15.06.2011 Справа № 2а/2570/2828/2011
09 червня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
при секретарі Хоботні Є. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною, -
24.05.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Чернігівської області, в якому з урахуванням заяви про зменшення і уточнення позовних вимог просив визнати бездіяльність розпорядника інформації - Прокуратури Чернігівської області у ненаданні у встановлений Законом України «Про доступ до публічної інформації» п'ятиденний термін відповіді на запит на інформацію від 10.05.2011 року протиправною.
Свої позовні вимоги мотивує наступним. 10.05.2011 року позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповіді на який у встановлений ст. 20 цього Закону строк він не отримав. А тому вважав, що відповідач порушив його право на надання письмової інформації , у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивач позов та його мотиви з урахуванням заяви про зменшення і уточнення позовних вимог підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. На думку представника відповідача, органи прокуратури здійснюють контрольно-наглядові функції, а не владні управлінські функції, в зв'язку з чим положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» не розповсюджуються на відносини, що склалися, а звернення позивача повинно розглядатися в межах строків, встановлених Законом України «Про звернення громадян». Крім того, представник відповідача вказував, що позивача 12.05.2011 року було запрошено до прокуратури області для ознайомлення з матеріалами наглядового провадження, де заявником було отримано повністю всю інформацію, яку він просив надати в своєму зверненні.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі на слідуючих підставах.
Керуючись ст. ст. 8, 40 Конституції України, ст.ст. 1, 3-5, 12-14, 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» ст. ст. 1, 4-7, 17, 20, 21 Закону України «Про інформацію» ОСОБА_1 10.05.2011 року звернувся до прокуратури Чернігівської області з запитом на інформацію, в якому просив надати йому письмову інформацію: ким та коли (зазначити дату) і у формі якого процесуального документа було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за фактом неправомірний дій ОСОБА_2, яке прийняте обґрунтовано (на думку прокурора Чернігівської області Мірошниченка С. С.) - як про це зазначено у відповіді позивачу від 05.05.20111 року № 04/2/1-116-10, що викладена в додатку 1; надати письмову інформацію: чи постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.01.2011 року працівником канцелярії ЧМВ УМВС України в Чернігівській області була отримана 24.01.2011 року чи 19.01.2011 року та зазначити, яким документом (документами) це засвідчується; надати письмову інформацію: ким саме проводилась перевірка за його зверненням на особистому прийомі у прокурора Чернігівської області, за яким йому була надіслана відповідь від 05.05.2011 року № 04/2/1-116-10, зазначивши прізвище, ім'я та по батькові і посаду особи, яка проводила перевірку за вказаним зверненням.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частиною другою статті 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
В ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон №2939) вказано, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 4 Закону № 2939 доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Згідно ст. 5 Закону № 2939 доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 13 Закону № 2939 визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до ст. 14 Закону № 2939 розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Строк розгляду запитів на інформацію визначений в ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_3 , прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ прокуратури Чернігівської області, який пояснив, що позивача за його зверненням № 04/2/1-116-10 було ознайомлено з матеріалами, які знаходяться в наглядовому провадженні, що містять інформацію, запитувану позивачем.
Суд не бере до уваги твердження представника відповідача, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» не розповсюджується на прокуратуру з огляду на наступне.
Відповідно до конституційного принципу поділу державної влади, основними видами діяльності держави вважається здійснення :1)законодавчої влади; 2) виконавчої влади; 3) судової влади.
Суб'єктами адміністративного права є, крім органів виконавчої влади, також інші державні органи. Вони вступають у адміністративно-правові відносини з приводу виконання покладених на них обов'язків і реалізації належних їм прав у сфері державного управління. За загальним правилом серед державних органів, які не відносяться до виконавчої гілки влади, переважна більшість бере участь в адміністративно-правових відносинах не безпосередньо, а через апарат відповідних органів. Це стосується, насамперед, органів прокуратури.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII , прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
В ст. 5 вказаного Закону зазначено, що Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
За усталеними в теорії права підходами під владними управлінськими функціями, що здійснюється на основі законодавства зазначено такі групи владних управлінських функцій: вироблення (формулювання) політики; правове регулювання; надання адміністративних послуг; нагляд і контроль.
З аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що органи прокуратури є розпорядником інформації в розумінні Закону №2939.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був надати позивачу відповідь на запит на інформацію від 10.05.2011 року у п'ятиденний термін відповідно до Закону №2939.
Відповідачем доказів надання такої відповіді у встановлений вказаним законом строк суду надано не було.
Суд не приймає до уваги, посилання представника відповідача на ознайомлення позивача з матеріалами наглядового провадження, оскільки дана обставина не звільняє відповідача від надання відповіді у порядку, визначеному Законом №2939.
При вирішенні даного спору суд також керується положеннями частини 3 статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, що регламентують спірні правовідносини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати бездіяльність розпорядника інформації - Прокуратури Чернігівської області у ненаданні у встановлений Законом України «Про доступ до публічної інформації» п'ятиденний термін відповіді на запит на інформацію від 10.05.2011 року протиправною.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баргаміна Н.М.