Вирок від 23.11.2011 по справі 1-43/11

Справа № 1-43/11

20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Поляниця М.М.

секретаря судового засідання Ганчар Л.В.

за участю: представника державного обвинувачення -прокурора Чекан Н.М.

підсудного ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця і жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, тобто скоїв злочин передбачений ч.3 ст.185 КК України.

Злочин скоїли за наступних обставин.

Підсудний ОСОБА_1 12 вересня 2011 року у період часу з 430 год. з метою вчинення крадіжки через паркан проник на охоронювану територію ТзОВ «Болехівський завод будівельних матеріалів», що в м. Болехові по вул. С.Стрільців,160, де зайшовши в незачинене приміщення цеху садки, звідки таємно викрав 6 алюмінієвих рамок для сушки цегли сирцю вартістю 380 грн., кожна, чим завдав вказаному підприємству майнових збитків на загальну суму 2280 грн.

В судовому засіданні підсудний свою вину визнали повністю та показали наступне.

Підсудний ОСОБА_1 суду показав, що проживає з батьками, які не працюють. Оскільки необхідні були гроші тому вирішив викрасти алюмінієві рамки з ТзОВ «Болехівський завод будівельних матеріалів»та які мав намір здати на пункт прийому металобрухту. 12.09.2011 року близько 04 год проник на територію підприємства та в приміщення цеху садки. Скориставшись відсутністю працівників викрав 6 алюмінієвих рамок та направився в сторону автомобіля. Виявивши відсутність ключів від автомобіля, повернувся на територію підприємства, де був замічений охорнцем. Викрадене завіз до себе додому, яке наступний день добровільно видав працівникам Долинського РВ УМВС. Розкаюється у вчиненому просить суворо не карати.

Під час судового розгляду підсудний заявив письмове клопотання, про недоцільність дослідження доказів щодо обставин вчинення злочину, оскільки він не оспорює фактичні обставини справи. Заподіяну підприємству шкоду відшкодував у добровільному порядку.

Прокурор не заперечив проти проведення скороченого судового слідства. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Суд вислухавши думку учасників процесу, переконавшись, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, що відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позиції визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не оспорюється. ТзОВ «Болехівський завод будівельних матеріалів»цивільний позов не заявило, зазначивши, що матеріальних претензій до підсудного не має. (а.с.65)

Суд, допитавши підсудного приходить до висновку, що досудовим слідством дана належна правова оцінка дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у сховище.

Підставами для такого висновку служать наступні об'єктивні дані. Підсудний повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину. Постановою про порушення кримінальної справи від 17.09.2011 р. (а.с.1), підтверджується, що кримінальна справа порушена стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України. З повідомленням ТзОВ «Болехівський завод будівельних матеріалів»про вчинення крадіжки вбачається, що в ніч на 12.09.2011 року з цеху садки викрадено 6 алюмінієвих рамок для сушки цегли сирцю вартістю 380 грн. кожна на загальну суму 2280 грн. (а.с.4). З протоколу явки з повинною від 12.09.2011 року ОСОБА_1 встановлено, що підсудний ззізнався у вчиненні інкримінованого злочину (а.с.13)

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд, відповідно до ст.ст.65,66,67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини справи, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Вивченням особи підсудного встановлено: ОСОБА_1 є молодою особою, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не одружений, проживає батьками, на обліку в психоневрологічному кабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.45-49)

Обставини, що пом'якшують покарання підсудному суд відносить явку з повинною (а.с.13) визнання вини, розкаяння у вчиненому, відшкодування під час досудового слідства у добровільному порядку заподіяної матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ні досудовим слідством ні судом не встановлено.

На час розгляду справи в суді підсудний правильно та об'єктивно оцінює свою поведінку після вчинення злочину, розкаявся у вчиненому.

Приймаючи до уваги дані про особу підсудного, стан його здоров'я, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, наявність пом'якшуючих обставин, що обумовлюють меншу суспільну небезпеку та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, суд вважає за можливе обрати, щодо ОСОБА_1 покарання, яке б відповідало скоєному та його особі у вигляді позбавлення волі в межах встановлених санкцією ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а тому до нього слід застосувати ст. 75 КК України звільнивши від відбуття призначеного покарання встановивши іспитовий строк та поклавши на ОСОБА_1 передбачені законом спеціальні обмеження.

До такого висновку суд приходить на підставі наявних декількох обставин, що пом'якшують покарання. Підставами для такого висновку суду, служить те, що після вчинення злочину, підсудний написав явку з повинною, у добровільному порядку відшкодував заподіяну шкоду, активно сприяв розкриттю злочину, щиро покаялвя, э молодою особою.

Суд визнає, що покарання у вигляді позбавлення волі з встановленням іспитового строку та спеціальних обмежень є дійсно необхідним і достатнім для виправлення підсудного і попередженню вчинення ним нових злочинів.

Питання речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ч.5 ст. 81 КПК України.

Речові докази по справі: 6 алюмінієвих рамок для сушки цегли сирцю, які передані на відповідальне зберігання посадовим особам ТзОВ «Болехівський завод будівельних матеріалів»слід повернути останньому, як законному володільцю (а.с.39).

Цивільного позову по справі не заявлено.

Підстав для зміни запобіжного заходу підсудному не має.

Керуючись ст.ст. 323,324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки шість місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим терміном на один рік.

У відповідності до вимог ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки:

· періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити попередньо обраний -підписка про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 (п'ятнадцяти ) діб учасниками процесу з часу його проголошення шляхом подачі апеляції через Болехівський міський суд.

Суддя Поляниця М.М.