01 липня 2008 року м.Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого у справі судді Любашевського В.П.
суддів Нос С.П.
Довгополов О.М.
секретаря судового засідання Каблак Т.П.
осіб, які взяли участь у справі:
від позивача- не прибув;
від відповідачів- Дячук В.М. - представник, довіреність від 01.04.2008 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
апеляційною скаргою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
на постановугосподарського суду Волинської області від 05.09.2007 року у справі № 2/74-2А
за позовомДержавного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0007012399/0 від 09.08.2007 р., -
ВСТАНОВИЛА:o:p>/o:p>
b style='mso-bidi-font-weight:normal'>o:p> /o:p>
Позивач - Державне підприємство Луцький спиртогорілчаний комбінат звернувся в господарський суд Волинської області з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 09.08.2007р. №0007012399/0 в частині донарахування Державному підприємству Луцький спиртогорілчаний комбінат податку на прибуток в розмірі 1 000,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 200,00 грн.o:p>/o:p>
Постановою господарського суду Волинської області від 05.09.2007 року у справі № 2/74-2А (суддя Черняк Л.О.), адміністративний позов Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат задоволено повністю. Постанова суду з посиланням на Закон України «Про інвестиційну діяльність», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» мотивована тим, що між ДП «Луцький спиртогорілчаний комбінат» (співінвестор) та військовою частиною А-1206 (замовник) 28.07.2000р. було укладено угоду № 2211/2000 про часткове покладення - виконання зобов'язань на третю особу (співінвестора) по договору №9/1-7-34/207 від 07.02.1997р. «Про інвестування засобів на будівництво житла для військовослужбовців збройних сил України та членів їх сімей».
Відповідно до п.2.1 договору «співінвестор» бере на себе зобов'язання передати «замовнику» за рахунок власних коштів, інвестицій в обсязі 450000грн. для закінчення
Головуючий у 1-й інст.суддя Черняк Л.О.
Господарський суд Волинської області, справа № 2/74-2А Справа № 22а-1542/08 Доповідач у 2-й інст.суддя Любашевський В.П. ряд. ст. зв. № 35
будівництва житлових будинків, будівництво яких розпочато до 01.07.1997р. Термін передачі активів встановлюється з моменту підписання цієї угоди та до 01.01.2002 р.
Комбінатом протягом серпня - жовтня 2000 року було здійснено Інвестування коштів в зазначене будівництво в розмірі 4 396 469,38грн., про що свідчать довідки № 9/ФС 509, 510, встановленої форми, про надання інвестицій на будівництво житлового будинку на 72 квартири у м.Рівне, вул.Соборна, 444.
Довідки про надання інвестицій №9/ФС 509, 510 є основною для отримання інвестором встановлених законодавством пільг на оподаткування, а саме податку на прибуток підприємства і є підтвердженням зі сторони замовника, належного та в повному обсязі виконання Інвестором своїх зобов'язань за договором.
Факт внесення інвестицій у будівництво житла для військовослужбовців та їх розмір підтверджується актом перевірки від 03.12.2001 р., актом перевірки ДПІ від 03.08.2007 р. та листами податкової інспекції від 19.08.2003 р. № 9981/20/15-115, від 12.09.2003 р. №18863/10/15-115.
За результатами звітного податкового періоду зі сплати податку на прибуток (І кв.2007р.) позивач зменшив зобов'язання зі сплати податку на частину внесених інвестицій в розмірі 1000 грн., що стверджується копією податкової декларації з податку на прибуток за І кв. 2007 р. з додатками та поясненням до декларації.
Надані комбінатом кошти у формі інвестицій, на думку суду першої інстанції, згідно чинного законодавства не підлягають, поверненню, а тому він , як інвестор, поніс реальні збитки від нереалізованих цінностей і в подальшому втрачає можливість поповнення обігових коштів та одержання вигоди.
Таким чином з наведеного господарського суду Волинської областіприйшов до висновку, що права комбінату, як інвестора порушені, отже позовні вимоги щодо визнання нечинним повідомлення-рішення від 09.08.2007р. №0007012399/0 в частині донарахування 1000грн. податку на прибуток та 200 гри. Штрафної санкції є підставними і підлягають до задоволення.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач в апеляційній скарзі просить суд рішення господарського суду Волинської області від 05.09.2007 року, яким повністю задоволено позов Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 09.08.2007р. №0007012399/0 в частині донарахування Державному підприємству Луцький спиртогорілчаний комбінат податку на прибуток в розмірі 1 000,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 200,00 грн. скасувати, як необґрунтоване, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат.
Відповідач обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що судом не встановлено, що відповідно до п. 10 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункт 22.3 і 22.4 виключено. Тому суд першої інстанції застосував норму Закону, яка втратила чинність. Також, апелянт посилається, що фінансування житлового будівництва відбулося лише в 2000 році, та враховуючи норму п.п. 15.3.1. п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами», право на зменшення податку на прибуток на суму інвестицій існувало у позивача протягом 1095 днів, тобто до 2003 року, а не до 2007 року. Судом, на думку апелянта порушено також норму Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює правило щодо чинності закону в часі.
За вказаних обставин, апеліційна скарга Луцької об'єднаної державної податкової інспекції підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню з наступних підстав:
Судом апеляційної інстанції встановлено, що податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДШ від від 09.08.2007р. №0007012399/0 прийнятого керівником інспекції на підставі акту перевірки №172/02390/2399/2301/5515312 від 03.08.2007р. комбінату визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 150703,80 грн., в т.ч. 121764 грн. за основним платежем та 28939,80 грн. нараховано штрафної санкції,
Позивач просить визнати нечинним дане повідомлення - рішення в частині донарахування йому податок на прибуток в розмірі 1000 грн. та штрафної санкції в розмірі 200 грн.
