"21" листопада 2011 р.
Справа № 5004/1914/11
за позовом Волинського обласного Закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях "Волиньтурист", м.Луцьк
до відповідача: Виконавчого комітету Світязької сільської ради, с.Світязь, Шацький р-н,Волинська обл.
про визнання рішення недійсним
Суддя Сур'як О. Г.
Представники :
від позивача : н/з
від відповідача : н/з
третя особа: н/з
Суть спору: Позивач -Волинське обласне Закрите акціонерне товариство по туризму і екскурсіях "Волиньтурист" звернувся до суду з позовом до відповідача - виконавчого комітету Світязької сільської ради про визнання недійсним рішення №89 від 31.08.11 року "Про розгляд протесту Любомльської міжрайонної прокуратури", яким скасовано рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради №4 від 29.01.2001 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки чинним законодавством не передбачено права (повноваження) органу місцевого самоврядування скасовувати своє ж рішення. Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад і не стосується виконавчих органів місцевих рад (виконавчих комітетів), а тому посилання на неї є юридично неспроможним.
Крім цього, вказує що рішення є необґрунтованим по своїй суті, оскільки не містить фактичних підстав його прийняття.
Ухвалою суду від 07.11.2011р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "ВОЯВІ".
Представники сторін та третя особа в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень 14.11.2011р. та 15.11.2011р.
Відповідач відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) не подав, позовні вимоги не оспорив.
Ухвалою суду від 07.11.11р. попереджено сторін, що у разі їх повторної неявки в судове засідання, справу буде розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.
Рішенням виконавчого комітету Світязької сільської ради від 29.01.2001р. №4 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна»за ЗАТ «Волиньтурист»визнано право власності на об'єкти пансіонату «Шацькі озера», а саме: головний корпус, клуб-їдальню, корпуси №№1-7, що розміщені в урочищі «Гушово»с.Світязь Шацького району.
На підставі цього рішення ЗАТ «Волиньтурист»06 березня 2001 року видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди пансіонату «Шацькі озера».
08 липня 2009 року дане свідоцтво про право власності було зареєстроване в КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №23238340.
Отже, рішення відповідача №4 від 29.01.2001р. породило конкретні правові наслідки, воно стало підставою виникнення прав власності у ЗАТ «Волиньтурист».
31 серпня 2011 року виконавчий комітет Світязької сільської ради, прийняв рішення №89 "Про розгляд протесту Любомльської міжрайонної прокуратури", яким скасував як незаконне своє рішення від 29.01.2001р. №4 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна».
Згідно ч.ч. 6, 9, 10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.
Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16.04.2009р. № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Чинним законодавством не передбачено права (повноваження) виконавчого комітету ради скасовувати своє ж рішення.
Необхідність прийняття свого Рішення відповідач обґрунтував посиланням на протест Любомльського міжрайонного прокурора від 19.08.2011р. №2377 і ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно вимог статті 21 Закону України «Про прокуратуру»протест прокурора підлягає обов'язковому розгляду органом, якому він принесений, в 10-денний строк. Дана стаття передбачає також можливість відхилення протесту прокурора. Це означає, що саме по собі внесення прокурором протесту не означає його автоматичного задоволення. Орган, якому він внесений, повинен розглянути протест, проаналізувати його і тільки у випадку обгрунтованості - задовольнити, при чому вказати дійсні фактичні обставини, які стали підставою для цього.
Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад і не стосується виконавчих органів місцевих рад (виконавчих комітетів).
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження правових підстав прийняття оспорюваного рішення, а тому вимога позивача щодо визнання недійсним рішення підлягає задоволенню.
Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по справі в розмірі 321грн. (з них: 85грн. державного мита та 236грн. витрат на ІТЗ судового процесу), понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Враховуючи зазначене та керуючись, Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради від 31.08.2011р. за № 89 "Про розгляд протесту Любомльської міжрайонної прокуратури".
3. Стягнути з Виконавчого комітету Світязької сільської ради (Волинська область, Шацький район, с.Світязь, код ЄДРПОУ 04334198) на користь Волинського обласного Закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях "Волиньтурист" (м.Луцьк, пр.Грушевського, 33, код ЄДРПОУ 02593659) 321грн. судових витрат.
Суддя О. Г. Сур'як