79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 листопада 2011 р. № 2а-10547/10/1370
12 год. 26 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2
Зал судових засідань № 7
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Карп'як О.О. ,
судді Гулика А.Г.,
судді Мартинюка В.Я.,
при секретарі судового засідання Денькович Л.І.,
за участю:
позивач -ОСОБА_1
представника позивача -ОСОБА_2
відповідачів 1, 2 - Лейбенко Д.О.
відповідач 3 -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Львівська митниця Державної митної служби України Державна митна служба України
про про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи та поновити та роботі на Львівській митниці та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також коштів для відшкодування моральної шкоди заподіяної незаконним звільненням.
Ухвалою від 15.11.2010 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою від 13 квітня 2011 року провадження у справі зупинено до отримання результатів допиту свідка Закарпатським окружним адміністративним судом.
Ухвалою від 29.08.2011 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою від 21.09.2011 року зупинено провадження у справі до 21.10.2011 року.
Ухвалою від 21.10.2011 року поновлено провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.10.2010 року позивач заступив на зміну інспектором сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 6 митного поста «Мостиська»Львівської митниці. Близько 00. год. 00 хв. до адміністративного приміщення ВМО № 6 зайшов т.в.о. начальника митного посту «Мостиська»ОСОБА_5 та почав безпідставно, у категоричній формі стверджувати, що позивач вживав алкогольні напої та перебуває у стані алкогольного сп'яніння, вимагав, щоб позивач негайно пройшов освідування у медичній установі на предмет вживання алкогольних напоїв. Позивач погодився пройти освідування в медичній установі, але після закінчення робочої зміни, оскільки у вказаний момент перебував на робочому місці, а ніяких офіційних розпоряджень керівництва про відсторонення від роботи не надходило. Після цього ОСОБА_5 було складено акт про відмову від проходження добровільного медичного огляду на предмет встановлення ознак сп'яніння чи вживання психотропних речовин, а всі інші акти складалися вже зранку 18.10.2010 року в приміщенні Львівської митниці, при цьому на вказаних актах змусили підписатися працівників митниці ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Одразу після закінчення робочої зміни позивач поїхав у Мостиську районну лікарню і добровільно пройшов освідування на предмет вживання алкогольних напоїв та здав необхідні аналізи. За результатами медичного освідування ознак сп'яніння у позивача не виявлено. Не дивлячись на це, 18.10.2010 року позивача було звільнено із займаної посади на підставі п. 7 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із появою на роботі в нетверезому стані без отримання від позивача належних пояснень, проведення службового розслідування, без врахування висновку освідування та доповідної записки позивача. Вважають, що дії та висновки Львівської митниці щодо позивача суперечать вимогам чинного законодавства України, а саме: ст. ст. 46, 142 Кодексу законів про працю України, Закону України «Про дисциплінарний статут митної служби України».
09.03.2011 року на адресу суду надійшли уточнення позовних вимог позивача, у яких позивач просить залучити до участі у справі в якості відповідача Головне управління державного казначейства України у Львівській області та стягнути кошти для відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням в сумі 5000 грн.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та з урахуванням уточнень до позовної заяви, просять позов задоволити у повному обсязі.
Позиція відповідачів -Львівської митниці та Державної митної служби України, викладені в письмових запереченнях, просять відмовити в задоволені позовних вимог з тих підстав, що Держмитслужбою України на підставі подання Львівської митниці від 18.10.2010 № 29/31-15077 видано наказ про звільнення № 1972 - к від 18.10.2010 року, яким було звільнено із займаної посади інспектора СМО № 4 ВМО №6 м/п «Мостиська»Львівської митниці ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю у зв'язку з появою на робочому місці в нетверезому стані. Згідно з п. 7 ст. 40 КЗпП України трудовий договір з працівником може бути розірваний у разі появи його на роботі в нетверезому стані або у стані наркотичного чи токсичного сп'яніння, який може підтверджуватись не тільки медичним висновком, а й іншими доказами. Факт перебування позивача на робочому місці в нетверезому стані підтверджується актом від 18.10.2010 року, згідно якого посадові особи Львівської митниці, у тому числі позивач, перебували на своїх робочих місцях в робочий час у нетверезому стані, який підтверджується такими зовнішніми ознаками алкогольного сп'яніння, як різкий запах алкоголю, незв'язне мовлення, хитання при ходьбі, почервоніння обличчя та блиск в очах. Позивачу було запропоновано добровільно пройти медичний огляд на предмет встановлених ознак сп'яніння, однак позивач від такого огляду відмовився, про що акт відмови від проходження добровільного медичного огляду на предмет встановлення ознак сп'яніння чи вживання психотропних речовин від 18.10.2010 року. Вважають, що висновок Мостиської комунальної районної поліклініки від 18.10.10 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно із яким у позивача ознак сп'яніння не виявлено є неналежним доказом у справі, оскільки медичний огляд позивач проходив після пропозиції посадових осіб Львівської митниці пройти своєчасно освідування та позивач проходи освідування на власний розсуд. Вважають, що оскаржуваний наказ винесений у відповідністю з законодавством України.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, наведених у письмових запереченнях та у додаткових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Позиція відповідача 3 Головного управління Державного казначейства України у Львівській області викладена у запереченні, згідно яких вбачається, що позивачем не доведена факт заподіяння моральної школи та заявлена до відшкодування моральна шкода в розмірі 5 000 грн., не підтверджена жодними і допустимими доказами, а тому не підлягає відшкодуванню. Просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Представника відповідача 3 в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був, повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою у справі.
