61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
17 червня 2008 рокум. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Шевцової Н.В.
Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Верман А.М.
представника позивача: Михальова В.А.
представника позивача: Писаренко Н.О.
представника відповідача: Пасачиліної О.М.
представника відповідача: Рибець В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову господарського суду Сумської області від 21.03.2008 року по справі № АС 11/46-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітчизна"
до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
Позивач, ТОВ «Вітчизна», звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001512311/0 від 28.12.2007 р., яким підприємству встановлено суму завищеного бюджетного відшкодування у розмірі 67234 грн. 00 коп., у тому числі штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8452 грн. 66 коп. податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 28175 грн. 54 коп.
В судовому засіданні першої інстанції позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач не визнав позов, посилаючись на законність та правомірність спірного повідомлення-рішення та безпідставність заявлених позивачем сум до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки відповідно до п. 12 Порядку нарахування, виплаті використання коштів, спрямованих для виплатисільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805 зі змінами та доповненнями, передбачено, що у разі одержання за договором товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських
Справа№22-а-3971/2008 Головуючий 1 інстанції: Зражевський Ю.О.
Категорія: 36 Доповідач: Бенедик А.П.
операцій, суми податку на додану вартість придбаних ТМЦ, робіт, послуг, які використані в господарській діяльності по виробництву реалізації молока та м'яса живою вагою
переробним підприємством, повинно відображатися позивачем за спеціальною декларацією. Порядком встановлено, що залишок податкових зобов'язань, відповідно до податкової декларації з ПДВ з поставленої вищезазначеної продукції, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок, а залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.
Отже, в порушення п.п. 11.21. п.п. 11.29 ст. 11 Закону України від 03.04.97 р. № "№ 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями та абзацу 4 п. 1.2 Порядку до податкових зобов'язань, в загальну декларацію з ПДВ за серпень 2007 р. безпідставно включено операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, на загальну суму 704396 грн. 00 коп., а саме: у періоді, що перевіряється, підприємство застосувало «0» ставку по податку на додану вартість, згідно п.п. 6.2.6 ст. 6 вищевказаного Закону, відповідно до якого податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання. Вищевказані операції повинні бути включені до податкових зобов'язань скороченої декларації сільськогосподарського товаровиробника, передбаченої спеціальним режимом оподаткування 0132 (по операціям поставки молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками), а позивачем суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту в декларації по розрахунках з бюджетом за вересень 2007 року - 67234 грн. 00 коп., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування.
Крім того, Порядок не містить норми, яка дозволяє відносити суми ПДВ по придбаних товарах, пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі, що поставляються сільгосппідприємствами переробним підприємствам, до складу податкового кредиту, який відображається в декларації з розрахунків з бюджетом і відповідно отримувати відшкодування з бюджету за цією декларацією.
У зв'язку з цим, сума бюджетного відшкодування за вересень 2007 р. 67234,00 грн. не підтверджується, а зменшується на 39058 грн. 46 коп. за рахунок недотримання вимог п.п. 11.21, п.п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", п.12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 р. № 805 із змінами та доповненнями.
Постановою господарського суду Сумської області від 21.03.2008 року
адміністративний позов ТОВ «Вітчизна» задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення - рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області № 0001512311/0 від 28.12.2007 р.
Відповідач, Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція Сумської області, не погодившись з судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 21.03.2008 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Вітчизна» у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач, ТОВ «Вітчизна», надав запереченняна апеляційну скаргу, в яких, посилаючись не необґрунтованість апеляційної скарги відповідача, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ТОВ "Вітчизна", є виробником сільськогосподарської продукції та здійснює поставки м'яса живою вагою переробним підприємствам.
Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією здійснена виїзна позапланова документальна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 529/23-3/30490299 від 18.12.2007р., "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Вітчизна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2007 р."
Згідно акту перевірки, в ході перевірки Конотопською МДПІ виявлено порушення позивачем вимог п.п. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.7 ст.7, пп. 11.21, п.п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями, абзацу 4 п. 1.2 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», п. 2 та абзац 6 п.12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 596 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 р. № 271 від12.05.1999 р. № 805 зі змінами та доповненнями.
На підставі акту № 529/23-3/30490299 від 18.12.2007р Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією винесено повідомлення-рішення № 0001512311/0 від 28.12.2007 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітчизна» визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 67234 грн. 00 коп. та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 28175 грн. 54 коп., а також штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8452 грн. 66 коп.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що платником податків, позивачем по справі порушені вимоги та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805 із змінами та доповненнями. Позивач, як виробник сільськогосподарської продукції, що здійснює поставки м'яса живою вагою переробним підприємствам, вправі заявляти відшкодування податку на додану вартість та подавати загальну декларацію по податку на додану вартість.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість"встановлено, що до 1 січня 2008р. операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськимитоваровиробниками всіхформвласностіігосподарювання оподатковуються за нульовою ставкою.
Пункт 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість"встановлює, що до 1 січня 2008 року зупинено дію пункту 7.7. ст. 7, п.п. 10.1, 10.2ст. 10 цього Закону в
частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодооперацій з поставки товарів
( робіт, послуг) власного виробництва, включаючипродукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовахіз власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставкипереробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, щоздійснюютьсясільськогосподарськимитоваровиробникаминезалежно від організаційно -правової форми та форми власності.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ТОВ «Вітчизна», як виробник сільськогосподарської продукції, що здійснює поставки м'яса живою вагою переробним підприємствам, правомірно керується п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого встановлюється порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків.
Колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає
безпідставнимпосилання відповідача на п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 р. № 805 із змінами та доповненнями, оскільки цей пункт розповсюджується на сільськогосподарські підприємства, зазначені в абзаці 2 п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", тобто на ті підприємства, які проводять операції , зазначені в абз. 2 п.11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", нараховуючи податок на додану вартість за ставкою 20%.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника
відповідача в судовому засіданні, матеріалами перевірки не доведено, що платником податків, позивачем по справі порушені вимоги та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805 із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про
протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено, що позивач, як платникподатків, порушив вимоги п.п. 7.7.1 п.п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам з продані ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805 із змінами та доповненнями.
Таким чином, суд першої інстанції правильно та повно встановив всі обставини справи, ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160. 195, п.1 ч.І ст. 198, ст.. 200, п.1 ч.І ст. 205, ст.. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 21.03.2008 року по справі
№ АС 11/46-08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітчизна" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001512311/0 від 28.12.2007 р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий підпис А.П. Бенедик
Судді: підпис Н.В. Шевцова
підпис З.О. Кононенко
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду А.П. Бенедик