Україна
22ц-12693/11 Головуючий у 1 й інстанції - Бабаніна В.А.
Категорія 50 Доповідач - Романюк М.М.
07 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :
головуючого Романюк М.М.
суддів Котушенко С.П., Петренко І.О.
при секретарі Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська фармацевтична компанія»про оплату листів непрацездатності і витрат на відрядження, -
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що з 14 квітня 2009 року працювала у відповідача завідуючою аптеки №22 м.Нікополь. З 10 листопада по 04 грудня 2009 р., з 07 грудня по 25 грудня 2009 р. та з 26 грудня по 30 грудня 2009 р. перебувала на лікарняному, однак при звільненні оплата за листками непрацездатності проведена не була. Крім того, під час знаходження на лікарняному, а саме 12 листопада 2009 р. вона була викликана до головного офісу в м.Донецьк, де її змусили написати заяву про звільнення за власним бажанням. Посвідчення про відрядження та проїзні документи вона здала ОСОБА_3, але відрядження їй також не оплатили. Посилаючись на зазначене просила стягнути на її користь оплату лікарняних в сумі 3 199 грн. 86 коп. та витрат на відрядження 120 грн., а всього 3 319 грн. 86 коп.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для його задоволення.
З даним висновком судова колегія погоджується виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка з 14 квітня 2009 року по 16 листопада 2009 року працювала у відповідача завідуючою аптеки №22 м.Нікополь.
Наказом №301-ок від 12.11.2009 р. позивачка була звільнена на підставі ст.38 КЗпП України з 16.11.2009 р. за власним бажанням.
З 10 листопада по 04 грудня 2009 р. позивачка перебувала на лікарняному. При звільненні та проведенні розрахунку за даним листком непрацездатності були проведені нарахування та виплати.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки перебуваючи з 07 грудня по 25 грудня 2009 р. та з 26 грудня по 30 грудня 2009 р. на лікарняному позивачка вже не працювала у відповідача то в задоволені позову про оплату листків непрацездатності необхідно відмовити. З листків непрацездатності вбачається, що кожен з них закритий і визначена дата з якої їй необхідно стати до роботи. Крім того, зазначені діагнози також підтверджують, що листки непрацездатності від 07.12.2009 р. та 28.12.2009 р. були первинними.
Посилання апелянта на те, що оскільки до Паспорту аптечного складу не було внесено змін щодо керівництва, вона не є звільненою, не може бути прийнято до уваги, оскільки не відповідає вимогам закону та встановленому в судовому засіданні. Крім того, рішенням Нікопольського районного суду від 31.05.2010 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.11.2010 р., в задоволені позову ОСОБА_2 про поновлення на роботі відмовлено. Під час розгляду зазначеної справи встановлено, що позивачка звільнена з 16.11.2009 р.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачкою не надано доказів того, що вона була у відряджені, а тому суд обґрунтовано відмовив в позові щодо стягнення витрат на відрядження.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: