11.10.2011р. позивач наполягав на тому, що вищевказаний протокол засновниками товариства не підписувався, з огляду на що засвідчення відповідачем відповідності його копії, наявної в матеріалах справи №19/96пд, оригіналу є введенням суду в оману.
З урахуванням викладених обставин, позиція позивача уявляється непослідовною, оскільки з одного боку він заперечує фактичне існування протоколу №5/2007 від 17.12.2007р., а з іншого - просить суд витребувати його разом з іншими матеріалами нотаріальної справи про укладання спірного правочину.
Разом з цим, дійсність договору іпотеки №161-І від 25.12.2007р. встановлена судом, виходячи з оцінки подальших конклюдентних дій загальних зборів ТОВ „Путилівський рай”, оформлених протоколом від 23.12.2010р., відтак наявність або відсутність згоди зазначеного органу на укладення спірного правочину, що має підтверджуватись витребуваним протоколом №5/2007 від 17.12.2007р., не спростує встановлені судом факти щодо схвалення оспорюваного договору уповноваженим органом та не вплине на кінцевий висновок суду щодо дійсності зазначеної угоди.
З огляду на вищевикладені обставини, а також враховуючи обставини справи, суд пришов до висновку про те, що наявність або відсутність протоколу загальних зборів №5/2007 від 17.12.2007р. не впливає на рішення суду щодо дійсності договору іпотеки, а задоволення клопотання тягне за собою недоцільне відкладення розгляду справи.
Стосовно заяви відповідача про застосування до позовних вимог позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судом враховано правову позицію Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, висловлену в ухвалі від 24.05.2006р., за якою правові наслідки спливу строку позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.
Отже, з огляду на висновок суду про необґрунтованість позовних вимог та враховуючи обов'язковий характер вказівок Верховного Суду України, визначений ст.11128 ГПК України, господарський суд не вбачає підстав для застосування за заявою відповідача позовної давності до вимог про визнання недійсним договору іпотеки №161-І від 25.12.2007р.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.
Керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.92, 203, 207, 215,241, 267, §6 Глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України „Про іпотеку”, ст.ст.1, 4, 22, 27, 33, 34, 36, 38, 43, 49, 59, 80, 82-85, 11128 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Путилівский рай”, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки №161-І від 25.12.2007р. - відмовити повністю.
У судовому засіданні 12.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Демідова П.В.
Повний текст рішення за правилами
ст.ст.84-85 ГПК України підписано 14.10.2011р.
< Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >