Справа № 2-108/2007р.
17 квітня 2007 р. Токмацький районний суд
в складі
судді: Апанаскович Н.М.
при секретарі: Костенко В.А..
розглянув в відкритому судовому засіданні в м. Токмак справу за позовом Закритого
акціонерного товариства з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод"
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і збитків,
31.03.06p
Свої позовні вимоги він обґрунтовував слідуючим.
23.11.1998 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу в рострочку НОМЕР_1, згідно якого відповідачка одержала користування автомобіль "Таврія-Нова" ЗA3 11021635 і зобов'язувалася виплатити заборгованість за автомобіль, а також сплатити відсотки за наданий кредит.
Факт одержання автомобіля відповідачкою підтверджується актом приймання-здачі НОМЕР_2 від 24.11.1998 р. Згідно договору купівлі-продажу загальна вартість автомобіля склала 4276.53у.о. Сума задатку склала 25% від загальної суми вартості товару. Сума майбутніх платежів склала 3191.53у.о., строк сплати 36 місяців, з 10.12.1998р.по 10.12.2001р.
За умовами договору позивачка повинна була зробити 36 платежів, але вона зробила 12 платежів, 11 зроблені з порушенням графіка платежів, останній платіж нею зроблено 28.03.2003рщо підтверджується долученою до матеріалів справи карткою платежів. Станом на 12.12.2005р. утворилася заборгованість по чергових платежах за автомобіль в розмірі 8285,59 грн., а також заподіяні збитки у вигляді неодержаного доходу (відсотків за надання кредиту) у розмірі 1768,36 грн.
Ще 14.07.2000 р. відповідачці було направлено лист №3799 з проханням погасити заборгованість, але лист залишився без задоволення і відповіді.
В зв'язку з цим позивач зхвернувся з позовом до суду та просив стягнути на його користь з відповідачки 10053,94 грн.
В судове засідання від представника позивача надійшла телеграма, в якій він просив справу слухати в його відсутність, позов підтримує. Третя особа ЗАТ " Українська страхова компанія АСКА" також надіслала заяву згідно якої просила слухати справу без участі їх представника.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що 23.11.1998 р. вона уклала з позивачем договір купівлі-продажу в розстрочку НОМЕР_1 за яким придбала у власність автомобіль ЗA3 11021635 "Таврія-Нова".
Додатком №1 до вказаного договору встановлено графік внесення платежів за придбаний автомобіль. Згідно цього графіку платежі повинні були здійснюватися помісячно, кінцевий строк останнього платежу та остаточного розрахунку за договором 10.11.2001 р.
У зв'язку з тим, що умовами договору встановлено періодичність платежів і визначено чіткий графік їх внесення, то і строки давності повинні обраховуватися по кожному платежу окремо.
Згідного наданого позивачем розрахунку заборгованості, без урахування авансового платежу в розмірі 1085,00 доларів США нею сплачено 1732,05 доларів США, що відповідає черговому платежу станом на 10.05.2000 р. в розмірі 1733,04 доларів США. За таких обставин по всім платежам, починаючи з 10.06.2000 р. Сплив строк позовної давності. Про
те, що позивач знав про порушення своїх прав за договором свідчить його посилання в позові на те, що їй було направлено лист №3799 від 14.07.2000 р. з вимогою погашення заборгованості. Навіть пройшов строк позовної давності з дати останнього платежу який вона внесла 28.03.03р., а з позовом до суду позивач звернувся 31.03.06р. Підстав для зупинення чи переривання перебігу строку позовної давності не має. А тому просить в задоволені позову відмовити.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлені слідуючі правовідносини:
23.11.1998 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу в рострочку НОМЕР_1, згідно якого відповідачка одержала користування автомобіль "Таврія-Нова" ЗАЗ 11021635 і зобов'язувалася виплатити заборгованість за автомобіль, а також сплатити відсотки за наданий кредит.
Факт одержання автомобіля відповідачкою підтверджується актом приймання-здачі НОМЕР_2 від 24.11.1998 р. Згідно договору купівлі-продажу загальна вартість автомобіля склала 4276.53у.о. Сума задатку склала 25% від загальної суми вартості товару. Сума майбутніх платежів склала 3191.53у.о., строк сплати 36 місяців, з 10.12.1998р.по 10.12.2001р.
За умовами договору позивачка повинна була зробити 36 платежів, але вона зробила 12 платежів, 11 зроблені з порушенням графіка платежів, останній платіж нею зроблено 28.03.2003рщо підтверджується долученою до матеріалів справи карткою платежів. Станом на 12.12.2005р. утворилася заборгованість по чергових платежах за автомобіль в розмірі 8285,59 грн., а також заподіяні збитки у вигляді не одержаного доходу (відсотків за надання кредиту) у розмірі 1768,36 грн.
Ще 14.07.2000 р. відповідачці було направлено лист№3799 з проханням погасити заборгованість, але лист залишився без задоволення і відповіді.
Додатком №1 до вказаного договору встановлено графік внесення платежів за придбаний автомобіль. Згідно цього графіку платежі повинні були здійснюватися помісячно, кінцевий строк останнього платежу та остаточного розрахунку за договором 10.11.2001 р.
У зв'язку з тим, що умовами договору встановлено періодичність платежів і визначено чіткий графік їх внесення, то і строки давності повинні обраховуватися по кожному платежу окремо.
Згідного наданого позивачем розрахунку заборгованості, без урахування авансового платежу в розмірі 1085,00 доларів США відповідачкою сплачено 1732,05 доларів США, що відповідає черговому платежу станом на 10.05.2000 р. в розмірі 1733,04 доларів США.Згідно наданої картки платежів останній платіж відповідачка внесла 28.03.2003року.3а таких обставин по всім платежам, починаючи з 10.06.2000 р. Сплив строк позовної давності. Про те, що позивач знав про порушення своїх прав за договором свідчить його посилання в позові на те, що відповідачці було направлено лист№3799 від 14.07.2000 р. про погашення кредиту.
Відповідно до вимог ст.257 ЦК України -загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права. Відповідно до вимог ст. 267 ч.4 ЦК України- сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. З позовною заявою до суду позивач звернувся 31.03.06р. Про що свідчить вхідний номер, Надана представником позивача квитанція на підтвердження направлення позовної заяви до Токмацького райсуду рекомендованим листом від 22.03.06р. із 18 відділення поштового зв'язку м. Запоріжжя не відповідає дійсності. Проведеною перевіркою по запиту суду встановлено,що за даною квитанцією за № 27928 із Запоріжжя значиться в надходженні 24.03.06р. до 48 відділення поштового зв'язку м. Донецька на адресу Господарського суду Донецької області і виданий уповноваженому на одержання пошти.
Таким чином позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом до суду ,який відповідачка просить застосувати і пропуск якого є підставою для відмови в позові.
Керуючись ст. ст. 212, 213 ЦПК України, ст .ст.256, 260,262, 267ЦК України, , суд
В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і збитків - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої Інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. Рішення суду вступає в законну силу 28.04.2007 р.