21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
07 грудня 2011 р. Справа 8/134/2011/5003
Господарський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Грабика В.В.,
при секретарі судового засідання Хоменко С.І.,
розглянувши в приміщенні суду справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1)
до: Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (22032, с. Уланів, вул. Миру, 9, Хмільницький район, Вінницька область)
про визнання недійсними рішень від 17.12.2010 р. та від 18.05.2011 р., зобов'язання до виконання рішення
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю, ОСОБА_3, - за договором від 25.08.2011 року
від відповідача : Голубенко С.І. (посвідчення № 1 від 19.11.2010 р.) сільський голова
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 14.10.2011 р. звернувся в господарський суд Вінницької області з позовом до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької, в якому позивач просить суд: визнати недійсним рішення 2 сесії 6 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району від 17 грудня 2010 року “Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо викупу земельної ділянки в селі АДРЕСА_2”, яким йому відмовлено в продажі земельної ділянки в селі Уланові по вулиці АДРЕСА_2; визнати недійсним рішення 5 сесії 6 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 18 травня 2011року “Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на заключення договору оренди земельної ділянки”, яким: внесено зміни до проекту землеустрою, затвердженого рішенням 20 сесії сільської ради від 16 вересня 2005 року та встановлено межі земельної ділянки в натурі на місцевості орієнтовною площею 0,02 га та скасовано рішення 23 сесії сільської ради 4 скликання від 25 січня 2006 року “Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, установ, організацій, заяв фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності з питань землекористування”; зобов'язати Уланівську сільську раду Хмільницького району Вінницької області прийняти рішення про продаж земельної ділянки площею 0,0720 га, що розташована по в селі Уланові Хмільницького району Вінницької області вул. АДРЕСА_2 під будівлею кафе та укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Позов обґрунтовано наступним. 30 грудня 2005 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Уланівською сільською радою Хмільницького району, на підставі рішення сільської ради від 16 вересня 2005 року, укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0.0720 га, у тому числі під будівлями - 0,0050 га. під проходами і площадками - 0,0670 га терміном на 5 років до 30 грудня 2010 року. Даний договір оренди зареєстрований у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП “Центр ДЗ”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 лютого 2006 року за № 040687400014. 17 лютого 2006 року Уланівською сільською радою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівлю кафе за № 147. Рішенням 23 сесії 4 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25 січня 2006 року вирішено передати позивачу у приватну власність шляхом викупу земельну ділянку площею 0.0720 га по АДРЕСА_2 на якій знаходиться нерухоме майно будівля кафе “Поляна”. 26 листопада 2010 року він звернувся до Уланівської сільської ради із заявою про надання дозволу на продаж земельної ділянки площею 0.0720 га, яка розташована в с. АДРЕСА_2, для обслуговування нерухомого майна - магазину з розстрочкою платежу терміном на 5 років.Однак рішенням 2 сесії 6 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району від 17 грудня 2010 року йому відмовлено в продажу земельної ділянки в селі АДРЕСА_2. Рішенням 5 сесії 6 скликання від 18 травня 2011 року Уланівської сільської ради Хмільницького району від 18 травня 2011 року внесено зміни до проекту землеустрою, затвердженого рішенням 20 сесії сільської ради 4 скликання від 16.09.2005 року та встановлено межі земельної ділянки в натурі на місцевості орієнтовною площею 0,02 га. Після остаточного визначення площі земельної ділянки ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки та провести його державну реєстрацію. Також даним рішенням Уланівської сільської ради вирішено скасувати рішення 23 сесії сільської ради 4 скликання від 25 січня 2006 року “Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, установ, організацій, заяв фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності з питань землекористування”, яким було вирішено передати ОСОБА_1 у приватну власність, шляхом викупу, земельну ділянку площею 0,0720 га по АДРЕСА_2 на якій знаходиться нерухоме майно будівля кафе “Поляна”. Вищевказані рішення 2 сесії 6 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району від 17 грудня 2010 року та рішення 5 сесії 6 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 18 травня 2011 року на його думку є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки органи місцевого самоврядування невправі скасовувати свої попередні рішення та вносити зміни до затвердженого раніше проекту землеустрою. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 17.10.2011 р. порушено провадження у справі № 8/134/2011/5003 з призначенням слухання на 16.11.2011 р..
14.11.2011 р. представником відповідача подано до суду заперечення на позов, в яких зазначено наступне. У відповідача відсутні документи на право власності на вказану землю, а тому він не має на неї права. В задоволенні позову слід відмовити в порядку адміністративного судочинства (а.с.67,68).
