21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
01 грудня 2011 р. Справа 7/169/2011/5003
за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ
до: Торгово-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут",
м. Жмеринка < адреса відповідача >
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: позичальник за кредитним договором № 75-Ф/07 ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_2
про звернення стягнення на предмет іпотеки 162 848,81 дол. США. за кредитним договором №75-Ф/07 від 03.07.2007р.
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Ольхова Т.О.
Представники
позивача: ОСОБА_3 - довіреність № 333 від 08.06.2010 року, закордонний паспорт серії ЕЕ НОМЕР_1 виданий 13.10.2008 року.
відповідач: не з'явився.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1: не з'явився.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2: не з'явився.
31.10.2011 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", м.Київ в особі "Вінницького обласного управління" АБ "Укргазбанк", м.Вінниця до Торгово-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", м.Жмеринка про звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 162 848,81 дол. США. в зв'язку з невиконанням зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 75-Ф/07 від 03.07.2007 року.
Ухвалою від 01.11.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/169/2011/5003 та призначено до розгляду на 17.11.2011 року.
Ухвалою суду від 17.11.2011 року в зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 розгляд справи відкладено до 01.12.2011 року.
Відповідач та треті особи в судове засідання 01.12.2011 року не з'явились та не повідомили про причини своєї неявки, при тому, що про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином - ухвалами суду, які надсилались рекомендованою кореспонденцією.
Стосовно неявки в судове засідання відповідача та третіх осіб суд зауважує, що в позовній заяві та доданих до неї документах зазначено поштову адресу відповідача - вул.Барляєва, буд. 29, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100.
В той же час із матеріалів справи слідує (кредитний договір), що адресою ОСОБА_1 значиться АДРЕСА_1, 21000, місцем проживання ОСОБА_2 значиться АДРЕСА_2, 21000.
За вказаними адресами судом було надіслано копії ухвали від 17.11.2011 року.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 825017 місцезнаходженням Торгово-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" значиться: вул. Барляєва, буд. 29, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100.
Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Щодо неявки третіх осіб в судове засідання суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено безпосередньо на таку фізичну особу-підприємця.
Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вони є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача та третіх осіб належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Слід вказати, що ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні 17.11.2011 року і про час та місце судового засідання, яке мало відбутись 01.12.2011 року, окрім іншого, повідомлявся під розпис.
При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.
Проте, відповідач та треті особи своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача та третіх осіб або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра", що підтверджується статутом (а.с.20, т.1) (надалі - Банк) і ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений кредитний договір № 75-Ф/07 від 03.07.2007 року.
Відповідно п. 1.1 Договору Банк надає Позичальнику кредит на споживчі цілі в розмірі 140 000,00 доларів США терміном з 03.07.2007 року по 02.07.2012 року із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,9% річних.
Також 03.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір поруки № 75 відповідно п. 1.1 якого Поручитель перед Кредитором за виконання Позичальником зобов'язань по кредитному договору № 75-Ф/07 від 03.07.2007 року з урахуванням змін та доповнень якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору укладеного Кредитором з Позичальником, згідно за яким Позичальник зобов'язаний повернути кредит в сумі 140 000,00 дол. США.
03.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (Іпотекодержатель) та Торгово-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут" (Іпотекодавець), що виступає майновим поручителем ОСОБА_1 укладено договір іпотеки відповідно до якого договір забезпечує всі вимоги Іпоткодержателя , як кредитора з умовами кредитного договору № 75-Ф/07 від 03.07.2007 року, укладеного між Іпотекодержателем та ОСОБА_1. За умовами кредитного договору Позичальник зобов'язаний Іпотекодержателю не пізніше 02.07.2012 року повернути кредит у розмірі 140 000,00 дол. США, відповідно до умов погашення кредиту, передбачених, п.3.3.1 кредитного договору та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,9% річних в наступні строки: щомісячно (за термін фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця у строк не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків або на рахунок доходів майбутніх періодів (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти), а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, а по простроченій заборгованості сплатити проценти в розмірі 14,9% річних, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, з врахуванням змін та доповнень до кредитного та цього договору, якщо такі будуть прийняті (п.1.1 Договору іпотеки).
Згідно п. 2.1.1 Договору іпотеки предметом іпотеки є нежитлові будівлі, загальною площею 1070,2 кв.м., що складаються з прохідної - літ. "А" загальною площею 6,2 кв. м; побудованих приміщень літ. "Б" загальною площею 70,8 кв.м; адміністративної будівлі літ. "В" загальною площею 203,2 кв. м; складу літ. "Г" загальною площею 269,0 кв. м; складу літ. "Д" загальною площею 229,4 кв.м; ангару літ. "Е" загальною площею 291,6 кв. м, що розташовані в м. Жмеринці у Вінницькій області по вул. Барляєва, 29, що належать Іпотекодавцю на підставі свідоцтва № 222 про право власності на нежитлові будівлі виданого виконавчим комітетом Жмеринської міської ради 31.05.2007 року.
За домовленістю сторін предмет іпотеки оцінено у 837 600,00 грн. (п.2.2 Договору).
Згідно п.6.1 Договору іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору.
Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін про задоволення вимог іпотекодержателя (п.6.2 Договору іпотеки).
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків завданих прострочкою виконання (а у випадках передбачених законом , кредитним чи цим договорами, - пеню, штраф), витрати пов'язані з пред'явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору (п.6.3 Договору іпотеки).
Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса проводиться, якщо інакше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог ЗУ "Про іпотеку".
27.04.2008 року між Банком та Позичальником укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 75-Ф/07, відповідно до якого внесено зміни до п.п.1.1 кредитного договору № 75-Ф/07 від 03.07.2007 року, викладено його в наступній редакції: Банк надає Позичальнику кредит в сумі 193 000,00 доларів США, а саме:
- з 03.07.2007 року - 140 000,00 (сто сорок тисяч) доларів США;
- з 24.04.2008 року - 53 000,00 (п'ятдесят три тисячі) доларів США. Кредит надається в строк терміном з 03.07.2007 року по 02.07.2012 року або по день визначений в п. 3.3.11 кредитного договору № 75-Ф/07 від 03.07.2007 року із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 15,2 % річних.
Як вбачається із матеріалів справи взяті на себе за кредитним договором зобов'язання позивачем виконані в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунках, меморіальними ордерами, заявками на видачу кредиту тощо.
Однак як стверджує позивач розрахунків проведено не було.
Як стверджує позивач Позичальник не виконував взятих на себе зобов'язань по договору в зв'язку з чим позивач був змушений звернутись 08.07.2010 року з позовом до суду до позичальника та поручителя.
14.02.2010 року рішенням Замостянського районного суду Вінницької області стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АК "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 162 848,81дол. США та 126 362,68 грн..
За твердженням позивача після прийняття рішення зобов'язання по погашення заборгованості позичальником та поручителем не було виконано.
15.04.2011 року на адреси Іпотекодавця та боржника надіслано претензію з вимогою погашення заборгованості.
Враховуючи встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, передбачено можливість забезпечення виконання зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст.572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 583 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1-2, 4-5 статті 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У статті 3 вказаного Закону зазначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.
Згідно ч.ч.1-3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Як вказувалось вище положення договору іпотеки передбачає виникнення у ііпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в разі порушення зобов'язань по кредитному договору.
Судом встановлено, що кредитне зобов'язання за кредитним договором не виконано, а наявність заборгованості за кредитним договором є фактом, який не потребує доказування з огляду на наявність судового рішення в цивільній справі та в силу приписів ст.35 ГПК України, а отже можливість банку-кредитора звернути стягнення на заставлене майно не протирічить ні договору іпотеки, ні приписам цивільного законодавства.
Слід вказати, що відсутність проведення відповідачем, третіми особами розрахунків за кредитним договором після прийняття рішення у цивільній справі підтверджується також розрахунком заборгованості за період з 03.07.2010 року по 31.10.2011 року, виписками по особовому рахунку позичальника тощо.
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтованою.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвал суду відповідач та треті особи не подали до суду жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача, в тому рахунку доказів проведення розрахунків за кредитним договором (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
Виходячи з викладеного, беручи до уваги доведеність факту порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог і як наслідок повністю задовольняє позов.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
01.12.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Торгово-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", вул. Барляєва, буд. 29, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код -25494821) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 23697280) заборгованість за кредитним договором № 75-Ф/07 від 03.07.2007 року, яка складається з 162 848,81 (сто шістдесят дві тисячі вісімсот сорок вісім) дол. США 81 цент та 126 362 грн. 68 коп. - заборгованості за рахунок реалізації майна за Договором іпотеки без оформлення заставної, посвідченого 03.07.2007 року приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 536, а саме: нежитлові будівлі, загальною площею 1070,2 кв.м., яке складається з приміщень: літерою "А" - прохідної - загальною площею 6,2 кв.м.; побутових приміщень літера "Б" загальною площею 70.8 кв.м.; адміністративної будівлі літ "В" загальною площею 203,2 кв.м; складу літ "Г" загальною площею 269,0 кв.м.; склад літерою "Д" загальною площею 229,4.кв.м., ангару літерою "Е" загальною площею 291,6 кв.м., що розташовані у місті Жмеринці у Вінницькій області по вулиці Барляєва, 29, що належать Торгово-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю "Добробут" на підставі свідоцтва № 222 про право власності на нежитлові будівлі, виданого виконавчим комітетом Жмеринської міської ради 31.05.2007 року на підставі рішення № 138 виданого виконавчим комітетом Жмеринської міської ради від 22.05.2007 року та зареєстрованого 01.06.2007 року комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" за реєстровим номером № 69 і записаного в реєстрову книгу № 52, шляхом проведення прилюдних торгів.
3. Стягнути з Торгово-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", вул. Барляєва, буд. 29, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код -25494821) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 23697280) - 14 251 грн. 96 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати відповідачу та третім особам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Банасько О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 грудня 2011 р.
віддрук. 4 прим.:
1 - до справи.
2 - відповідачу - Торгово-виробниче ТОВ "Добробут" - вул. Барляєва, буд. 29, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100.
3 - третя особа ОСОБА_1 - АДРЕСА_1
4 - третя особа ОСОБА_2 - АДРЕСА_2