Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Справа № 2-а-130/11
Іменем України
06.12.2011 р.м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Камінський Валерій Петрович розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду у м. Жмеринка про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
15.12.2010 року ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду, посилаючись на те, що вона згідно ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, має правовий статус дитини війни і відповідно до ст.6 цього Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, всупереч положенням даного Закону, призначена їй державна соціальна допомога виплачується відповідачем у заниженому розмірі. Просила відновити пропущений строк звернення до адміністративного суду; визнати дії відповідача неправомірними; стягнути з відповідача на її користь, недоплачену мені щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по день прийняття рішення судом; зобов'язати відповідача нарахувати їй щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з січня 2006 року до припинення такого права.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 17.12.2010 року, позов в частині зобов'язання провести перерахунок та стягнути невиплачену державну соціальну допомогу як дитині війни з 01.01.2006 р. по 14.06.2011 р. залишено без розгляду.
На ухвалу суду від 17.12.2010 року позивачка 05.01.2011 року подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 року ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.12.2010 року - залишено без змін.
05.12.2011 року адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії повернулась з Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Представник відповідача подала заперечення проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що на законодавчому рівні не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів та в якому порядку. Також зауважила, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, та не може застосовуватись для розрахунку підвищення до пенсії.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем та представником відповідача обставини, вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ст.152 ч.2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зокрема, про викладення в новій редакції тексту ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Отже, з моменту постановлення зазначеного рішення Конституційного Суду України чинною є редакція ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України “Про прожитковий мінімум”прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Відповідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема, про визнання неправомірними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загально-обов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Керуючись ст.3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, на підставі ст. 64, 152 ч.2 Конституції України, ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.2 Закону України “Про прожитковий мінімум”, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, ст. 4, 5, 8, 9, 14, 18, 69, 71, 72, 94, 162, 183-2, 256 ч.1 КАС України, суддя -
Позов задовольнити.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка Вінницької області в перерахунку і виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка Вінницької області здійснити з 15 червня 2010 року перерахунок з урахуванням проведених виплат та щомісячно виплачувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням надбавки дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням змін до чинного законодавства і по день припинення такого права.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків її оскарження.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії, Вінницькому апеляційному адміністративному суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя В. П. Камінський