Актом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 03.08.2007 р. «Про результати планової виїзної документальної перевірки ДП Луцький спиртогорілчаний комбінат з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2007 р.», встановлено, що відповідно до угоди № 2211/2000 від 28. 07. 2000 р. укладеної між ДП «Луцький спиртогорілчаний комбінат» (Співінвестор) та Військовою частиною А-1206 (Замовник), (попередній договір №9/1-7-Зи/207 від 07.02.1997р. «Про інвестування засобів на будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей» укладений Військовою частиною (Замовник) з ВП «Рівненська АЕС «НАЕК» Енергоатом» (Інвестор)), «Співінвестор» враховуючи неплатоспроможність «Інвестора» взяв на себе зобов'язання завершити інвестування будівництва про часткове покладення виконання зобов'язань за договором №9/1-7-Зи/207 від 07.02.1997р. «Інвестора» на «Співінвестора». За умовами договору сума інвестицій склала 4500,0 тис.грн.
Фактично згідно довідки №9/ФС-509 виданої Міністерством оборони України «Про надання інвестицій на будівництво 72-ох квартирного житлового будинку за адресою: м.Рівне, вул.Соборна, 444» надано інвестицій на суму 4 396 469. 38 грн.
Довідкою № 9/ФС-510 за жовтень місяць 2000р. виданою Міністерством оборони України «Про цільове використання коштів, отриманих на будівництво житлового будинку у м.Рівне, вул.Соборна, 444» підтверджено цільове використання коштів в розмірі 4 396 469,38 грн. у тому числі:серпень 2000 р. - 800000,0 грн., вересень 2000 р. - 1596469,38 грн., жовтень 2000 р. - 2000000 грн.
Норма ч. 2 п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в час своєї чинності передбачала правило згідно яким, кошти, спрямовані платником податку на будівництво та придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей, які мають право на отримання житла відповідно до законодавства України, за укладеними до 1 липня 1997 року угодами про інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, по яких на 1 липня 1997 року проведені фактичні витрати, враховуються у зменшення податкового зобовязання такого платника податку у сумі, що не перевищує розмір податкового зобовязання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування протягом терміну завершення будівництва обєктів житла, розпочатих до 1 липня 1997 року, але не пізніше терміну, встановленого абзацом першим цього пункту.
Процедура зменшення податкового зобов'язання інвесторів і порядок використання коштів, векселів та матеріальних активів, що спрямовуються на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, і здійснення бюджетного контролю за їх цільовим використанням визначалася Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 року № 568 «Про методологію визначення цін і процедури зменшення податкових зобов'язань платників податку на прибуток підприємств на суму вартості матеріальних активів, що інвестуються ними у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, і порядок використання коштів, що спрямовуються на будівництво такого житла, та здійснення бюджетного контролю за їх цільовим використанням». В силу п.12 вказаної Постанови, податкові зобов'язання інвесторів щодо податку на прибуток підприємств могли зменшуватися на суму інвестицій, внесених (переданих) у вигляді коштів, векселів та активів за інвестиційними угодами, які відповідають вимогам пункту 22.3 Закону, на період до завершення, але не пізніше ніж до 1 січня 2002 р., будівництва об'єктів житла, розпочатого до 1 липня 1997 року.
Інвестиції, внесені платниками податків, враховувалися у зменшення податкових зобов'язань таких платників податків у сумі, що не перевищує розміру податкових зобов'язань, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування.
У разі коли податкове зобов'язання у відповідному звітному періоді менше від суми використаних інвестицій, ця різниця враховується під час визначення податкового зобов'язання у наступному звітному періоді протягом терміну завершення будівництва об'єктів житла, розпочатого до 1 липня 1997 р., але не пізніше ніж 1 січня 2002 року.
Таким чином, із наведених норм вказаної Постанови вбачається, що законодавець встановивши право на зменшення суми податкового зобовязання інвестору, встановив ряд часових меж, яких необхідно дотримуватися для реалізації вказаного права. До таких вимог належить дата початку будівництва - до 1 липня 1997 року, та дата, до настання якої інвестор може реалізувати своє право на зменшення суми податкового зобовязання, зокрема визначенощо податкові зобов'язання інвесторів щодо податку на прибуток підприємств зменшуються на суму інвестицій, на період до завершення, але не пізніше ніж до 1 січня 2002 р. Отже, суд першої інстанції вирішуючи справу невірно застосував норми матеріального права, що проявилося у неправильному визначенні моменту із настанням якого припиняється право позивача на зменшення суми податкового зобовязання із податку на прибуток на суму інвестицій.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції враховує, що гарантією стабільності правових відносин, в тому числі і тих які виникли у даній справі є встановлене статтею 58 Конституцією України правило, в силу якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч. 1-2 ст. 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.На момент вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції норма ч. 2 п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не була чинною, так як її виключено на підставі Закону № 1957-IV(1957-15) від 01.07.2004 року. Постанова ж Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 року № 568 втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 788 від 20.08.2005 року. Тому, застосувавши норми вказаних нормативно - правових актів до спірних правовідносин, суд порушив також чинну на момент вирішення справи норму, яка визначає дію нормативно - правових актів в часі.
Ваховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені господарським судом Волинської області порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, що в силу п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови від 05.09.2007 року у справі № 2/74-2А, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Волинської області від 05.09.2007 року у справі № 2/74-2А задовольнити, а постанову суду - скасувати;
2. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0007012399/0 від 09.08.2007 р. відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П.Любашевський
О.М. Довгополов
С.П. Нос
o:p> /o:p>