Повний текст постанови виготовлений і підписаний 28 листопада 2011 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідачів, безпосередньо та об'єктивно дослідивши та допитавши свідків, оцінивши докази, які мають значення для справи, давши їм оцінку, суд встановив наступне.
18.10.2010 року т.в.о. начальника митного поста «Мостиська»Львівської митниці ОСОБА_5, головним інспектором ВВБ Львівської митниці ОСОБА_8, начальником ВМО № 6 митного поста «Мостиська»Львівської митниці ОСОБА_6, т.в.о. начальника СМО № 4 ВМО № 6 митного поста «Мостиська»Львівської митниці ОСОБА_7, складено акт про те, що головний інспектор ОСОБА_12, старший інспектор ОСОБА_13., інспектор ОСОБА_1, 17.10.2010 року о 23 год. 50 хв. перебували на своїх робочих місцях в робочий час в нетверезому стані. Нетверезий стан зазначених осіб підтверджувався різким запахом алкоголю, незв'язним мовленням, хитанням при ходьбі, почервонінням обличчя та блиском в очах. Вказаним посадовим особам було запропоновано пройти медичний огляд на предмет встановлення стану алкогольного сп'яніння чи вживання психотропних речовин за направленням адміністрації та в супроводі працівників митного поста «Мостиська», однак зазначені особи від проходження медичного огляду відмовилися, що підтверджується актом відмови від проходження добровільного медогляду на предмет встановлення ознак сп'яніння чи вживання психотропних речовин, складеним о 00 год. 50 хв. 18.10.2010 року.
18.10.2010 року керівництвом Львівської митниці складено подання Голові Державної митної служби України Калєтніку І.Г. про звільнення відповідно до п. 7 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_1 з підстав вчинення порушення -перебування на роботі в нетверезому стані.
18.10.2010 року Державною митною службою України видано наказ № 1972-к від 18.10.2010 року про звільнення ОСОБА_1, із займаної посади 18.10.2010 року відповідно до п. 7 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з появою на роботі в нетверезому стані.
19.10.2010 року Львівською митницею видано наказ № 969 -к «Про оголошення наказу Державної митної служби України», яким оголошено наказ Державної митної служби України від 18.10.2010 року № 1972 -к, «Про звільнення»ОСОБА_1, із займаної посади 18.10.2010 року відповідно до п. 7 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з появою на роботі в нетверезому стані.
Позивачем по особистій заяві було пройдено медичний огляд у Мостиській центральній районній лікарні., за результатами якого було складено висновок о 09:30 від 18.10.2010 року № 39 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції яким встановлено, що у гр. ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Статтею 30 Закону України "Про державну службу" визначено, що підставами припинення державної служби є загальні підстави, передбачені Кодексом Законів про працю України, а також підстави, передбачені цією статтею.
Згідно п. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», службова дисципліна в митній службі України (далі - службова дисципліна) полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.
Згідно п. 4 цього ж Закону, кожна посадова особа митної служби зобов'язана додержуватися Конституції України, Митного кодексу України, цього ж Статуту та інших законів України.
Згідно п. 7 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише, крім іншого, у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Згідно п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року № 9, нетверезий стан працівника може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими доказами, яким суд має дати відповідну оцінку.
