20.05.2011 Справа № 2а/2570/2452/2011
17 травня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
при секретарі Хоботні Є. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, -
05.05.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить скасувати постанову ВП № 17113842 від 26.04.2011 року про накладення штрафу.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу не було враховано поважність причин невиконання судового рішення з огляду на відсутність коштів на банківських рахунках головного управління та порядку їх відшкодування.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, натомість надав через канцелярію суду заяву, в якій просив справу розглянути без участі представника управління.
В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без участі його представника, та заперечення, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” у разі не виконання рішення суду державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції. Враховуючи, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, державним виконавцем в зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин в наданий державним виконавцем строк правомірно було накладено на боржника штраф у розмірі 680 грн. Крім того вказував, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань.
Фіксування судового засідання відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2008 року Головне управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації було зобов'язано нарахувати недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік, встановлену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та забезпечити її виплату ОСОБА_1 Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2008 року змінено, а саме: зобов'язано Головне управління нарахувати зазначену допомогу за період з 8 вересня по 31 грудня 2007 року та забезпечити її виплату ОСОБА_1
На підставі виконавчого листа та заяви стягувача державним виконавцем 03.02.2010 року, керуючись статтями 3, 18, 24 Закону України “Про виконавче провадження” було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано час для добровільного виконання рішення суду до 09.02.2010 року.
В матеріалах справи містяться листи від 09.02.2010 року № 05-05/996, 16.04.2010 року № 05-05/3241, 07.05.2010 року №05-05/3563, в яких позивач повідомляв відповідача про неможливість виконання рішення суду, посилаючись на відсутність залишку відкритих асигнувань по КПКВ 2501150 (рахунок 90731005000737), відкритого на Головне управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації.
В зв'язку з тим, що рішення суду в наданий добровільний строк виконано не було, державним виконавцем відповідно до ст. 5, 75 Закону України “Про виконавче провадження” боржнику направлено розпорядження з вимогою виконати рішення в десятиденний строк з дня отримання даної вимоги.
Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Стаття 75 вищевказаного Закону передбачає, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
В ст. 89 Закону України “Про виконавче провадження” зазначено, що разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
В зв'язку з невиконанням рішення суду та керуючись ст. 89 Закону України “Про виконавче провадження” 26.04.2011 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 680 грн. Копію постанови було направлено боржнику до виконання, про що свідчить супровідний лист від 26.04.2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, таким чином посилання суб'єктів владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом до уваги не приймається.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує, що відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов'язковим для виконання.
Суд бере до уваги, що обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається також конвенцією “Про захист прав та свобод людини”, яка ратифікована Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” від 17.07.1997 року. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною. Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відносяться також і Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.
Варто відмітити, що відсутність грошових коштів для їх виплати може бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення на підставі статті 33 Закону України “Про виконавче провадження”, проте не є підставою для ухилення від виконання судового рішення.
Таким чином надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як матеріалами справи так і письмовими поясненнями представника відповідача, якими повністю доведено, що оскаржувана позивачем постанова є правомірною та прийнята на підставі Закону України “Про виконавче провадження”, з дотримання всіх вимог, встановлених даним нормативно-правовим актом, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баргаміна Н.М.