1 липня 2008 року м.Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого у справі судді Любашевського В.П.
суддів Довгополова О.М.
Нос С.П.
При секретарі судового засідання Каблак Т.П.
За участю осіб які беруть участь у справі:
позивача - Кармелюк Т.Б. - представник, довіреність від 19.05.2008 року;
відповідачів - Босак О. Є. від 12.05.2008 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
апеляційною скаргоюДержавної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова
на постановугосподарського суду Львівської області від 17.10.2007 року у справі № 5/2958-19/380А
за позовомДержавної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термопак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Авангард»
провизнання недійсним господарського зобов'язання на загальну суму 1 390 301,35 грн., -
Постановою господарського суду Львівської області від 17.10.2007р. по справі №5/2958-19/380А, відмовлено в задоволенні позовної заяви ДПІ у Франківському районі м. Львова до ТзОВ «Термопак» та ТзОВ «БП Авангард» про визнання недійсним господарського зобов'язання в порядку ст. 207, 208 ГК України на суму 1390301,35 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, позов задоволити.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що господарське зобов'язання між Відповідачами вчинено з метою приховування, ухилення від сплати податків, отже є таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є недійсним у зв'язку із його нікчемністю у відповідності до ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України. Скаржник просить встановити недійсність господарського зобов'язання між ТзОВ «Термопак» та ТзОВ «БП Авангард» у зв'язку із його нікчемністю; застосувати наслідки, які передбачені ст. 208 ГК України як при наявності наміру (умислу) в однієї сторони (ТзОВ «Авангард») до господарських зобов'язань, які виникли між ТзОВ «Термопак» та ТзОВ «БП Авангард», а саме зобов'язати ТзОВ «Авангард» повернути ТзОВ «Термопак» грошову суму в розмірі 1390301,35 грн. та стягнути з ТзОВ «Термопак» в дохід держави 1390301,35 грн.; вирішити в порядку ст. 216 ЦК України питання відшкодування ТзОВ «БП Авангард» збитків ТзОВ «Термопак» у зв'язку із вчиненням нікчемного правочину.
Головуючий у 1-й інстанції суддя Левицька Н.Г. 22-а-2503-08.doc справа № 22а-2503/08
Господарський суд Львівської області, справа № 5/2958-19/380А; реєстр 01.07.2008 р. р.с.з. №69
Доповідач у 2-й інст.суддя Любашевський В.П.
В свою чергу, Відповідач-1 подав письмові заперечення на апеляційну скаргу де просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 17.10.2007 року у справі № 5/2958-19/380А - без змін.
За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін, з наступних підстав:
Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова була проведена перевірка ТзОВ «Термопак», в результаті якої складено акт перевірки №578/23-0/31442116. В результаті перевірки було встановлено наявність господарських правовідносин ТзОВ «Термопак» із ТзОВ «БП Авангард» за угодою від 01.07.2005р.
На підставі укладеної угоди від 01.07.2005р. про поставку продукції, Товариство з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство «Авангард» відвантажило ТзОВ «Термопак» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 390 301,35 грн. Вказане підтверджується накладними, що знаходяться в матеріалах справи.
ТзОВ «Термопак» було здійснено в повному обсязі оплату вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок ТзОВ «БП Авангард» грошових коштів в розмірі 1 390 301,35 грн.
ТзОВ «БП Авангард» було виписано ТзОВ «Термопак» податкові накладні № 20 від 01.07.2005 р., №30 від 01.08.2005 р., № 35 від 03.08.2005 р. на загальну суму 1 390 301,35 грн. в тому числі ПДВ на суму 231 716,89 грн.
Відповідач - 1 провів розрахунок з Відповідачем - 2 за вищевказаним господарським зобов'язанням в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2006р. № 2-2632/2006 визнано недійсними статут ТзОВ «БП Авангард» з моменту його реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту внесення його в реєстр.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, необхідними умовами для визнання угод недійсними є її укладення з метою, завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угод, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання таки наслідків. Таким чином для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність таких умов:
1 - вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування;
2 - такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору;
3 - мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.
Відсутність хоча б однієї з них, не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.
Одночасно, законодавець не пов'язує визнання господарських угод недійсними з несплатою сторонами угод податків або інших обов'язкових платежів.
Як убачається із матеріалів справи, судом першої інстанції не встановлено зазначених умов, а апелянтом не доведено, що на момент здійснення правочину (укладення угоди) та його виконання відповідачі мали намір укласти правочин в супереч інтересам держави або суспільства.
Частиною 4 ст. 91 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, та фізичних осіб - підприємців», юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Таким чином, на момент укладення договору купівлі продаж ТзОВ «БП Авангард» був зареєстрованим належним чином як юридична особа - платник податку на додану вартість, та наділений всіма повноваженнями щодо здійснення господарської діяльності в тому числі укладення господарських договорів, а тому доводи апеляційної скарги позивача, про необхідність вважати факт визнання недійсним установчих документів та скасування державної реєстрації підставою для визнання угоди недійсною є необгрунтованими татаким, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст..200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова на постанову господарського суду Львівської області від 17.10.2007 року у справі № 5/2958-19/380А залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П. Любашевський
О.М. Довгополов
С.П. Нос