Позивачем 15.11.2011р., до початку розгляду справи по суті, подано заяву про уточнення позовних вимог,а фактично про зміну предмету позову в частині пункту третього вимог. Позивач просить зобов'язати Уланівську сільську раду Хмільницького району Вінницької області виконати рішення 23 сесії 4 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області в частині передачі ОСОБА_1 в приватну власність шляхом викупу земельної ділянки площею 0,0720 га по АДРЕСА_2, на якій знаходиться нерухоме майно будівля кафе “Поляна” (а.с.72).
У зв'язку з необхідністю витребування у відповідача додаткових доказів по справі, в судовому засіданні 16.11.2011 р. оголошено перерву до 07.12.2011 р..
05.12.2011 р. представником відповідача надано додаткові заперечення на позов, в якій йдеться про наступне.Відповідно п. 2 ст. 128 громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначають місце розташування земельної ділянки. Її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. Однак позивачем не було дотримано вимог п.2 ст.128 . На адресу Уланівської сільської ради було подано заяву від 26.11.2010, до заяви додано копію висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 22.11.2010р. за №355, а тому рішенням № 25 2 сесії 6 скликання Уланівської сільської ради, в зв'язку з тим , що заявнику ОСОБА_1 було відмовлено в продажі земельної ділянки та запропоновано ОСОБА_1 виконати умови ст.. 128 Земельного Кодексу України. Крім того, відповідно до п.7 Договору оренди земельної ділянки від 30.12.2005р. передбачено, що «Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію», тобто до 30 листопада. Однак орендар з відповідною заявою не звертався, а тому 30 грудня 2010 року строк дії договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_1 та Уланівською сільською радою закінчився. А тому, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 15.03.2011р було прийнято рішення № 87 5 сесії 6 скликання від 18.05.2011р. П. З ст. 128 ЗК “Орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання ) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови. Тільки після прийняття відповідного рішення може бути укладений договір на проведення експертної оцінки земельної ділянки. Однак всупереч вимогам п. 3 ст. 128 Земельного Кодексу України було укладено договір на проведення експертної оцінки земельної ділянки, який з боку Уланівської сільської ради підписав сільський голова ОСОБА_5, хоча з 05.10.2010 року ОСОБА_5 перебував у щорічній відпустці терміном на 30 календарних днів, а повноваження сільського голови з 05.10.2010р. виконувала секретар Уланівської сільської ради Задорожнюк Л.Г.. Крім того п. 8 ст.128 передбачено і порядок проплати за виготовлення експертної оцінки земельної ділянки “Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. Враховуючи вищевикладене, говорити про виникнення будь- яких правовідносин по прийнятих рішеннях Уланівської сільської ради на думку відповідача принаймні некоректно. Що стосується п.3 позовної заяви “Зобов'язати Уланівську сільську раду Хмільницького району Вінницької області виконати рішення 23 сесії 4 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області в частині передачі ОСОБА_1 в приватну власність шляхом викупу земельної ділянки площею 0,0720га по АДРЕСА_2, на якій знаходиться нерухоме майно будівля кафе “Поляна”. То з п.3 позовної заяви відповідач не може погодитись з наступних підстав: для того, щоб піднімати питання продажу земельної ділянки, то заявнику необхідно виконати вимоги ст.128 Земельного Кодексу України, зокрема абзацу а п.2 ст.128 Земельного Кодексу України та надати документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Однак, в зв'язку з закінченням 30.12.2010 р. строку дії договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 необхідно виконати рішення № 87 5 сесії 6 скликання від 18.05.2011р. та укласти договір оренди земельної ділянки (а.с.80-82).
В судовому засіданні 07.12.2011 р. позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові.
Представник відповідача позов не визнав з підстав та за обставин, вказаних в запереченнях на позовну заяву.
При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням 16 сесії 4 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 01 грудня 2004 року ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво магазину в АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,07 га з земель загального користування та зобов"язано замовити проект відведення в (а.с.38).
На виконання вищевказаного рішення позивачем було замовлено в проектній організації ПП “Земельний центр” розробку проекту відведення земельної ділянки для укладення договору оренди для комерційної діяльності (а.с.30-37).
