1 липня 2008 року м.Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого у справі судді Любашевського В.П.
суддів Довгополова О.М.
Нос С.П.
секретаря судового засідання Каблак Т.П.
осіб, які взяли участь у справі:
від позивача- не прибув;
від відповідача- Новосад Юліан Михайлович - представник, довіреність № 3547/10-009 від 13.04.2007 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
апеляційною скаргоюАкціонерного товариства закритого типу «Волиньнафта»
на постанову господарського суду Волинської області від 29.05.2007 року у справі № 2/38-2А
за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Волиньнафта»
доНововолинської об'єднаної державної податкової інспекції
провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004721500/0/874 від 26.07.2006 року, -
Постановою господарського суду Волинської області від 29.05.2007 року у справі № 2/38-2А в позові про визнаня нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004721500/0/874 від 26.07.2006 року Нововолинської ОДПІ відмовлено. Постанова суду першої інстанції з посиланням на Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» мотивована тим, що позивачем не забезпечено своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання протягом граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 4214,61 грн. За затримку на 67 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, суд зобовязав сплатити його штраф у розмірі 20 % від сплаченої суми - 842,92 грн.
Не погодившись із постановою господарського суду Волинської області від 29.05.2007 року, позивач у апеляційній скарзі просить скасувати її та постановити нову постанову про задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що в судовому засіданні відповідач не зміг пояснити чому акт про неявку службових осіб субєкта господарювання на запрошення податкової служби та сам акт № 385 від 20 липня 2006 року виготовлені в один і той же день, що на думку апелянта свідчить про фальшування факту здійснення перевірки. Таким чином, апелянт зазначає, що підстав для застосування штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання на 67 календарних днів відсутні. Крім цього, акт невиїзної перевірки
Головуючий у 1-й інстанції суддя Черняк Л.О. 22-а-208-08.doc справа № 22а-208/08
Господарський суд Волинської області, справа № 2/38-2А; реєстр 01.07.2008 р. р.с.з. № 39
Доповідач у 2-й інст.суддя Любашевський В.П.
не містить усіх передбачених Порядком реквізитів. Необгрунтованими на думку скаржника є і висновки суду першої інстанції, що у позивача існував податковий борг із платежу «податок за землю» в сумі 4214,61 грн.
У поданому запереченні Нововолинська обєднана державна податкова інспекція Волинської області просить апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу «Волиньнафта» залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 29.05.2007 року по справі № 2/38-2А - без змін.
За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін, з наступних підстав:
Згідно п. 4.4. Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» від 10.08.2005 року № 327, уразі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.
При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку.
Із наявної у матеріалах справи копії акта перевірки № 385 «Про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання по АТЗТ «Волиньнафта» вбачається, що позивач відповідної відмітки про непогодження з актом перевірки не вчинив, заперечень не подав.
Відповідно до п. 5.1.ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити сумуподаткового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В силу п.п. 17.1.7.п. 17.1. ст. 17 Закону, уразі коли платник податків не сплачує узгодженусуму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргупри затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Судом встановлено, що згідно платіжних доручень позивачем для погашення податкового зобовязання перераховано 05.09.2005 року 2141,60 грн., 03.10.2005 року - 813,95 грн., 02.11.2005 року - 616 грн., 07.12.2005 року - 424,70 грн. та 03.03.2006 року - 218,36 грн.
Сума податкового зобовязання та відповідних штрафних санкцій підтверджується також і Розрахунком штрафних санкцій доданим до вказаного вище акта перевірки.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем правомірно виявлено за наслідками перевірки затримку із сплати узгодженої суми зобовязання від 31 до 90 календарних днів та нараховано, згідно вказаної норми, штрафні санкції у розмірі 842, 92 грн.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст..200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 199, 202, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства Акціонерного товариства закритого типу «Волиньнафта» на постанову господарського суду Волинської області від 29.05.2007 року у справі № 2/38-2А залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П. Любашевський
О.М. Довгополов
С.П. Нос