"22" листопада 2011 р.
Справа № 5004/2158/11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “НК Полюс”
до відповідача дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”
про стягнення 563 133,44 грн.
Суддя Шум М. С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, представник (дов. від 18.11.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_2, нач. юрвідділу (дов. №2 від 19.01.2009р.)
від третьої особи: н/з
Суть спору: позивач -товариство з обмеженою відповідальністю “НК Полюс” просить суд стягнути з відповідача - дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” 563133 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі договору поставки №16/06-2009 від 26.05.2009р.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі з підстав викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов просить суд позов в задоволенні позову відмовити, оскільки договір поставки №16/06-2009 від 26.05.2009р. є неукладеним, а заборгованість в розмірі 563133,44 грн. за поставку товару виникла внаслідок усної домовленості.
Представник ПАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не представив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, ВСТАНОВИВ:
26 травня 2009р. між відкритим акціонерним товариством “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (на даний час публічне акціонерне товариство), товариством з обмеженою відповідальністю “НК Полюс” та дочірнім підприємством “Волинський облавтодор” укладено договір поставки №16/06-2009.
Пунктом 11.1. договору поставки, сторони встановили термін дії договору до 31.12.2009р.
28.05.2009р. між сторонами договору поставки, укладено додаткову угоду №1, якою продовжено строк дії договору до 01.04.2010р.
Укладений між сторонами договір поставки та додаткова угода предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначені угоди недійсними або неукладеними.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1.1 договору поставки, постачальник зобов'язується поставити, а Отримувач-Платник (відповідач) прийняти та оплатити відповідно до проведеної замовником (третя особа) процедури закупівлі згідно Положення „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в порядку та на умовах, визначених цим договором, бітуми нафтові дорожні в'язкі БНД 60/90; БНД 90/130, названі у подальшому „Товар".
На виконання умов договору поставки, позивач поставив відповідачу товар згідно представлених видаткових накладних та здійснив доставку товару згідно актів здачі-приймання робі товару та актів про надання послуг.
Пунктами 6.1., 6.3. договору поставки передбачено, що відповідач здійснює оплату за поставлену продукцію в гривнях за банківськими реквізитами позивача в термін не пізніше ніж 30 банківських днів з дати постачання. Транспортні витрати сплачуються відповідачем протягом 5 банківських днів, з моменту отримання відповідного рахунку.
Як встановлено судом позивачем поставлено відповідачу товар та понесено витрати по його транспортуванню на загальну суму 1339813,64 грн., що також не спростовується відповідачем.
06.07.2011р. між сторонами проведено звірку взаємних розрахунків за договором №16/06-2009 від 26.05.2009р, на підставі чого складено акт звірки взаємних розрахунків та відповідно до якого відповідачем погоджено борг у розмірі 563133,44 грн.
У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В порушення умов договору поставки, відповідач вартість отриманого товару та витрати по його транспортуванню у визначені строки повністю не оплатив.
Заборгованості відповідача на день розгляду справи складає 563133,44 грн., підтверджується матеріалами справи. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.
Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 563133,44 грн. заборгованості за переданий йому товар та понесених витрат по його транспортуванню, обґрунтована і підлягає до задоволення.
Судом не приймаються доводи відповідача з підстав неукладеності договору поставки №16/06-2009 від 26.05.2009р., оскільки обставини наведені відповідачем належним чином не обґрунтовані та безпідставні, а наведені норми законодавства трактуються ним на свою користь.
Також судом не приймаються доводи відповідача, що заборгованість в розмірі 563133,44 грн. за поставку товару, виникла внаслідок усної домовленості, оскільки сторони у видатковій накладній №РН-0000787 від 29.04.2010р. та акті приймання передачі до неї визначено підставу для поставки товару договір №16/06-2009 від 26.05.2009р., відтак суд вважає, що товар поставлено за умовами договору поставки №16/06-2009 від 26.05.2009р., а не на підставі усної домовленості.
Крім того слід зазначити, що усі наявні докази про поставку товару, містять посилання саме на договір поставки №16/06-2009 від 26.05.2009р.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 5631,33 грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 599 ЦК України, ст.ст. 144, 173, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (м. Луцьк, вул. Ковельська, 41, код ЄДРПОУ 32035139) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “НК Полюс” (м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Панікахи, 2 корпус Е, к. 504-Б, (поштова адреса 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 7, оф. 1101) код ЄДРПОУ 31361645) 563133,44 грн. заборгованості, 5631,33 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя М. С. Шум
Дата виготовлення повного
тексту рішення 25.11.2011р.