"06" грудня 2011 р.
№ 01-15/5004/2478/11
Суддя господарського суду Волинської області Войціховський В.А., розглянувши матеріали
за заявою Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції, смт. Ратне
до житлового кооперативу «Садок», с. Буцинь Старовижівського району
про порушення справи про банкрутство
встановив:
Кредитор - Ратнівська міжрайонна державна податкова інспекція, на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" просить порушити справу про банкрутство житлового кооперативу «Садок».
В обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство Ратнівська міжрайонна державна податкова інспекція у останній посилається на існування заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств житлового кооперативу «Садок» в сумі 1870 грн., неспроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання, підтверджуючи це постановою державної виконавчої служби Старовижівського районного управління юстиції від 08.08.2011р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, копією облікової картки платника податків станом на 26.08.2010р., копією податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, а також постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2010р. по справі № 2а-3036/10/0370, нездійснення боржником будь-якої господарської чи іншої підприємницької діяльності протягом тривалого часу.
Відповідно до п. 1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
За правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Тобто ініціюючий кредитор повинен належним чином обґрунтувати та підтвердити факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.
В даному випадку, звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство боржника на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором у заяві не викладені обставини, не зазначено та не обгрунтовано з посиланням на відповідні докази: 1) відсутність за місцезнаходженням керівних органів боржника - юридичної особи; 2) ненадання боржником звітної документації податковим органам; 3) фактичне припинення боржником своєї діяльності. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в ст. 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка. (п. 105 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»).
В даному випадку заявником не надано суду зазначених документів, з котрих вбачалося б, що боржник відсутній за його місцезнаходженням.
Довідки комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» №2239 від 30.03.2010р. та Ковельського відділення реєстраційної екзаменаційної роботи управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України у Волинській області №5/1181 від 26.03.2010р. не є належними доказами, які б підтверджували відсутність підприємницької діяльності боржника, оскільки з останніх вбачається лише те, що за ЖК «Садок», що знаходиться в с. Буцинь Старовижівського району, транспортні засоби та право власності на нерухоме майно не зареєстровані.
Доказом про фактичну відсутність підприємницької діяльності є, зокрема, відомості (довідка) про неподання податкових декларацій або звітності органу податкової служби, інші підтверджуючі це документи.
Доведення відсутності господарської діяльності ініціюючим кредитором повинно відбуватися на підставі сукупності доказів, якими можуть бути фактичні дані, які безспірно доводять припинення боржником господарської діяльності (докази про непроведення протягом тривалого часу боржником операцій в банку, про відсутність руху коштів, акти перевірок на підтвердження фактичної відсутності підприємницької діяльності), тощо.
Згідно ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, зокрема, з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Разом з цим у відповідності до положень ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
На підтвердження надсилання сторонам копії заяви та доданих до неї документів боржнику Ратнівська міжрайонна державна податкова інспекція надає суду фіскальний чек відділення зв'язку № 3855 від 10.11.2011р., з котрого, проте, не вбачається надсилання житловому кооперативу «Садок» саме заяви про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів, а лише рекомендованого листа. Тому зазначений документ в силу ст. 56. ГПК України не є належним доказом надсилання копії заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п.1 ст 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником).
Згідно із ч.1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
В даному випадку заяву Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції №7173/10 від 01.11.2011р. про визнання банкрутом ЖК «Садок» підписано заступником начальника Ратнівської МДПІ Зорик В.М., в той же час до матеріалів заяви податковою інспекцією не долучається жодних документів в підтвердження зайняття цією особою посади заступника начальника Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції та наділення її відповідними повноваженнями на підписання заяв (позовних заяв) податкової інспекції.
Оскільки із вищеприведених ознак, передбачених ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, які необхідно довести для визнання боржника відсутнім, ініціюючим кредитором жодної не наведено, з огляду на недостатність обґрунтувань, що підтверджують викладені в заяві обставини, суд вважає за необхідне, повернути заяву про визнання банкрутом у відповідності з п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, та ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що, в свою чергу, не позбавляє заявника права на повторне звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву від 01.11.2011р. № 7173/10 з додатком документів на 25 аркушах повернути заявнику без розгляду.
Суддя В. А. Войціховський