Справа № 2-9387/11
іменем України
"01" листопада 2011 р. Шевченківський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Пономаренко Н.В.
при секретарі Краснянській С.В.
з участю представників:
позивачки: ОСОБА_1
відповідача: Маклюка Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»про припинення договору іпотеки, суд,-
позивачка звернулась до суду з позовом до ВАТ КБ «Надра»про припинення майнової поруки, а саме: з 8.01.2008 року припинити дію договору іпотеки та зняти заборону відчудження нерухомого майна. Позовні вимоги обґрунтовує тим, між відповідачем та позивачкою, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діяла в інтересах ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, який забезпечував виконання зобов»язання на суму 82000,00 грн., що випливає з кредитного договору, укладеного 28.04.2007р. Договір іпотеки забезпечує виконання зобов»язання на суму 82000,00 грн. згідно договору кредитної лінії №145/МКЦ/2007-980 кредитором в якому виступає ОСОБА_4, а не ОСОБА_5 або ОСОБА_7, як це зазначено в договорі іпотеки. Також, у вказаному договорі іпотеки вказано, що іпотекою забезпечується зобов»язання позичальника зі сплати відсотків в розмірі 20% річних, а договір іпотеки не містить будь-якого посилання на те, що іпотекою забезпечується виконання зобов»язань під 40 % річних, тому у випадку застосування кредитором збільшеного розміру процентної ставки за договором кредитної лінії збільшується відповідальність іпотекодавців. Відповідач з 8.01.2008р. застосував 40% процентну ставку , що значно вплинуло на розмір основного зобов»язання, тому з цієї дати припинились зобов»язання за договором іпотеки.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову і просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12.05.20011року було направлено вказану справу згідно п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України за підсудністю для розгляду до Шевченківського районного суду м.Києва.
У судовому засіданні встановлено, що 28.04.2007 року між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки (а.с.7-10) з метою забезпечення виконання зобов»язання, що випливають із кредитного договору №145/МКЦ/2007-980 (а.с.11).
Вищевказаний кредитний договір, це договір кредитної лінії №145/МКЦ/2007-980, який було укладено між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_4 (а.с.11).
Згідно умов вищевказаного договору ОСОБА_4 було відкрито кредитну лінію в сумі 82000 грн. з 28.04.2007р. по 15.04.2011 року зі сплатою 20% річних зі строком по 15.04.2011р.
Разом із тим, умовами п.п.3.1.2.2. цього договору передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов»язання у відношенні повернення кредиту у строк, обумовлений в п.3.1.1. цього Договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом або його частини (якщо зобов»язання частково виконані позичальником) у розмірі 40 % річних виходячи із фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, з 8.02.2008р. відповідач нараховує процентну ставку 40% (а.с.40), що відповідає вимогам вищевказаного пункту 3.1.2.2. договору. При цьому, слід зазначити, що договором кредитної лінії не передбачена умова щодо укладання додаткових угод чи зміни існуючого договору саме з цього приводу.
За своєю сутністю вказаний договір іпотеки є змішаним договором (ст..628 ч.2 ЦК України), так як в ньому містяться елементи різних договорів, тому для врегулювання правовідносин, що виникли на підставі цього договору слід застосовувати норми закону і про іпотек і про поруку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до ч.1 ст.583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про іпотеку»майновим поручителем є особа, яка передає і іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов»язання іншої особи -боржника.
Слід зазначити, що за вказаним договором іпотеки іпотекодавці забезпечують виконання зобов»язання позичальника із сплатою відсотків в розмірі 20 % річних та інші платежі та штрафні санкції, передбачені кредитним договором №145/МКЦ/2007-980, додаткових договорів які б згідно п.9.2 мали бути нотаріально посвідченими не укладалось. Таким чином, збільшення відсоткової ставки за Кредитним договором жодним чином не збільшує обсягу відповідальності поручителів.
При цьому, згідно пункту 6.2 Договору іпотеки, його дія припиняється у разі виконання зобов»язань по кредитному договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до норм діючого законодавства, набуття іпотекодержаталем права власності на предмет іпотеки, визнання цього договору недійсним, знищення (втрати) предмету іпотеки, якщо Іпотекодавець не відновив його в порядку, передбаченому п.4.4. цього договору.
Крім того, слід зазначити, що ст. 353 ЦК України визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання -своєчасного повернення кредиту за Кредитним договором.
Відповідно до положень ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
При цьому, як Договором іпотеки, так і ч. 4 ст. 559 ЦК України не передбачено можливості припинення майнової поруки за рішенням суду у випадку зміни основного зобов'язання без згоди поручителя та у разі непред'явлення до поручителя вимоги або позову у встановлені ч. 4 ст. 559 ЦК України строки.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.
Положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України регламентовано, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Проте такого способу захисту, як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, законодавством України не передбачено. Не передбачає такого способу й укладений між сторонами договір іпотеки.
При цьому, суд вважає, що припинення правовідношення, як спосіб захисту цивільних прав та інтересів, застосовується, як правило, у разі невиконання чи неналежного виконання боржником обов'язків і до них відносяться позови про розірвання цивільно-правових договорів, про визнання угод такими, що не підлягають виконанню тощо.
Виходячи із приписів вищевказаних норм цивільного законодавства та умов Договору іпотеки, передбаченні ст. 559 ЦК України підстави припинення поруки застосовуються поза судовим розглядом.
За таких обставин, посилання позивача на положення ст. 16 ЦК України, у даному випадку, суд вважає безпідставним.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та зважаючи на те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що позов про припинення майнової поруки не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 15, 16, 509, 553, 559, 598 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -
у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»про припинення договору іпотеки - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :