№2-586/2007p.
4 травня 2007 року Лозівський міськрайоний суд, Харківвської області в складі : головуючого - судді Дегтярчук М.О., при секретарі Заводяній О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Встановив:
19 лютого 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної шкоди, яка була завдана йому відповідачем внаслідок скоїного злочину, посилаючись на те, що він є потерпілим за кримінальною справою за обвинуваченням відповідача, а також ОСОБА_3та ОСОБА_4 за ст. 296 ч. 3 КК України. Згідно вироку Лозівського міськрайоного суду, Харківської області від 25 липня 2005 року ОСОБА_2засуджено за ст. 296 ч. З КК України до покарання не пов'язаного з позбавленням волі. Цей вирок набрав чинності. В судовому засіданні ОСОБА_2 у скоєному розкаявся, завірив його про те, що відшкодує кошти, затрачені на лікування, про що дав в судовому засіданні розписку і зобов'язався відшкодувати матеріальні витрати на лікування в розмірі 500 грн. до 31 грудня 2005 року, але по цей час гроші не повернув. Крім того, позивач вважає, що відповідач також завдав йому моральної шкоди, оскільки своєчасно борг не повернув, на його нагадування відповідав грубо і зухвало, що принизило його та спричинило моральні страждання та переживання. Розмір моральної шкоди позивач визначає в 500 грн. Загальна сума позову складає 1000 грн.
В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог за мотивами позовної заяви. Крім того, позивач пояснив, що тілесні ушкодження він отримав на своєму робочому місті, при виконанні своїх службових обов'язків; тим більше, що якби відповідач своєчасно розрахувався з ним, він би не мав до нього додаткових претензій. Звернувся до суду, бо вже втарив надію отримати кошти затрачені на лікування, за розпискою відповідача.
Представник відповідача ОСОБА_5- його мати, позовні вимоги визнала частково і пояснила, що син у скоєнні злочину не винен, його змусили підписити визнання, розписку він давав також під впливом. Крім того, надала суду довідки про те, що ОСОБА_1до лікувального закладу за медичною допомогою не звертався, в судовому засіданні при розгляді кримінальної справи, не надав доказів про придбання ліків, медичних препаратів. Також представник відповідача пояснила, що сам ОСОБА_1з'явитися до суду не має можливості, оскільки тривалий час перебуває на заробітках в Росії.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальних збитків за розпискою відповідача підлягають повному задоволенню, позовні вимоги в частині стягенння моральної шкоди - частковому задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
Згідно пояснень сторін в судовому засіданні та матеріалами справи встановлено, що 25 липня 2005 року ОСОБА_2 засуджений Лозівським міськрайоним судом, Харківської області за ст. 296 ч. З КК України до 2 років позбавлення волі, а згідно вимог ст. 75 КК України йому було призначено іспитовий термін один рік. Вирок набрав законої сили і був виконаний належним чином.
У згаданому вироку суду зокрема вказано, що ОСОБА_2, здійснюючи хуліганські дії, з особовою зухвалістю, використав свою явну фізичну перевагу над потерпілим, який намагався присікти хуліганські дії, наніс йому не менше трьох ударів по різним частинам тіла та по голові, пошкодив йому надбровну дугу лівого ока, ліву вушну раковину, ліву біля окову область, які згідно висновку судово-медичної експертизи від 4 травня 2005 року № 45 є легкими тілесними ушкодженнями (а.с.11-13).
Спростовуючи заяву представника відповідача позивач в судовому засіданні пояснив, що дійсно він за медичною допомою у лікарняну установу не звертався, оскільки отримав легкі тілесні ушкодженя, але лікувався вдома, для чого в аптеці придбав перев'язочні та дезинфікуючі засоби. Крім того, він заявив, що ОСОБА_2 власноручно,
2
за власною ініціативою в судовому засіданні при слуханні кримінальної справи, дав йому розписку про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих внаслідок вчиненного відносно нього злочину. В свою чергу він в судових дебатах за кримінальною справою просив не застосовувати до відповідача жорстких мір покарання, (а.с. 10).
Згідно вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала майну фізичної або юридичної особи внаслідок злочину (ч.1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини (ч.2). Ст. 1177 ЦК України передбачає відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину.
В даному випадку, позивач ОСОБА_1- фізична особа, яка потерпіла від злочину. На поновлення свого фізичного стану ним було понесено матеріальних та моральних збитків в розмірі 500 грн., про що відповідачем була дана власноручна розписка про відшкодування вказаної суми до 31 грудня 2005 року. Вина особи, яка завдала шкоду, тобто відповідача ОСОБА_2, доведена вироком Лозівського міськрайоного суду, Харківської області від 25 липня 2005 року, який набрав чинності.
На підставі викладеного суд вважає, що позов в частині стягнення 500 грн. з відповідача на користь позивача згідно розписки ОСОБА_2про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих ОСОБА_1скоїним відносно нього злочином, підлягає повному задоволенню.
Стягнення моральної шкоди передбачено вимогами ст. 1167 ч.1 ЦК України, а саме : моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2в розмірі 500 грн. в зв'язку з порушенням строку виплати розрахунку згідно з розпискою від 25 липня 2005 року, суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дійсно відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати завдані ним матеріальні та моральні збитки за скоїний злочин в розмірі 500 грн. до 31 грудня 2005 року, однак свого зобов'язання він не виконав до теперішнього часу, уникав зустрічі з позивачем, який є інвалідом третьої групи (а.с.7), на його нагадування повернути грошові кошти, відповідав зухвало, грубо. Суд вважає, що викладені обставини є підставою для визнання дій або бездіяльності відповідача винними та для задоволення позовних вимог в цій частині позову частково, тим більше, що матеріальна можливість у відповідача погасити своєчасно цю суму була, оскільки, як заявила його представник, він постійно знаходиться на заробітках в Росії.
Однак, при вирішенні цього питання суд також враховує матеріальний стан сім'ї відповідача, який має батька-інваліда 1 групи, який потребує постійного догляду та матір, яка не працює та доглядає батька (а.с.30,31).
Суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо своєчасного повернення грошової суми згідно власноручної розписки, його зухвала, груба поведінка у відповідь на нагадування позивача про поверенння грошей, завдала позивачеві моральної шкоди, яка виразилася в почутті приниження, морального страждання. Тому суд вважає, що сума моральної шкоди вказана позивачем до стягнення з відповідача в розмірі 500 грн., - завищена і визначає до сплати суму, яка дорівнює 250 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача суд стягує 500 грн. матеріальної та моральної шкоди згідно розписки відповідача від 25 липня 2005 року у відшкодування збитків, заподіяних позивачу внаслідок злочину, а також 250 грн. моральної шкоди, а всього 750 грн. В решті позову суд відмовляє.
Оскільки спір в суді виник по вині відповідача, суд покладає на нього розходи за справою, а саме стягує з ОСОБА_2судовий збір на користь держави в розмірі 75 грн., а також 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, згідно вимог ст.ст. 81, 88 ЦПК України.
3
Керуючись ст.ст. 10, 11, 89, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1177 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити частково : стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1 500 грн. згідно розписки від 25 липня 2005 року у відшкодування збитків матеріальної та моральної шкоди за скоєний злочин відносно нього, 250 грн. - моральної шкоди, а всього 750 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 75 грн., а також 30 грн. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 10 травня 2007 року через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.