16.09.2005 р. Уланівською сільською радою Хмільницького району Вінницької області прийнято рішення, яким: 1) затверджено проект відведення земельної ділянки СПД ОСОБА_1, розташованої на території Уланівської сільської ради Хмільницького району по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування об'єкту нерухомого майна (кафе) загальною площею 0,0720 га земель комерційного призначення; 2) надано СПД ОСОБА_1 в користування на умовах оренди терміном на п'ять років земельну ділянку комерційного призначення загальною площею 0,0720 га, розташовану в с.Уланів по вул. Миру, 9 Б для будівництва та обслуговування об'єкту нерухомого майна (кафе) з щорічною орендною платою 1 160 грн.; 3) зобов"язано СПД Гамагу заключити у місячний термін договір оренди земельної ділянки згідно чинного законодавства (а.с.20).
30.12.2005 р. на підставі вищевказаного рішення, між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Уланівською сільською радою Хмільницького району укладено договір оренди земельної ділянки. Договором передбачено наступне: орендодавець, діючи на підставі рішення Уланівської сільської ради 20 сесії 4 скликання від "16" вересня 2005 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку комерційного призначення яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (в межах населеного пункту) (п.1); в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0720 га, у тому числі під будівлями - 0,0050 га, під проходами і площадками - 0, 0670 га (п.2); договір укладено на 5 років і діє до 30.12.2010 року; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію(п.7); орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі у розмірі 1 160 грн. (п.8); цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.39). Даний договір оренди зареєстрований у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП “Центр ДЗ”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 лютого 2006 року за № 040687400014. На виконання умов договору, відповідач (орендодавець) передав, а позивач (орендар) прийняв в користування земельну ділянку загальною площею 0,0720 га, у тому числі під будівлями -0,0050 га, під проходами і площадками -0,0670 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (в межах населеного пункту), що стверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, що орендується від 24.02.2006 р. (а.с.21- 25).
Рішенням 23 сесії 4 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 25 січня 2006 року передано в приватну власність шляхом викупу земельну ділянку площею 0,0720 га по АДРЕСА_2 на якій знаходиться нерухоме майно будівля кафе “Поляна” фізичній особі ОСОБА_1; доручено сільському голові ОСОБА_5 укласти від імені сільської ради договір купівлі- продажу земельної ділянки площею 0,0720 га, що розташована по АДРЕСА_2, на затверджених умовах, а також здійснювати інші дії, необхідні для вчинення цієї угоди;надано дозвіл ФОП Гамазі виготовити Державний акт на право власності на земельну ділянку в увстановленому законодавством порядку (а.с.19).
Згідно свідоцтва № 147 від 17 лютого 2006 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Уланівської сільської ради від 07.02.2006р. за №15/3, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будівля кафе загальною площею 35,1 м.кв., розташоване у с.Уланів Хмільницького району Вінницької області по АДРЕСА_2.Право власності зареєстровано КП “ВООБТІ” за реєстровим № 24 21 лютого 2006 року (а.с.14).
26 жовтня 2010 року між ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (виконавець) та Уланівською сільською радою та ОСОБА_1 (замовник) було укладеного договір № 5084 по виконаннню землевпорядних робіт на проведення експертної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення для комерційного використання , що розташована по АДРЕСА_2 на території Уланівської сільської ради Хмільницького району (а.с.53). Відповідно до умов договору ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за дорученням Уланівської сільської ради виготовив звіт "Про експертну грошову оцінку земельної ділянки комерційного призначення, площею 720 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2" та встановив її вартість в сумі 31 445грн., що еквівалентно 3 974 дол. США (а.с.54-58).
Начальником Головного управління Держкомзему у Вінницькій області затверджено висновновок державної експертизи землевпорядної документації від 22.11.2010р. №355 щодо грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться на території Хмільницького району АДРЕСА_2 та пропонується для передачі у власність шляхом продажу ФОП ОСОБА_1 (а.с.59).
26.11.2010 р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до Уланівської сільської ради із заявою про надання дозволу на продаж земельної ділянки площею 0,0720 га, яка розташована в с. АДРЕСА_2, для обслуговування нерухомого майна - магазину з розстрочкою платежу терміном на 5 років.До заяви додано копію висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 22.11.2010р. за №355 (а.с.17).
Рішенням від 17.12.2010 р. 2 сесії 6 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо викупу земельної ділянки в селі АДРЕСА_2" ОСОБА_1 відмовлено в продажу земельної ділянки в селі АДРЕСА_2 в зв"язку з невиконанням вимог п.2 статті 128 ЗК України.Запропоновано ОСОБА_1 виконати умови ст.128 ЗК України та подати документи на повторний розгляд постійної комісії сільської ради з питань зміцнення законності, правопорядку, права комунальної власності, регулювання та реформування земельних відносин (а.с.18).
15.03.2011 р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про продовження дозволу оренди земельної ділянки площею 0,0720 га, яка розташована в с. АДРЕСА_2, для обслуговування нерухомого майна. Дозвіл оренди закінчився 30.12.2010р. (а.с.15).
Своїм рішенням №87 від 18.05.2011 р. "Розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на заключення договору оренди земельної ділянки" Уланівська сільська рада вирішила: внесла зміни до проекту землеустрою, затвердженого рішенням 20 сесії сільської ради 4 скликання від 16.09.2005 року та встановлено межі земельної ділянки в натурі на місцевості орієнтовною площею 0,02 га (п.1); після остаточного визначення площі земельної ділянки ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки та провести його державну реєстрацію (п.2); скасувати рішення 23 сесії сільської ради 4 скликання від 25 січня 2006 року “Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, установ, організацій, заяв фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності з питань землекористування” (п.3) (а.с.16).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов"язані діяти у межах, порядку та компетенції встановленої Конституцією та законами України.
Згідно ст.393ч.1 ЦК України 1. Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
ЗУ "Про місцеве самоврядувавння в Україні" передбачено наступне. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання(ст.25). Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (ст.26п.15). Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст.59).
Згідно ст.128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України (ч.1).Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки (ч.2). Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови(ч.3). Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки(ч.6). Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді(ч.10).
Згідно ст.154 ЗК України Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009, № 7-рп/2009 "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)" встановлено наступне. В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року N 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року N 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини) (п.4). Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата (п.5).
На переконання суду спір повинен вирішуватися в порядку саме господарського судочинства , а не адміністративного, як зазазначає представник відповідача у письмових запереченнях на позов, з огляду на наступне.
Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000 р. № 02-5/35, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 24.10.2011 р. № 10 у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з: приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.До компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором; в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства. У вирішенні питань, пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах, що виникають із земельних відносин, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до якого питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спори з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій належать до компетенції адміністративних судів. Натомість при вирішенні заявлених вимог у даній справі щодо недійсності рішень Уланівської сільської ради, остання виступає рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею, і не є суб'єктом владних повноважень по відношенню до іншого учасника спірних відносин -ФОП ОСОБА_1, оскільки відсутня підпорядкованість, яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій. В даному випадку, предметом позовних вимог, в тому числі при врахуванні підстав з яких заявляється про недійсність оспорюваних рішень, є перевірка правильності формування волі однієї із сторін (Уланівської сільської ради) стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, і такий спір не може бути розглянутий за правилами встановленими КАС України (правовідносини між сторонами є приватноправовими).
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом ФОП ОСОБА_1 у визначеному законом порядку набув право користування на умовах оренди земельною ділянкою комерційного призначення загальною площею 0,0720 га в селі АДРЕСА_2 на період з 30.12.2005р. по 30.12.2010р., що підтверджується рішенням Уланівської сільської ради від 16.09.2005р., договором оренди від 30.12.2005р., актом прийому-передачі ділянки від 24.02.2006р..В подальшому Уланівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області, розглянувши заяву ФОП ОСОБА_1, 25.01.2006р. прийняла рішення про продаж йому цієї земельної ділянки відповідно до ст.128ч.3 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття рішення, та зобов"язала сільського голову від імені ради укласти з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, що підтверджується змістом рішення (а.с.19).17.02.2006р. ФОП ОСОБА_1 набув права власності на об"єкт нерухомості загальною площею 35,1 м.кв. по вул. Миру,9Б, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 17.02.2006р.. Таким чином для придбання у власність орендованої земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 відповідно до рішення сільської ради від 25.01.2006р. та згідно із вимогами ст.128ч.6 ЗК України (рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради, державного органу приватизації про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки) необхідно було звернутися до сільської ради із вимогою про укладення договору купівлі-продажу.Проте 26.11.2010р. ФОП ОСОБА_1 повторно звертається до сільської ради із заявою про надання дозволу на продаж земельної ділянки, як зазначив в судовому засіданні 07.12.2011р. представник позивача такого змісту заяву порекомендував йому подати юрист.До заяви було долучено копію висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 22.11.2010р за №355. За результатами розгляду заяви рішенням сільської ради від 17.12.2010р. ОСОБА_1 відмовлено у продажу земельної ділянки в зв"язку з невиконанням пункту 2 ст.128 ЗК України ( громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу; в) свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності у разі продажу земельної ділянки суб'єкту підприємницької діяльності - редакція чинна як на час звернення із заявою так і на час прийняття рішення). Приймаючи зазначене рішення сільська рада не з"ясувала належним чином суть звернення ОСОБА_1 та прийняла рішення прямо протилежне за своїм змістом чинному на той час рішенню ради від 25.01.2006р., яким дозвіл на продаж земельної ділянки уже був наданий.Таким чином, приймаючи рішення 17.12.2010р. сільська рада фактично діяла в порушення вимог ст.25,ст.26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" та Рішенню Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009р., чим порушила право позивача передбачене ст.128 ч.6 ЗК України на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, що є підставою для визнаня його недійсним відповідно до ст.20ч.2 ГК України, ст.59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".
