79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 листопада 2011 р. № 2а-10177/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Костіва М.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Стрий Львівської області до відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про визнання неправомірними дій та скасування постанови від 11.09.2011 р. ВП№27488439 про накладення штрафу,
встановив:
Управління пенсійного фонду України в м. Стрий Львівської області, м. Стрий, Львівська область, звернулось із позовом до відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, м. Стрий, Львівська область, про визнання неправомірними дій та скасування постанови від 11.09.2011 р. ВП№27488439 про накладення штрафу.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Позивач направив на адресу суду письмове клопотання від 23.11.2011 року №3558/06 (вх. №54281 від 23.11.2011 року) про розгляд справи без участі представника. Просить позов задовольнити.
Відповідач вимог ухвал суду не виконав, пояснень по справі не надав.
У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та подані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Виконавчим листом №2а-433, виданим 30.06.2011 р. Стрийським міськрайонним судом було зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Стрий провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії в розмірі шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, починаючи з 21.02.2011 р. з врахуванням виплачених сум.
Згідно із ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Згідно із ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Оскаржуваною постановою державного виконавця ВДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції від 11.09.2011 р. ВП№27488439 про накладення штрафу на позивача був накладений штраф за повторне невиконання виконавчого документа у строк, наданий державним виконавцем.
Посилання позивача на незаконність дій відповідача по винесенню зазначеної постанови не знаходять підтвердження у матеріалах справи тим більше з урахуванням мотивів такої незаконності, зазначених позивачем у позовній заяві. Законодавство не покладає на державного виконавця обов'язку перевіряти факт отримання боржником копії судового рішення та наявності у нього бажання оскаржити його в апеляційному порядку. Державний виконавець не несе відповідальності за пропуск боржником процесуальних строків на оскарження судового рішення.
Натомість, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 30, п. 8 ч. 1 ст. 49 вказаного закону, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно із ст. 75 Закону України “Про виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Згідно із ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд
В позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Костів М.В.
З оригіналом згідно
Суддя Костів М.В.