Постанова від 14.03.2011 по справі 3-59/11

Справа № 3-59/2011

ПОСТАНОВА

ИМЕНЕМУКРАЇНИ

09.03. 2011 р. смт. Розівка

Суддя Розівського районного суду Запорізької області Аксьоненко В.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Державного інспектора праці (ТДІП) Розівського району Запорізької області Черниш О.П. у відношенні: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, яка є приватним підприємцем, проживає АДРЕСА_1, в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КУАП, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2011 року при проведенні перевірки дотримання законодавства України про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування приватного підприємця ОСОБА_2 було встановлено, що вона вчинила адміністративне правопорушення, яке передбачено ст. 41 ч. 1 КУпАП, а саме використовуючи працю найманих працівників порушила законодавство про працю, що зафіксовано актом перевірки №08-23040/0197, а саме: о плата продавця промислових товарів ОСОБА_3 встановлена без урахування вимог ст. 96 КЗпП України, не виконувались умови ст.97 КЗпП України, а саме: форми та система оплати праці,норми праці, розцінки, тарифні сітки ставки, схема посадових окладів. Таким чином стосовно продавців промислових товарів не дотримано вимоги ст. 11 Закону України «Про оплату праці»

У трудових договорах, не встановлені строки виплати заробітної плати найманим працівникам, чим порушено право працівників на повідомлення про умови оплати праці, передбачені ч. 1 ст. 29 Закону України «Про оплату праці»

Індексація заробітної плати не нараховувалась з квітня 2010 року по вересень 2010 року включно (ОСОБА_3) тим самим порушено норму ст. 33 Закону України «Про оплату праці»

Не впроваджено достовірний облік витрат на оплату праці згідно додатку до трудового договору (ОСОБА_3) від 01.01.2011 року чим порушені вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці»

Виплата заробітної плати проводиться два рази на місяць, але виплата за грудень 2010 року, та січень 2011 року проведена з порушенням вимог ст. 115 КЗпП України.

За цим фактом відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_2. свою вину у вчиненому правопорушенні визнала повністю, розкаялась. Скоєне підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, матеріалами перевірки.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ознаками правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.41 КУАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення та обставини його вчинення ОСОБА_2, враховується особа правопорушниці та ступінь її вини, те що вона працює, раніше не піддавався адміністративним стягненням за вчинення аналогічних правопорушень, на момент розгляду справи наслідки правопорушення ліквідувала.

Крім того, щире розкаяння винної суд відповідно до п.1 ст. 34 КУАП визнає обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення. Обставин, які обтяжують адміністративну відповідальність, суд не вбачає.

За таких обставин у сукупності суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у вигляді мінімального штрафу визначеного санкцією ч. 1 ст. 41 КУАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 41, ст. ст. 221, 283, 284 КУАП,

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку, визначеному ст. 288 КУАП.

Суддя В.І. Аксьоненко