15.03.2011р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до сільської ради із заявою про продовження договору оренди спірної змельної ділянки, строк дії якого закінчився 30.12.2010р..Своїм рішення від 18.05.2011р., саме за результатами розгляду цієї заяви, сільська рада,вийшовши за межі змісту заяви, окрім іншого, внесла зміни до проекту землеустрою, затвердженого рішенням ради від 16.09.2005р., встановила нові межі земельної ділянки в натурі (п.1), скасувала рішення ради від 25.01.2006р.(п.3), яким надано дозвіл ОСОБА_1 на купівлю земельної ділянки відповідно до ст.128ч.3 ЗК України.Рішення Уланівської сільської ради від 16.09.2005р. та 25.01.2006р. по своїй правовій суті є ненормативними актами і підлягають разовому застосуванню, правовідносини носять приватноправовий характер, а тому не можуть бути скасовані чи змінені іншим рішенням цієї ж ради. Таким чином, приймаючи рішення 18.05.2011р. сільська рада фактично діяла в порушення вимог ст.26, ст.59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" та п.5 Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009р.,а також за межами своїх повноважень, оскільки відповідно до ст.184,ст.185ч.1 ЗК України питання землеустрою в частині встановлення в натурі на місцевості меж земельної ділянки здійснюється державними землевпорядними організаціями.Оскаржуваним рішенням сільська рада порушила право позивача на оренду земельної ділянки та подальший її викуп,як власника нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що є підставою для визнаня його недійсним відповідно до ст.20ч.2 ГК України.
З підстав , вказаних вище, суд не приймає до уваги обгрунтування позиції представника відповідача, викладені в письмових запереченнях на позов.
Що стосується вимоги позивача про зобов"язання відповідача виконати рішення Уланівської сільської ради від 25.01.2006р. в частині передачі ОСОБА_1 в приватну власність шляхом викупу спірної земельної ділянки , то в її задоволенні слід відмовити з огляду на обставини вказані вище та з врахуванням того, що відповідно до ст.128 ч.6 ЗК України саме по собі це рішення є підставою для укладення договору купівлі-продажу з дотриманням відповідної процедури, а з такою заявою позивач до сільської ради не звертався, а тому його право в цій частині не порушене.Позивач не позбавлений права звернутися до сільської ради за укладенням договору купівлі-продажу, земельної ділянки з дотриманням процедури, передбаченої на час звернення ЗК України.
Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено 102 грн. державного мита, тоді як в силу положень пунктів "а", "б" ч.2 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" №7-93 від 21.01.1993 року, позивач, подаючи до господарського суду позовну заяву майнового характеру, зобов'язаний надати доказ сплати державного мита в розмірі 1% від вартості майна, але не менше 102 грн. і не більше 25500 грн., а з позовних вимог немайнового характеру - у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.). Отже, оскільки позивачем подано позовну заяву немайнового характеру, державне мито має бути сплачене в розмірі 85 грн..
З огляду на викладене, на підставі ст. 47 ГПК України ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" зайво сплачене державне мито в сумі 17 гривень підлягає поверненню органом Державного казначейства позивачу із державного бюджету.
Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ч.2 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 ГПК України,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним рішення 2 сесії 6 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району від 17 грудня 2010 року “Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо викупу земельної ділянки в селі АДРЕСА_2”
3. Визнати недійсним рішення 5 сесії 6 скликання Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 18 травня 2011року “Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на заключення договору оренди земельної ділянки”
4. В задоволенні решти частини позову відмовити.
5. Стягнути з Уланівської сільської ради на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн..
6. Повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 з Державного бюджету України через відповідний територіальний орган Держказначейства України 17 гривень державного мита, зайво сплаченого згідно квитанції №101527.109.4 від 11.10.2011 р. (оригінал квитанції - у матеріалах справи № 8/134/2011/5003).
7. Засвідчений гербовою печаткою суду оригінал даного рішення є підставою для повернення позивачу державного мита у встановленому цим рішенням розмірі.
Суддя Грабик В.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 грудня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи