"17" листопада 2011 р.
Справа № 5004/1794/11
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Нововолинськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс», с.Низкиничі, Іваничівський район
про стягнення 156 220, 31 грн.
Суддя: Гончар М. М.
за участю представників сторін: < Текст >
від позивача: ОСОБА_1 - підприємець
від відповідача: Цаан Ю.Л. -директор, ОСОБА_3 (довіреність від 01.09.2011 року)
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.
Суть спору: фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс»про стягнення 163 833, 28 грн. відповідно до невиконання договорів купівлі - продажу, з них: заборгованість по двох договорах від 08.09.2009 р. -106 606, 30 грн., по договору від 09.10.2009р. - 2 351, 93 грн., по договору від 26.10.2009р. -20 834, 00 грн., по договору від 04.11.2009р. -3 999, 00 грн.; 7 297, 71 грн. - 3% річних; 22 744, 34 грн. -інфляційні.
Через канцелярію суду фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 подано перерахунок 3 % річних та інфляційних, в якій остання просить стягнути 5 839, 13 грн. -3% річних, 16 589, 95 грн. - інфляційних.
Через канцелярію суду ТзОВ «Будремсервіс»подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить в позові відмовити, оскільки акти прийому -передач виконаних робіт відповідачем не підписувалися. Примірники кожного з поданих позивачем актів у відповідача відсутній, оскільки ним не укладався, не погоджувався і не підписувався.
Посилається на те, що в позовних вимогах позивач стверджує те, що не отримувала оплати за проданий товариству товар, вказує на неповне виконання нею взятих на себе договорами купівлі продажу зобов'язань. При цьому позивач приховала від суду ту обставину, що в межах поставленого товару вона отримала оплату, що підтверджується завіреними копіями, накладних від позивача ОСОБА_1, копіями рахунків, копіями виписок з банку, копіями прибуткових ордерів, на загальну суму 87 867 грн.
Факт отримання коштів позивачем від відповідача підтверджується матеріалами доданими до позовної заяви. В претензії, на яку посилається позивач вказується загальна сума замовлень складає 156 658, 23 грн., а товариством «Будремсервіс»не виконано взяті на себе зобов'язання на суму 68 791, 23 грн., що свідчить про часткове отримання коштів позивачем.
Крім того, позивач ОСОБА_1 виконала умови спірних договорів не в повному обсязі, а саме поставила замовлений товар не в повному обсязі. В зв'язку з проведенням передоплати по договорах відповідачем було сплачено позивачу зайві кошти по спірних договорах, а тому ТзОВ «Будремсервіс»звернулось до суду з позовом про повернення зайво отриманих коштів, спір який на даний час розглядається Вищим господарським судом України.
Вимога позивача стягнути 3% річних та інфляційних є безпідставною, оскільки в межах виконання договорів, позивач отримала попередню передоплату, що підтверджується платіжними документами.
Оскільки 09.11.2011 року минає двомісячний термін визначений Господарським процесуальним кодексом України розгляду справи, у судовому засіданні сторонами подано заяву про слухання даної справи в більш тривалий термін.
Через канцелярію суду ТзОВ «Будремсервіс»подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що актів прийому -передач від 08.10.2009 року, 22.10.2009 року, від 07.10.2009 року, 05.11.2009 року, від 10.11.2009 року, 20.11.2009 року, 30.11.2009 року не підписував директор ТзОВ «Будремсервіс»Цаан Ю.Л., оскільки ОСОБА_1 не виконала повністю умов усіх договорів і не поставила замовленого товару.
Клопотання про призначення судової експертизи судом відхилене з тих підстав, що договора купівлі-продажу та акти приймання товару були уже предметом розгляду справи №5004/926/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс»до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 34 586, 43 грн.
У судовому засіданні по розгляду справи №5004/926/11 директор ТзОВ «Будремсервіс»Цаан Ю.Л. не оспорював факту підписання договорів та актів приймання товару.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 року залишено без змін рішення суду у справі №5004/926/11, яке є чинним, а тому у відповідності до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд Волинської області,-
встановив:
між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс»були укладені договори купівлі-продажу віконних та дверних блоків від 08.09.2009р., від 09.10.2009р., від 26.10.2009р., від 04.11.2009р.
Пунктом 2.3. вищевказаних договорів передбачено, що оплата здійснюється в національній валюті України готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
П.2.4. Договорів визначено, що суми платежів замовник сплачує шляхом внесення або перерахування 100% передплати від загальної суми замовлення.
Пунктом 3.1. договорів передбачений термін замовлення, який починається з моменту підписання договору і внесення повної суми передплати.
Пунктом 6.4. договорів визначено, що здача-прийом робіт виконується згідно діючих законодавчих норм і правил, оформляється складанням та підписанням акта прийому-передачі виконаних робіт.
Відповідно до договору від 08.09.2009 року Позивачем передано товару на суму 24 627, 83 грн. (акт виконаних робіт 07.10.2009 року), договору від 08.09.2009р. передано товару на суму 45 250, 47 грн. (акт виконаних робіт від 08.10.2009 року) на суму 36 728, 00 грн. ( акт виконаних робіт 22.10.2009 року), договору від 09.10.2009 року передано товару на суму 2 351, 93 грн. (акт виконаних робіт 05.11.2009 року), договору від 26.10.2009 року передано товару на суму 10 417, 00 грн. (акт виконаних робіт від 10.11.2009 року), передано товару на суму 10 417, 00 грн. (акт виконаних робіт від 20.11.2009року), договору від 04.11.2009 року позивачем передано товару на суму 3 999, 00 грн. (акт виконаних робіт від 30.11.2009 робіт).
У зв'язку із неоплатою поставленого товару Позивачем направлено претензію до відповідача, щодо виконання договірних зобов'язань.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно зі ст. 34 цього Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 ГПК України).
Подані відповідачем копії платіжних доручень та виписок банку про оплату товару не можуть бути враховані судом, як оплата за вікна, поставлені по договорах, що є предметом розгляду спору, так як в платіжних документах в графі призначення платежу зазначено «за вікна згідно рахунків», а не згідно договорів.
Присутня в судовому засіданні підприємець ОСОБА_1 підтвердила, що на вікна, поставлені по договору рахунки не виставлялися, а оплата по договорах не проводилася.
Оскільки відповідачем не виконанні договірні зобов'язання, позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов?язання повинно виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з умовами договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов?язань. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно актів від 22.10.2009 року, 08.10.2009р., 07.10.2009р, 30.11.2009 р., 05.11.2009р. 10.11.2009р. 20.11.2009р. позивач виконала взяті на себе зобов'язання та передала товар ТзОВ «Будремсервіс»на загальну суму 133 791, 23 грн.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.
Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення.
Акти приймання товару були предметом дослідження у справі №5004/926/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс»до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 34 586, 43 грн.
Факт не підписання актів відповідачем не заперечувався, в судовому порядку договір та акти не оспорювалися, недійсними не визнані.
Рішенням господарського суду Волинської області від 26.07.2011р. №5004/926/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс»про стягнення 34 586, 43 грн. зайво сплачених коштів встановлено, що ТзОВ «Будремсервіс»не здійснював попередньої оплати на виконання умов договорів; факт виконання підприємцем зобов'язань в частині виконання робіт та поставки віконних та дверних промів підтверджено актами прийому -передачі робіт у відповідності до п. 6.4. договорів; згідно актів від 22.10.2009р., 08.10.2009р., 07.10.2009р., 30.11.2009р., 05.11.2009р., 10.11.2009р., 20.11.20009р. та 10.12.2009р. підприємець ОСОБА_1 виконала та передала для ТзОВ «Будремсервіс»товар на суму укладених договорів купівлі-продажу від 08.09.2009 р., від 04.11.2009 р., від 09.10.2009р., від 26.10.2009р. Судом також враховано, що розрахункових платіжних документах у графі «призначення платежу»жодний із договорів не зазначений; номери рахунків, які там відображені відношення до виконання умов спірних договорів не мають, оскільки стосуються поставки підприємцем ОСОБА_1 продукції поза їх умовами на підставі договорів купівлі -продажу, які укладено шляхом підпису накладної на відпуск товару, як це передбачено п. 2 ст. 639 ЦК України.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 року залишено без змін рішення суду у справі №5004/926/11, яке є чинним, а тому у відповідності до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом і відповідно підлягають стягненню з відповідача 3% річних, що складає 5 839, 13 грн. та інфляційних у сумі 16 589, 95 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 35, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити в сумі 156 220, 31грн.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс»(с.Низкиничі, Іваничівського району, код ЄДРПОУ 30907855) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 133 791, 23 грн. заборгованості; 5 839, 13 грн. - 3% річних, 16 589, 95 грн. -інфляційних нарахувань, 1 562, 20 грн. -витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Суддя М. М. Гончар
Повний текст рішення
складено та підписано
22.11.11