від "29" листопада 2011 р. по справі № 5004/2191/11
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі"
до Сільськогосподарського приватного підприємства "Вишеньки"
про стягнення 10 000 грн.
Суддя: Філатова С.Т.
від позивача: н/в
від відповідача: н/в
Товариство з обмеженою відповідальністю "Провімі" звернулося з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства "Вишеньки" про стягнення заборгованості в сумі 10 000грн. за товар, отриманий по видатковій накладній №П/21-017 від 09.02.2011р.
Ухвалою суду від 02.11.2011р. сторони було зобов'язано надати суду: обґрунтований розрахунок з зазначенням розпорядчих та платіжних документів, докази часткової оплати, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей; відповідача - довідку про включення до ЄДРПОУ, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали.
18.11.2011р. представник позивача в межах повноважень, визначених довіреністю від 23.10.2011р., звернувся до суду з заявою в порядку ст.78, п.4 ст. 80 ГПК України про відмову від позову. Просить припинити провадження у справі, судові витрати покласти на відповідача.
Господарський суд приймає відмову від позову, оскільки ці дії не суперечать законодавству, зокрема ст.12 ЦК України щодо права особи відмовитися від свого майнового права та судом не встановлено порушення у зв'язку з цим чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно п.4 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову і прийняття відмови господарським судом.
Вищий арбітражний суд України у Роз'ясненні "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №02-5/78 від 04.03.1998р. (редакція від 31.05.2007 р.) зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд повинен виходити з такого: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову у повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані із сплатою державного мита, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судових витрат застосовуються як у майнових спорах, так і у спорах немайнового характеру.
Зважаючи на викладене, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Беручи до уваги викладене, керуючись п.4 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд,-
ухвалив:
Провадження у справі припинити.
Суддя Філатова С. Т.