Факт появи на роботі позивача в нетверезому стані підтверджується актом від 18.10.2010 року.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі
Допитані в судовому засіданні 11.03.2011 року, як свідки ОСОБА_8, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 вказали, що у начальника митного посту «Мостиська» ОСОБА_5, виникла підозра про перебування ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, зазначеним посадовим особам було запропоновано пройти медичний огляд на предмет встановлення стану алкогольного сп'яніння чи вживання психотропних речовин, від проходження якого вказані особи відмовились. Після цього було складено акт відмови від проходження добровільного медичного огляду у присутності вказаних осіб та інших посадових осіб Львівської митниці. Повідомили, що дані, викладені у вказаному акті стосовно перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, відповідають дійсності, оскільки у позивача були такі ознаки сп'яніння як почервоніння обличчя та похитування при ходьбі.
Допитані в судовому засіданні 11.03.2011 року, як свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 вказують, на те, що під час перебування на зміні алкогольних напоїв не вживали.
Однак, суд не бере до уваги покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, оскільки вказні особи разом з позивачем були звільнені з служби в митних органів з тих же підстав, що й позивач та є зацікавленими особами у встановленні факту перебування їх і позивача 18.10.2010 року у стані алкогольного сп'яніння.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 року доручено Закарпатському окружному адміністративному суду допитати в якості свідка ОСОБА_5, 15.07.2011 року допитаний в якості свідка ОСОБА_5 вказав, що 18.10.2010 року, проводив перевірку роботи о/с ВТО № 6, зайшов у службове приміщення, де перебували співробітники зміни, відчув запах їжі та спиртного. У приміщенні тоді знаходилися приблизно троє чоловіків та троє жінок. По зовнішньому вигляду чоловіків було видно, що вони вживали спиртні напої. Це було видно за ознаками почервоніння обличчя очей, а також запаху з рота, розмови та невпевненої ходи. Позивачу було запропоновано пройти добровільний медичний огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння, проте він від проходження огляду відмовився. Після цього було прийнято скласти акт співробітником ОСОБА_8 про відмову від проходження добровільного медичного огляду в, якому розписалась старша зміни, начальник відділу, він, ОСОБА_8 та ОСОБА_6. Позивача було відсторонено від виконання службових обов'язків, однак він продовжував знаходитись на території митного поста до ранку, оскільки в такому стані не міг доїхати додому на автомобілі. Покази свідка зафіксовані в протоколі судового засідання (а. с. 174-176).
В судовому засіданні від 23.11.2011 року в якості свідка було викликано до суду ОСОБА_14 З пояснень свідка вбачається, що вона перебуваючи в одному кабінеті з позивачем та з іншими співробітниками не бачила, щоб позивач вживав алкогольні напої, та не чула запаху алкоголю від нього.
Суд не враховує показів допитаного в суді як свідка працівника Мостиської клінічної центральної районної лікарні ОСОБА_15, оскільки зі слів вказаного свідка позивач звернувся із заявою про проведення медичного огляду 18.10.2010 року близько 09 год. 30 хв., після чого було проведено медичний огляд та складено акт медичного огляду, однак як вбачається з копії акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 39 було складено 18.10.2010 року о 09 год. 30 хв., а в самому акті виникає розбіжність щодо здавання позивачем аналізів, яке відбулося о 09. год. 15 хв.
Крім того, суд зазначає, що працівник Мостиської клінічної центральної районної лікарні складав акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 39, керуючись Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 вересня 2009 року N 400/666. Згідно п. 2.9. цієї Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, уповноважена особа Державтоінспекції МВС забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Виходячи з цієї норми, не можуть вважатися достовірними результати медичного огляду, проведеного пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази, подані позивачем не переконують у підставності позовних вимог.
Перевіривши обставини, визначені ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку, що правових підстав для визнання незаконним та скасування наказу № 1972 -к від 18.10.2010 року Голови Державної митної служби України та наказу Львівської митниці № 969-к від 19.10.2010 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади немає.
Оскільки суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість вимоги позивача стосовно скасування наказу № 1972 -к від 18.10.2010 року Голови Державної митної служби України та наказу Львівської митниці № 969-к від 19.10.2010 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади, а відтак підстав для задоволення вимог позивача щодо поновлення його на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та коштів для відшкодування моральної шкоди немає.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо судових витрат, то в силу ч.2 ст. 94 КАС України, такі слід покласти на позивача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 70,71, 86, 94, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна
Суддя Гулик А.Г.
Суддя Мартинюк В.Я.