Україна
22ц-9622/11 Головуючий у 1 й інстанції - Нельга Д.В.
Категорія 26 Доповідач - Глущенко Н.Г.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ06 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Баранніка О.П., Городничої В.С.
при секретарі - Костюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
матеріали позовної заяви за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на ухвалу судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 червня 2011 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про визнання договору споживчого кредиту недійсним, визнання недійсним договору іпотеки, -
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 08.06.2011 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «Сведбанк»про визнання договору споживчого кредиту недійсним, визнання недійсним договору іпотеки -повернено позивачу згідно ст. 115 ЦПК України з тих підстав, що справа не підсудна Заводському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, оскільки місцезнаходження відповідача знаходиться за межами Заводського району м. Дніпродзержинська /а. с. 1/.
З цією ухвалою не погодився позивач і подав на неї апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали, оскільки, на його думку, спір підлягає розгляду в Заводському районному суді м. Дніпродзержинська відповідно до п. 5 ст. 110 ЦПК України, тобто за місцем його проживання, а спір який виник між ним та банком -є спором про захист прав споживача /а. с. 47-49/.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду - скасувати з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з позовом до ПАТ «Сведбанк»про визнання договору споживчого кредиту та договору іпотеки недійсними /а. с. 2 -9/.
Відповідно до вимог чинного законодавства після укладення відповідних договорів (в даному випадку кредитного та іпотечного) між сторонами виникають кредитні правовідносини, а тому до спорів щодо цих договорів застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування та норми ЦК України, а не норми ЗУ «Про захист прав споживачів». Застосування норм ЗУ «Про захист прав споживачів»до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедури виконання договору тощо.
Таким чином, при вирішенні питання щодо підсудності Заводському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області позовної заяви ОСОБА_2 у суду першої інстанції не було підстав для застосування ч. 5 ст. 110 ЦПК України -за місцем проживання позивача, оскільки ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюється на спір щодо кредитних правовідносин, який виник між сторонами.
Однак, постановляючи 08.06.2011 року ухвалу про повернення ОСОБА_2 позову за непідсудністю його Заводському районному суду м. Дніпродзержинська суд першої інстанції не прийняв до уваги наступне.
Згідно ч. 2 ст. 109 ЦПК України -позови до юридичних осіб пред'являються за їх місцезнаходженням, але ч. 7 ст. 110 ЦПК України встановлено, що позови, які виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися за їх місцезнаходженням.
Статтею 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»визначено, що філією банку є відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює діяльність від імені банку, тобто спори щодо кредитних правовідносин можуть бути розглянуті судом за місцезнаходженням філії (відділення) банку за виключенням справ, які розглядаються за правилами виключної підсудності (ст. 114 ЦПК України).
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом і просив тільки визнати недійсними кредитний договір від № 0311/0907/71-034 від 26.09.2007 року та договір іпотеки № 0311/0907/71-034-Z-1 від 26.09.2007 року, виключити з державного реєстру іпотек запис за № 4070 від 26.09.2007 року про Державну реєстрацію зазначеного договору іпотеки та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості майна запис № 4070 від 26.09.2007 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна відповідно до договору іпотеки, тобто вимоги, які б підлягали розгляду за правилами виключної підсудності, ОСОБА_2 заявлені не були.
Згідно оспорюваного позивачем кредитного договору /а. с. 12-15/, Дніпродзержинське відділення № 1 АКБ «ТАС -Комерцбанк»(нині ПАТ «Сведбанк»), де було укладено договір між позивачем та представниками цього відділення банку, що діяли на підставі довіреностей виданих АКБ «ТАС-Комерцбанк», - знаходиться у м. Дніпродзержинську по пр. Леніна, 59-1, що згідно адміністративно-територіального поділу міста відноситься до Заводського району м. Дніпродзержинська.
Отже, позов ОСОБА_2 до ПАТ «Сведбанк»про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів, з яким позивач звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, підсудний цьому суду, але постановляючи 08.06.2011 року ухвалу про повернення ОСОБА_2 його позову за непідсудністю, - суд першої інстанції не прийняв до уваги дійсні обставини справи та ч. 7 ст. 110 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви ОСОБА_2 до суду першої інстанції для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі за цим позовом.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 червня 2011 року про повернення позовної заяви -скасувати.
Матеріали позовної заяви ОСОБА_2 повернути до того ж суду для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі за цим позовом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.