83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.11.11 р. Справа № 7/241
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання О.В.Журило
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м.Вишгород в особі Донецької філії м.Донецьк
До відповідача: Державного підприємства „Джержинськвугілля” м.Дзержинськ
Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію - 130 521 321, 18 грн., за реактивну електроенергію - 80 302, 20 грн., за перевищення договірної величини електричної потужності - 496 487, 32 грн., пені - 6 942 358, 29 грн., 3% річних - 1 513 726, 14 грн., інфляційних - 1 729 420, 19 грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. - довір.
від відповідача: ОСОБА_2. - довір.
Державне підприємство „Регіональні електричні мережі” м.Вишгород в особі Донецької філії м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Джержинськвугілля” м.Дзержинськ про стягнення заборгованості за активну електроенергію - 130 521 321, 18 грн., за реактивну електроенергію - 183 302, 20 грн., за перевищення договірної величини електричної потужності - 496 487, 32 грн., пені - 6 942 358, 29 грн., 3% річних - 1 513 726, 14 грн., інфляційних - 1 729 420, 19 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на накази Міністерства палива та енергетики України №404 від 17.08.2007р., №557 від 13.11.208р., №278 від 27.05.2009р., №422 від 27.08.2009р.; договір про постачання електричної енергії №17/05-1/15 від 01.01.2005р. з додатковими угодами та додатками, протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей до додаткової угоди від 29.01.2008р. до договору №17/05-1/15 від 01.01.2005р.; звіти про використану (активну, реактивну) електроенергію за грудень 2010р., січень - серпень 2011р.; акти прийому-передачі від 31.08.2011р., від 31.07.2011р., від 30.06.2011р., від 31.05.2011р., від 26.05.2011р., від 30.04.2011р., від 31.03.2011р., від 24.03.2011р., від 28.02.2011р., від 31.01.2011р., від 31.12.2010р.; лімітні повідомлення №3082/27/2 від 18.04.2011р., №1260/27/2 від 17.02.2011р.; акти контролю електричної потужності за березень та травень 2011р.
Позивач заявою б/н від 02.11.2011р. зменшив розмір позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України на суму 103000,00 грн. заборгованості за реактивну електроенергію. Позивач також просить припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення 80 302, 20 грн. заборгованості за реактивну електроенергію у зв'язку із сплатою цієї суми відповідачем після подачі позову до суду. Заява про зменшення суми позову розглянута та прийнята судом, вимоги по суті розглянуті з урахуванням вказаної заяви позивача.
Відповідач повідомив про повну сплату вартості реактивної електроенергії на користь позивача, вимоги про стягнення боргу за активну електроенергію, за перевищення договірної величини споживання електричної потужності, пеню, 3% річних та інфляційних визнав, повідомив про наявність у підприємства великої кредиторської заборгованості та тяжкий фінансовий стан підприємства, зазначив, що ДП «Дзержинськвугілля» є збитковим підприємством, у зв'язку з чим просить зменшити розмір стягуваної пені на 40%.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між ДП „Укренерговугілля та ДП „Донецька вугільна коксівна компанія” в особі директора ВП „Дзержинськвугілля” укладено договір №17/05-1/15 від 01.01.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатковими угодами та додатками, протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей до додаткової угоди від 29.01.2008р. до договору №17/05-1/15 від 01.01.2005р.
Додатковими угодами від 01.11.2005р. та від 29.01.2008р. до Договору сторонами внесено зміни у преамбулу Договору та споживачем вказано ДП „Дзержинськвугілля” - відповідач по справі.
Додатковою угодою від 12.10.2009р. до Договору сторонами внесено зміни у преамбулу Договору та постачальником вказано ДП „Регіональні електричні мережі” - позивач по справі.
З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику її вартість у терміни та на умовах, що передбачені цим Договором, та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками, які є невід'ємними частинами.
Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору.
Згідно п.4 додатку №22 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію, плату за перетікання реактивної електроенергії, плату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату недоврахованої електроенергії, сум на відшкодування збитків та інші споживач здійснює самостійно на підставі наданих постачальником актів прийому-передачі у 3 денний термін з дня отримання, згідно банківських реквізитів, вказаних постачальником в актах прийому-передачі.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу в грудні 2010р., січні - серпні 2011р. активну електроенергію та в липні - серпні 2011р. реактивну електроенергію, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами прийому-передачі та звітами про використану (активну, реактивну) електроенергію за вказаний період.
Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно оплати спожитої у спірному періоді електроенергії належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на час звернення із позовом до суду, у нього перед позивачем виникла заборгованість за активну електроенергію - 13 521 321, 18 грн., за реактивну електроенергію - 80 302, 20 грн., яка підтверджена матеріалами справи.
В ході розгляду спору судом з'ясовано, що відповідач після подачі позову до суду (дата звернення із позовом - 19.09.2011р.), платіжним дорученням №1993 від 26.09.2011р., сплатив заявлену до стягнення суму заборгованості з реактивної електроенергії.
Таким чином, предмет спору в частині вимог про стягнення суми боргу за реактивну електроенергію - 80 302, 20 грн. відсутній, а провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що борг за активну електроенергію в сумі 13 521 321, 18 грн. є підтвердженим, визнаним відповідачем та підлягає стягненню в повному обсязі.
Посилаючись на перевищення відповідачем договірних величин електричної потужності у березні та травні 2011р. та несплатою останнім вартості перевищення електричної потужності за цей період у загальному розмірі 496 487, 32 грн., позивач звернувся до суду та просить стягнути цю суму у примусовому порядку.
Порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності узгоджений сторонами у розділі 5 Договору.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються на години максимуму навантажень енергосистем для споживачів з приєднаною потужністю більше 150кВА, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності. Для споживачів, які мають кілька територіальних відокремлених підрозділів з приєднаною потужністю понад 150 кВА, договірні величини споживання електричної потужності визначаються окремо за кожним підрозділом.
Порядок визначення договірної величини електричної потужності також визначений Правилами користування електричної енергії (пункти 4.1, 4.3 ПКЕЕ).
З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов Договору та приписів Правил користування електричною. енергією, відповідач перевищив договірну величину споживання електричної потужності у березні та травні 2011р., зокрема:
період об'єкт договірна фактично спожита перевищення
величина величина
кВт кВт кВт
березень 2011р. ВП ш.Торецька 3471 1744 273
ВП ш.Південна 775 1812 1037
ш.Дзержинського 5053 13680 8627
травень 2011р. ВП ш.Торецька 3471 3618 147
ВП ш.Південна 775 2102 1327
ш.Дзержинського 5053 14040 8987
Факт відсутності між сторонами коригування договірної величини електричної потужності на вищевказаний період та факт перевищення підтверджений матеріалами справи, у тому числі відповідними актами контролю електричної потужності, та повністю визнаний відповідачем у відзиві.
Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, яка діяла у спірний період), у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Враховуючи наведене, а також порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості перевищення договірної величини електричної потужності, позивач, просить стягнути 496 487, 32 грн. за перевищення договірної величини електричної потужності.
Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума за перевищення договірної величини споживання електричної потужності у розмірі 496 487, 32 грн. підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 04.01.2011р. по 14.09.2011р. 3% річних в сумі 1 513 726, 14 грн., інфляційні за січень - серпень 2011р. в сумі 1 729 420, 19 грн.
Відповідач вимоги в цій частині визнав в повному обсязі.
Судом перевірено розрахунок вищевказаних сум, інфляційні та 3% річних нараховані позивачем з урахуванням умов договору, періоду виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем і приписів діючого законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів передбачених п.п.2.2.3-2.2.4 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком №22 „Порядок розрахунків” споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 6 942 358, 29 грн. за період з 04.01.2011р. по 14.09.2011р.
Відповідач вимоги щодо стягнення пені визнав, підтвердив, що пеня нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства та арифметично вірно, але просить зменшити суму стягуваної пені.
Судом здійснено перерахунок пені, пеня нарахована позивачем арифметично вірно, у відповідності до умов договору та приписів діючого законодавства.
В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 40%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду основні техніко-економічні показники ДП «Дзержинськвугілля» за 10 місяців 2011р., розшифровку кредиторської заборгованості.
Позивач проти зменшення суми стягуваної пені заперечив.
У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи той факт, що відповідач є підприємством з державною формою власності, має заборгованість перед бюджетом, з огляду на обставини, викладені відповідачем у відзиві, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені підлягає задоволенню частково та вважає можливим зменшити пеню на 20%.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 5 553 886,63 грн.
Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають, у зв'язку зі зменшенням стягуваної суми пені судом.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275, 233, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м.Вишгород в особі Донецької філії м.Донецьк до Державного підприємства „Джержинськвугілля” м.Дзержинськ про стягнення заборгованості за активну електроенергію - 130 521 321, 18 грн., за реактивну електроенергію - 80 302, 20 грн., за перевищення договірної величини електричної потужності - 496 487, 32 грн., пені - 6 942 358, 29 грн., 3% річних - 1 513 726, 14 грн., інфляційних - 1 729 420, 19 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Дзержинськвугілля” м.Дзержинськ (85200, Донецька обл., м.Дзержинськ, вул.50 років Октября, 19, п/р 26003301554670 в ЦГ відділенні ПІБ в м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 33839013) на користь Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м.Вишгород в особі Донецької філії м.Донецьк (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 87, п/р 2600537096201 в АБ „Енергобанк” м.Донецьк, МФО 300272, ЄДРПОУ 26390719) заборгованість за активну електроенергію - 130521 321 грн. 18 коп., за перевищення договірної величини електричної потужності - 496487 грн. 32 коп., пеню - 5553886 грн. 63 коп., 3% річних - 1513726 грн. 14 коп., інфляційні - 1729420 грн. 19 коп., державне мито в сумі 25481 грн. 42 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 83 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 80 302, 20 грн.
У задоволені вимог щодо стягнення пені в сумі 1 388 417,66 грн. відмовити у зв'язку зі зменшенням стягуваної суми пені судом.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 21.11.2011р.
Суддя Сгара Е.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >