Справа № 2-6255/11
іменем України
"01" грудня 2011 р.Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кравець Д.І.,
при секретарі Костюковій М.О.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2011 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, позов задоволено та ухвалено визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.
28 жовтня 2011 року представник відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2011 року, в якій зазначає, що відповідач не з'явився у судове засідання з поважних причин, оскільки не отримував повісток у зв'язку з тим, що він проживає на даний час у м. Львів, де і працює. Разом з тим, представник відповідача вважає, що вказане заочне рішення є необґрунтованим, оскільки при його ухваленні не всебічно, не повно та не об'єктивно досліджено усі обставини справи.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності позивача.
Відповідач у судовому засіданні заяву підтримав та пояснив, що в спірній квартирі не проживає з 2005 року, після закінчення навчання у 2008 році неодноразово намагався потрапити у свою квартиру, однак позивач здійснювала в цьому перешкоди. З цього приводу він звертався в усній формі до правоохоронних органів, однак безрезультатно.
Представник відповідача у судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити. Також пояснила, що позивачка є рідною тіткою відповідача, яка після смерті своєї сестри та матері відповідача нічим йому не допомагала, а на даний час намагається і відібрати квартиру.
Суд, вислухавши пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про перегляд заочного рішення та додані до неї матеріали, прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, -за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Разом з тим, поштове відправлення було повернуте до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання»(а.с. 28).
З огляду на викладене, суд вважає, що під час розгляду справи судом було дотримано процедуру виклику відповідача в судове засідання, вжито відповідних заходів для його повідомлення про час та місце слухання справи.
Крім того, в заяві відсутні посилання на докази, які мали б істотне значення для правильного вирішення справи, не встановлено наявність таких доказів і в судовому засіданні.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, не підлягає задоволенню.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 231, 232, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.