83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
24.10.06 р. Справа № 44/326
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Остапенко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» (представник до судового засідання не з'явився), до відкритого акціонерного товариства «Макіївський стрілочний завод» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Укрвуглепромтранс» (представник до судового засідання не з'явився), про стягнення заборгованості 5'036,93 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» (далі - Продавець) звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості 5'036,93 грн. за поставлену відкритому акціонерному товариству «Макіївський стрілочний завод» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Укрвуглепромтранс» (далі - Покупець) промислову продукцію та за надані послуги з напаювання пластин на різці. Позовні вимоги Продавця ґрунтуються на неналежному виконанні та простроченні відповідачем грошового зобов'язання, яке виникло з поставки хрестовин, стрілок, колодок та інш. (далі - Товар), а також надання послуг на загальну суму 268'830,62 грн.
Представник Продавця до останнього судового засідання не з'явився, наразі в першому судовому засіданні 09.10.06 року повністю підтримав позовні вимоги.
Представник Покупця до судового засідання не з'явився, витребуваних документів не надав, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання. Втім, відповідач надав відзив, яким визнав позов у повному обсязі.
Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Цивільні права та обов'язки сторін у справі виникли в порядку частини 1 статті 11 ЦК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права і обов'язки.
Продавець здійснив встановлення правовідносин з Покупцем не в письмовій формі, а конклюдентно, шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі в період з 06.12.04 року до 03.03.06 року Товару вартістю 268'662,62 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 629, 237, 23, 35, 36, 72, 73 та 10, а також відповідними довіреностями, які надали громадянці Козловій Н.П. право на отримання Товару від імені Покупця. Надання відповідачеві 22.09.05 року послуг вартістю 168 грн. підтверджено актом приймання-передачі робіт № 05/387.
Покупець виразив волю на встановлення правовідносин шляхом надіслання позивачу відповідних листів (замовлень), в яких викладено потребу відповідача в отриманні Товару або послуг.
Дослідивши матеріали, які підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є складним договором, який містить елементи договорів купівлі-продажу та надання послуг, і який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 та 901-907 ЦК України.
Таким чином, в силу статей 655, 901 ЦК України, Продавець зобов'язався передати Товар вартістю 268'662,62 грн. у власність Покупця та надати послуги вартістю 168 грн. з напаювання пластин, а Покупець зобов'язався прийняти майно та послуги і сплатити за них зазначену суму.
Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-1 і № М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98 року № 263, накладна (типова форма № М-20) є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку, тому виходячи з системного аналізу наведених вище норм, суд вважає, що надані позивачем видаткові накладні, акт приймання-передачі та довіреності - є належним доказом здійснення передачі відповідачу Товару та надання послуг, а також прийняття цього Товару та послуг останнім.
Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з належністю виконання Продавцем своїх зобов'язань за правочином - суду не надавалися.
За змістом позовної заяви та наданих позивачем видаткових накладних Покупця, відповідач частково, на суму 263'793,69 грн., здійснив зустрічну поставку Товару Продавцеві, яка (поставка) не оплачувалася позивачем у грошовій формі. Таким чином, сторони фактично провели зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 263'793,69 грн. в порядку статті 601 ЦК України.
Наявність кредиторської заборгованості відповідача перед позивачем на суму 5'036,93 грн. додатково підтверджено актом звірення розрахунків від 15.05.06 року.
Оскільки сторонами не було письмово визначено строку виконання зобов'язання щодо передачі, то, за правилами статті 530 ЦК України, обов'язок Покупця повністю оплатити товар виник 07.06.06 року - по закінченні семиденного строку після пред'явлення 30.05.06 року Продавцем письмової вимоги на оплату Товару № 01/297.
Наразі, зобов'язання Покупця перед Продавцем оплатити Товар та послуги у розмірі 5'036,93 грн. на момент порушення судом провадження у справі - не виконане, на порушення норм статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки означене не суперечить закону та не порушує прав третіх осіб.
Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення Покупцем умов правочинів купівлі-продажу та надання послуг, а також норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів купівлі-продажу та надання послуг.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
На підставі ст.ст.11, 525, 526, 530, 601, 625, 655-697, 901-907 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 78, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» до відкритого акціонерного товариства «Макіївський стрілочний завод» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Укрвуглепромтранс» про стягнення заборгованості 5'036,93 грн.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Макіївський стрілочний завод» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Укрвуглепромтранс» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» суму боргу 5'036,93 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 102 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 3 примірниках:
1 - позивачу
2 - відповідачу
3 - господарському суду Донецької області